WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Життя і творчість С.П. Галябарди - Курсова робота

Життя і творчість С.П. Галябарди - Курсова робота

Збірка "Догорає калина", в яку увійшла і "Яворина", вийшла у тернопільському видавництві "Збруч" 1997 року. В ній вміщено не тільки вірші різних років, а і пісні, написані у співдружності з багатьма відомими композиторами: Олегом Слободенком, Остапом Гавришем, Олександром Злотником, Олегом Марцинківським та іншими. У книзі кілька розділів, об'єднаних одним тематичним спрямуванням: любов до матері, любов до коханої, любов до Вітчизни. В окремий розділ увійшла шоу-вистава "Я — Роксолана" — про долю славетної українки з наших країв. На основі цього твору у 2000 році було створено однойменний мюзикл, співавтором якого є Галябарда.

Результатом тривалої співпраці Степана Галябарди та Павла Зіброва стала книга "Я чекаю тебе", яка була випущена видавництвом "Молодь-сюжет" у 1996 році. Вона складається з пісень Павла Зіброва на слова Степана Галябарди.

У 2001 році вийшла збірка "Пісні райського саду", головним твором в якій є "Яворина" ("У райськім саду"), яка на той час вже стала піснею. [8]

Також у творчому доробку поета-пісняра є і один прозовий твір "За Україну, за її волю", що вийшов 1995 року. Це – літературний запис життя Левка Лук'яненка, з яким Степан Петрович був добре знайомий і співпрацював, коли знаходився на посаді головного редактора радіостанції "Молода гвардія". [7]

Усі свої книги автор змушений був видавати за власний кошт через відсутність спонсорів. Тому вони виходили невеликим тиражем і багато з них Степан Петрович роздаровував.

Ще одним виявом творчості Степана Галябарди став вихід п'яти аудіоальбомів його пісень: „Не поверну човен", „На Україну повернусь", „Я люблю тільки Вас", „Два келихи вина", „Тисячолітня Україна" - , а також компакт-диска „Пісні Степана Галябарди". [5]

Також Степан Петрович активно проводить свої творчі вечори, на яких шанувальники його творчості мають змогу послухати улюблені пісні.

Перший бенефіс Галябарди відбувся у 1992 році, коли поет мав уже біля 30 пісень і разом з Павлом Зібровим зробив перший творчий вечір. Наступний творчий вечір було здійснено до 50-річного ювілею Степана Петровича у палаці "Україна", який зібрав найкращих виконавців та викликав великий ажіотаж. Такий успіх концерту підштовхнув поета-пісняра показати подібну концертну програму по всій Україні. З наступного року три творчі вечори відбулися у Львові, потім два в Івано-Франківську.

31 травня 2003 року творчий вечір Степана Галябарди відбувся у місті його студентської молодості – Чернівцях, у Літньому театрі парку культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка, завдяки давньому знайомству з міським головою Миколою Федоруком та за сприяння міської ради. Вів поет-пісняр свято досить уміло, підігріваючи зал читанням своїх глибоко ліричних поезій. Було дуже багато відомих і молодих чернівецьких виконавців: Іво Бобул, Василь Зінкевич, Валентина Степова, Степан Гіга, Лілія Сандулеса, Алла Кобилянська та багато інших. "Чернівці для мене — місто особливе. Це – колиска мого Слова. Можливо, цей концерт для мене навіть відповідальніший, аніж у Києві. Багато людей пам'ятають мене ще студентом, думаю, вони будуть приємно здивовані цим творчим вечором. Це буде духовна, душевна сповідь перед землею, з якої почалося моє Слово", - говорив Степан Галябарда перед концертом в одному з інтерв'ю. [2]

