WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Творчий доробок майстрів народного мистецтва в контексті відродження осередків народних промислів Богуславщини - Курсова робота

Творчий доробок майстрів народного мистецтва в контексті відродження осередків народних промислів Богуславщини - Курсова робота

Проблеми та перспективи стають першочерговими і для ткацького народного промислу, що є невід'ємною складовою народного декоративно-прикладного мистецтва українців. Народне ткацтво Богуславщини другої пол. ХХ ст., мало потужний творчий потенціал, значимий осередок (богуславська ткацька фабрика "Перемога") та багатовікову традиційну спадщину, що і сьогодні, вміло використовується, переосмислюється та вдосконалюються професійними ткачами Богуславщини. Харизматичною постаттю для богуславського мистецького середовища, в царині народного ткацтва, є ткаля Валентини Ткач. Походження майстрині з династії ткачів, підтверджує факт існування на Богуславщині поколінь майстрів народних промислів. В її родині ще з давніх часів ткали льняні полотна, килими. Батьки ж Валентини мали безпосередній стосунок до богуславської ткацької фабрики "Перемога" (батько мав посаду директора фабрики "Перемога"), основного осередку народного ткацтва Богуславщини другої пол. ХХ ст.

Народилася майбутня мисткиня 4 грудня 1970 р. в м. Богуславі. По закінченню Богуславського педагогічного училища ім. І.С. Нечуя-Левицького, за спеціальністю "Виховання в дошкільних закладах", та державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, за спеціальністю "Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво", майстриня з професійною освітою в 1990 р. створює гурток декоративного ткацтва "Килимок" в СПТу-16 в м. Богуславі Київської обл., навчаючи усіх охочих тканню килимів на "рамах" та горизонтальних верстатах. У роботі Валентини Ткач має місце техніка макраме чи декоративно обробленого дерева, як в декоративних панно так і килимах (рис.4), доріжках, накидках на стільці і т.д. Килими та рядна майстрині мають багатий розмаїтий орнамент, продумані до найдрібнішого технічні моменти – підбір розміру та товщини пряжі, що і відтворює всю глибину традицій давнього народного промислу — ткацтва. Пошук та вивчення автентичних орнаментів килимів Центральної України, стали для Валентини новим засобом для вдосконалення знань в контексті народної творчості, та подальше використання їх у власній творчості.

Твори В. Ткач експонуються на різноманітних виставках, святах: весняні та осінні ярмарки-виставки виробів народних майстрів "День ткалі і вишивальниці", музей народної архітектури та побуту в м. Пирогові; всеукраїнська виставка "Народне мистецтво", Національний виставковий центр "Український дім". З 2005 року Валентина Ткач учасниця фольклорних фестивалів Олега Скрипки "Країна Мрій". Багато тканих виробів ткалі знаходяться за кордоном: Канаді, США, Росії, Кореї, Іспанії, Італії. Широкі професійні якості, творча амбіційність, висока працездатність, харизматичність у творенні художніх образів народних майстрів Богуславщини, переконує нас у потребі висвітлення їх імен на широкий загал, та доручення їх творчого доробку до загальнонаціональної системи відродження народного мистецтва, як на Богуславщині, так і в інших регіонах, відомих своїми осередками народних промислів та здобутками в царині народної творчості.

Наступною непересічною постаттю богуславського ткацтва є Марія Вовкула, спадкова майстриня, представниця косівської школи ткацтва (довший час працювала на Косівській килимарській фабриці ім. Т. Шевченка), яка понад 50 років живе і працює в м. Богуславі Київської області. Народилася М. Вовкула на Івано-Франківщині в с. Стопчатів у 1941р., успадкувавши вміння та досвід ткацької справи від свого батька, що все життя займався килимарством, продовжила давню справу родини. Невід'ємною складовою, в житті народної майстрині, стала творча праця на богуславській ткацькій фабриці "Перемога" в 50-х – 70-х рр. ХХ ст. Творчий доробок Марії Вовкули сформувався з комплексу мистецьких традицій Богуславського ткацтва і народних традицій Івано-Франківщини та Косівщини. Поєднання М. Вовкулою автентичної орнаментики різних мистецьких регіонів, у власних творах (ткані килими, традиційні торби (рис.5)), спричинили неабияке переосмислення майстрами ткацьких традицій, як в орнаментиці так і в техніці виконання. Отже, дослідження особливостей та принципів творчості осередків народних промислів та майстрів народної творчості, на нашу думку є головним завданням сучасної наукової еліти, для створення майбутніх науково обґрунтованих традицій у мистецтві народних промислів.

Види народного мистецтва ( в нашому випадку гончарство, ткацтво, різьба по дереву) та їх особливості – це система матеріально-технічних та образно-виражальних засобів, що склалися впродовж історії промислу, інакше кажучи, свого роду "канон" - певні правила, що утвердилися історично, довготривалим засвоєнням, колективним досвідом усього найкращого, що створювалося працею та творчістю поколінь майстрів народних промислів. Однак ті риси, що на сьогодні є каноном чи художньою системою, не завжди займали в ній панівне місце. В свій час вони були явищем новим, незвичним, потребували творчих зусиль та часу, для перетворення канон. Відповідно, наше сьогоднішнє уявлення про традиції народних промислів охоплюють лише певний етап, невелику частину всього історичного шляху розвитку місцевого мистецтва. Та навіть ця частина етапу дозволяє нам на прикладі багацтві народних промислів Богуславщини бачити рух вперед. Тим більше, що підвищені темпи сучасного життя спричиняють помітний вплив на пришвидшення багатьох явищ в мистецтві народних промислів і певну перебудову канонічних рис, що і прослідковуємо на творчості народних майстрів Богуславщини Т. Тарасенко, М. Римаря, В. Ткач, М. Вовкули і є процесом закономірним та позитивно незворотнім.

Рівень сучасних знань про народні промисли Богуславщини (чи то ткацтво, чи дибинецька кераміка і т.д.) дозволяє розглядати їх як складну художню систему, що володіє специфічними законами побудови та розвитку. Якщо загальні закономірності народного мистецтва вже давно стали предметом наукових знань, то їх прояви в місцевих народних промислах одне із завдань нашого дослідження. Наявність, так званих, самобутніх художніх систем, відмічено в праці Некрасової М.А. footnote (Некрасова М.А. Народное искусство как часть культуры: Теория и практика. - М.: Изобразительное искусство, 1983 р. – C.122, C.123). Елементи ж художньої системи, котрі і складають внутрішню суть мистецтва та передаються в наступні покоління, стають традицією, що і відбулося у народній творчості Богуславщини. Мистецтво досліджуваного регіону, сформувавши за не одне століття свою базову систему творення образу, перейшовши на новий художній рівень, і на даному етапі розвитку має сталі традиції та канони, і є невід'ємною складовою народних художніх промислів України.

Література

1. footnote Аналітична записка І.А. Бариш-Тищенко "Основні тенденції сучасного традиційного народного і аматорського декоративно-ужиткового мистецтва". За матеріалами наукових розробок Центру Культурних Досліджень, музей І. Гончара. 2003р. – С. 4.

2. footnote{ Матеріали з інтерв'ю Тетяни Тарасенко авторці статті в серпні 2009року}.

3. footnote{ Некрасова М. А. Народное искусство как часть культуры: Теория и практика. - М.: Изобразительное искусство, 1983 р. – C.122, C.123 }.

Додаток

Рис.1 Рис.2

Рис.3

Рис.4

Рис.5

2

Loading...

 
 

Цікаве