WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культура Польщі в XIV-XVI ст. - Курсова робота

Культура Польщі в XIV-XVI ст. - Курсова робота

Існували і поетичні здобутки польською мовою – релігійні пісні, римовані легенди про свята, коляди. Останні становлять особливий інтерес як вірші, що вийшли з народного середовища. Серед оригінальних здобутків заслуговують на увагу так звані "Маріїні пісні", зв'язані з культом діви Марії. До другої половини XV ст. відноситься великий поетичний здобуток "Псалтир, чи п'ятнадцять міркувань про пристрасті господні", написане Владиславом з Гельнева і дуже популярне у свій час.

У XV ст. польською мовою писали вже і світські поетичні твори. Наприклад, існувала польська пісня, що оспівувала Грюнвальдский бій. Пісня ця не дійшла до нас, але її пам'ятали ще в XVI ст. Складені були історичні пісні і про битву під Варною, про татарські навали й ін. Цікавою є поема "Про хлібний стіл", приписувана деякому Слоте (близько 1400 р.). Тут у віршах викладені правила поведінки за столом і повчання, як варто доглядати за своєю дамою.

Особливе місце в світській поезії займають два здобутки, написані на злободенні теми і що вийшли, мабуть, зі шляхетного середовища. Одне з них – "Сатира на ледачих хлопів" – невеликий вірш, що оповідає про виверти і хитрості, до яких прибігають кріпаки, працюючи на панщині, і тим самим відображаючи класові протиріччя в селі. Друге – "Стих об убийстве Анджея Тенчиньского" – зображає боротьбу в місті між шляхтою і міщанами в ньому досконало описується, що дійсно мала місце в 1461 р. подія – убивство краківськими міщанами хорунжого-шляхтича, який обідив одного з ремісників, жорстоку розправу за це убивство з міщанами. Ввесь вірш від початку до кінця пронизано ненавистю і презирством до міщан.

Нарешті, збереглися і ліричні твори польською мовою, уривки віршів на тему про обмануту любов, а частіше любовні листи що вийшли, мабуть, як і подібні їм твори латинською мовою, із середовища студентської молоді.

Таким чином, художня література першої половини XV ст. цілком зберігаючи свій феодальний характер, відрізняється і деякими новими моментами. Гострота спостереження, актуальна тематика, реалістичні окреслення додають їй прогресивні риси. Істотні зміни відбулися наприкінці XV–XVI ст. і в розвитку польської феодальної культури.

Криза феодально-теократичного світогляду, одним з перших показників якого в Польщі була популярність вчення Яна Гуса серед деякої частини міської шляхетської інтелігенції, був обумовлений ростом і загостренням всіх основних протиріч польського феодального суспільства. Він позначався й у здобутках польських публіцистів XV ст. далеких від гусизму. Найбільш талановитим його виразником був видатний публіцист цього часу – Каштелян Ян Остророг (близько 1436–1501 р.), перший у Польщі світський доктор прав. Його перу належить "Меморіал про устрій Речі Посполитої", написаний у 1474–1477 р. Автор його – прихильник сильної королівської влади. Він виступає проти привілеїв церкви, відстоює думку про незалежність влади короля від папи. Ці нові ідеї, що знайшли вираження в політиці короля Казимира Ягеллончика, поширювалися в передових шарах польського феодального суспільства середини і другої половини XVст.

З другої половини XV ст. у Польщі, як і по всій Європі, починає поширюватися новий ідейний плин – гуманізм, що також свідчить, що нероздільне панування феодально-католицької ідеології занепадало. Першими гуманістами і пропагандистами гуманізму в Польщі були видатний політик дипломат Миколай Лясоцький, згадувався вище Ян Остророг, архієпископ львівський Гжегож із Санока і єпископ Перемишльский Петро. Вони були зв'язані з італійськими гуманістами, були шанувальниками науки і літератури, володіли в досконалості класичною латинню, деякі з них, як Гжегож із Санока, пробували свої сили й у поезії. Надалі велику роль у розвитку гуманізму зіграв політичний емігрант італієць Пилип Каллимах. В останні десятиліття XV ст. гуманізм прищеплюється й у Краківському університеті, знаходячи собі прихильників і пропагандистів серед частини викладачів.

Політична і соціальна програма нечисленних ідеологів блоку середньої міської шляхти і торгового бюргерства в першій половині XVI ст. була компромісною. Навіть найбільш видні його представники не поривали з феодальним світоглядом. Використання шляхтою ідей гуманізму і реформації у своїх шляхетних інтересах визначило своєрідність і суперечливість культури польського відродження. Однак значні досягнення польської культури цієї епохи зв'язані зі славними іменами Остророга і Ствоша, Рея і Кохановского, Моджевского і Коперника, з діяльністю цілої плеяди видатних польських гуманістів, виходять по своєму змісті за межі обмеженої політичної ідеології прихильників шляхетно бюргерського блоку. Кращі досягнення культури польського відродження ідуть своїми коренями в народ і його культуру. Рух народних низів у містах, лівий селянський плин в аріанстві формували ту соціально-політичну обстановку, що обумовила поява найбільш прогресивних ідей у здобутках польських гуманістів.

4. Література в кінці ХV – ХVІ ст.