Після свята міський голова Микола Федорук у своєму виступі відзначив: "Степан Галябарда активно сприяє популяризації буковинських митців. А його мистецька зоря поета-пісняра зійшла завдяки пісні у виконанні Іво Бобула "На Україну повернусь", яка стала популярним шлягером на роки. "Яворина", навіяна відходом Назарія Яремчука, а через сім років виконана Степаном Гігою, стала народною. Пісня "Два образи" у виконанні Оксани Савчук та Івана Кавацюка стала, як засвідчила поїздка до Італії, духовним заповітом багатьох українців, які працюють за кордоном. Пісня "Моя Україна" у виконанні Василя Зінкевича стала справжнім народним гімном Батьківщині". Також Микола Федорук у цьому виступі дав рекомендацію прізвище Степана Галябарди вкарбувати в Алею зірок Чернівців. Його пропозицію підтримали всі присутні на бенефісі. [2]

У 2006 році Галябарда провів творчий вечір до свого 55-річчя у Тернополі, на своїй малій Батьківщині.

"Де б я не був, мене завжди тягнуло на свою малу Батьківщину. Мабуть вже у зрілих літах приходить розуміння, що рідний край є величезною цінністю, яку не можна втратити. Тут я відчуваю натхнення і тому саме тут я хочу зустрітися зі своїми друзями та земляками, провести цей своєрідний творчий звіт. Адже коли тобі п'ятдесят, ти розумієш, що це вже багато. Коли тобі п'ятдесят п'ять, з'ясовується, що життя тільки починається", - відповідав поет на запитання кореспондентів, чому він вирішив відзначати ювілейний вечір саме у Тернополі. [4]

Варто відзначити, що поет-пісняр і надалі активно здійснює свою творчу діяльність, пише нові пісні та співпрацює з багатьма композиторами.

ВИСНОВОК

Отже, підсумовуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що Степан Галябарда є яскравим представником сучасної української творчої еліти, який своєю пісенною і поетичною діяльністю відчутно збагачує українську національну культуру і підносить її на якісно новий рівень розвитку.

Також варто зазначити, що на українських теренах справжніх поетів-піснярів є дуже мало. Адже, щоб написати пісню, потрібно не просто мати поетичні здібності, а і відчувати всі тонкощі творення пісні, бути щирим у висловлюваннях, вміти передати образ і емоції через Слово, щоб воно викликало відгомін у кожному серці. Поет-пісняр повинен писати, як дихати, жити сьогоднішнім днем. Усі ці якості і вміння однозначно притаманні Степану Галябарді.

Читаючи вірші, слухаючи пісні на слова Степана Галябарди маємо змогу насолодитися красивим і високим поетичним словом, оригінальною образністю і тонкою ліричною щирістю автора, вмінням торкнути найсокровенніші струни людської душі.

Тому, чим більше таких людей як Степан Галябарда буде на українській землі, тим краще розвиватиметься українська культура і, зокрема, українська пісня, яка завжди підносила духовність українського народу.

ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА

  1. "В Україні дуже мало людей, які люблять українську культуру"// газ. "Буковина" – 2003.- №46 (4 червня), С. 14.

  2. "На чернівецькій алеї зірок"// газ. "Буковинське віче" - 2003.- №24 (13 червня), С. 9.

  3. "Степан Галябарда: "Чернівці – місто особливе, це колиска мого слова""// газ. "Доба" - 2003.- №39 (23 травня), С.12

  4. "Зірок стане більше"// газ. "Чернівці" - 2003. – №24 (13 червня), С. 16.

  5. "Засвітилися нові мистецькі зірки"// газ. "Чернівці" - 2003. – №40 (3 жовтня), С. 2.

  6. http://www.pisni.org.ua

  7. http://dovidka.com.ua

  8. http://uk.wikipedia.org/wiki/Галябарда_Степан

ДОДАТКИ

Слова С.Галябарда муз. С. Гіга

пам'яті Назарія Яремчука

"У райськім саду"

("Яворина")

Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,

Наче крапля роси, наче крик журавля - тільки мить.

Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній,

І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.

Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі,

І душею своєю я вас, як умів, причащав.

Але видно Господь мені краще життя напророчив,

І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.

Приспів (2):

На могилі моїй посадіть молоду яворину,

І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.

Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,

Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний,

Де таких, як і я, назліталася ціла сім'я.

Loading...

 
 

Цікаве