У період кінця XV і XVI ст. антинаціональний католицький клір перестав бути монополістом в області культури. Цьому сприяв розвиток у Польщі книгодрукування, що зробило доступними досягнення передової польської наукової і суспільно-політичної думки значно більш широким, чим раніше шарам польського суспільства. Розвиток друкарства сприяв пожвавленню політичної боротьби в країні, поширенню в польському суспільстві гуманістичних і реформаційних ідей, спрямованих на підрив ідеології католицької церкви. Воно стало могутнім фактором у поширенні грамотності, що була до того в основному привілеєм духівництва, при цьому грамотності на рідній польській мові. У польській літературі і мистецтві виступили численні представники шляхти, і окремі вихідці з міщанського стану. Вони були ближче до джерел народної культури. Творчість народних мас мало на них великий вплив. Серйозну роль у розвитку польської літератури і мистецтва зіграв реформаційний рух. Завдяки своїй антикатолицькій спрямованості він сприяв розвитку літератури польською мовою і зміцненню в мистецтві світських мотивів.

В другому і третім десятиліттях XVI ст. розгорнулася поетична діяльність Берната з Любліна. Виходець з міщанства, він був першим поетом, який широко користувавався у своїй творчості рідною польською мовою. Суспільно-політична програма що розвивається ним, була прямою попередницею ідеології революційно набудованого лівого крила польської реформації – аріан, що виступали проти кріпосного права і кріпосницьких порядків.

Одним з головних представників польської літератури XVI ст. зв'язаної з табором протестантської шляхти, був Миколай Рей (1505–1569). Він був тонким і спостережливим сатиричним письменником.

Будучи ідеологом середньоміської шляхти, Рей разом з тим виступав гарячим польським патріотом. Він протестував проти розкоші і надмірностей життя шляхти, показував пропасть, що лежала між селянством і багатою, розгнузданою і розпусною шляхтою. "Добродії пани помиряться, а селянину від цієї сварки завжди перепаде, – говорив Рей. – ящо ти, кріпак, дай курей, дай овець, іди сторожити, ранком біжи за дровами, біжи за пивом, молоти овес, а селянину все-таки скоріше перепаде, чим кому-небудь іншому...". Рей застерігав польську шляхту від майбутньої катастрофи держави, призивав в імя порятунку батьківщини до внутрішнього миру і згоди, бачши в цьому гарантію від усяких замахів на національну незалежність країни. В одному з кращих своїх здобутків, "Життя гідної людини", написаному в 1567–1568 роках, Рей створив ідеальний образ шляхтича, що сидить на землі і займається сільським господарством, що імпонував широким масам середньої шляхти, що переходили на фільварочну систему господарства. Рей заперечував схоластичну науку середніх століть і підкреслював користь житейско-практичної мудрості і знання природи і побуту.

Римсько-католицьку церкву Рей уподібнював отруті, що отруїла країну, павутині, що обплутувала її найтоншими сітками для того, щоб підкорити остаточно Польщу владі Риму. "Ми тремтимо, – викрикує Рей, – перед цим злим римським сусідом, хоча і до цього дня не розуміємо, по якому праву він так глибоко проникнув до нас".

Рей писав винятково польською мовою. Якщо він і вводив у свій текст яке-небудь латинське вираження, то, як правило, відразу переводив його на польську мову. При цьому в більшості випадків Рей переводив латинські цитати дослівно, а пояснював їх своїми словами, іноді в стилі польської народної приказки. Іноді Рей вживав для вираження визначеної думки стислу формулу, моральну сентенцію в стилі байки. Часто він використовував прийом гри слів. У мові Рея відчутно вплив української мови. На ранню творчість, безсумнівно, зробило вплив українське середовище, у якому він виховувався. Йому відомі були українські пісні. Він знав билини про Чурилу Пленковича й інших старокиївських богатирів. Рей – перший справді національний поет і письменник Польщі. Його творчість ішла коренями в культурне життя народу. Звідси таке багатство мови, чисто народних виражень, побутових картин, порівнянь, образів з життя середньомістської шляхти і селянства, витоки сильних реалістичних тенденцій його творчості.

Найбільшим поетом другої половини XVI ст. був Ян Кохановський. Він народився в 1530 р. Чотирнадцятилітнім хлопчиком він був записаний на відділення мистецтв Краківської академії (університету). У 1547 р. Кохановський відправився для подальшого навчання за кордон і пробув значний час в Італії, потім у Франції. Після повернення на батьківщину він примкнув до гуманістичного літературного напрямку, ранніми представниками якого були польські поети, що писали латинською мовою: Анджей Кшицький (1482–1537), Ян Дантишек (1485–1548) і Клементе Яницький (1516–1543). З них особливо виділявся своїм талантом Яницький, селянин по походженню, увінчаний лавровим вінком у Римі як кращий латинський поет. Відомий вплив на творчість Кохановського зробила і реформація, хоча він і не примкнув до протестантів. Перебування при дворі Сигізмунда II Августа, де Кохановський зустрічався з поетами, художниками, ученими, мало великий вплив на розвиток його світогляду і на його поетичну творчість. Помер Кохановський у Любдині в 1584 р.

Loading...

 
 

Цікаве