WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Давньоєгипетська література і наука - Курсова робота

Давньоєгипетська література і наука - Курсова робота

"Я є той, хто створив небо і землю, підняв гори і всім істотам дав життя.Я є той, хто створив воду іпривів велику повінь та дав життя плідному бикові. Я є той, хто створив небо і таємницю його обріїв і посадив туди душі богів. Коли я відкриваю очі, стає ясно, коли замикаю – темнішає. Вода Нілу тече, коли я накажу. Я є той, хто творить години і створює дні. Я є той, хто починає ріки і творить повінь. Я є той, хто створив живий вогонь..."

До найвищої форми довів цей вид поезії фараон Ехнатон.

Простою і маловибагливою була єгипетська народна пісня. Маємо лише невеликі її зразки з надгробних написів. Пастух, що гнав овець через поля, залиті водою Нільської повені, співав:

Ваш пастух є у воді, між рибами,

Він говорить із сомом,

Він здоровить щуку...

Ваш пастух – пастух заходу...

Коли молотили збіжжя, погонич волів співав:

Молотіть для себе, молотіть для себе.

Ви, воли, молотіть для себе!

Молотіть для себе. Солому на поживу,

А зерно для вашого пана!

Не спочивайте, воли,

Сьогодні нам холодно!

На народних мотивах розвинулась любовна лірика. Коханці звали один одного словами: "мій брат", "моя сестра". Ось пісня закоханої дівчини:

Голос голубки кличе.

Вона каже: "Земля є ясна!"

Що маю я діяти?

Пташки не карайте мене!

Я зустріла мого брата.

Моє серце щасливе надмірно!

Ми кажемо: "НЕ РОЗЛУЧИМОСЯ НІКОЛИ!"

Дівчина-стрілець своє кохання оспівує так:

Скаржиться дика гуска,

Зловилася на принаду, -

Твоя любов тримає мене,

Не можу звільнитися від неї.

Заберу мої сіті додому, -

Але, що скажу моїй мамі:

Щодень поверталася я із здобиччю...

Не поставлю вже сітей сьогодні, -

Полонила мене твоя любов.

За XIX – XX династій постали майстерні любовні пісні, в яких виступають різні дерева як символи кохання. Поет оспівує сикомору, яку посадила любка власною рукою:

"Вона є гарна, гілля її миле, свіжо-зелене. Вона має багато овочів, - вони червоні, як кармін, листя їх як малахіт, світяться, як скло. Вона витягає плечі, тінь її холодна. Вона кладе листя до рук малої дівчинки-садівнички й посилає її швидко до любої: "Прийди, пробудь одну хвилину серед молоді! Гай, повний зелені, святкує свій день; хатина й шатро готові; молодь радіє, що тебе побачить... Прийди, святкуй цей день у веселості – сьогодні, й завтра, ц післязавтра – три дні! Сідай у моїй тіні!.. Як оп'янілий бенкет заметушиться, сама залишишся з твоїм братом. Але я [сикомора] мовчазна й не розповім того, що побачу".

Як єгиптяни цінували життя й як вміли його використовувати, про це свідчить пісня, яку склав поет Манерос:

"Одні люди проходять, інші залишаються від часів предковічних. Боги, що колись жили, спочивають у своїх пірамідах. Так само поховано і вельмож, і мудреців. Ті, хио будував будинки, не мають тепер своєї містини, - бачиш, що сталося з ними. Я чув слова Імхотепа і Гардедефа, які кажуть так у своїх приповідках: "Дивися, їхні будинки, їхні мури розпадаються, нема їм місця, так, ніби їх ніколи і не було! Ніхто не приходить звідти, щоб нам сказати, що з ними сталося,щоб скріпити наше серце, коли підемо туди, куди вони пішли!.." "з веселим серцем не забувай величаво жити. Іди за своїм серцем, як довго живеш! Поклади мірру на свою голову, одягнися в тонке полотно, намастися правдивими божими чудесами! Прикрасися як тільки можеш і не дай впасти твоєму серцю. Іди за своїм серцем і за своїми радощами, поки живеш. Не засмучуй свого серця, поки не прийде день жалощів. Але той, чиє серце стоїть тихо, не чує жалів, а той, хто лежить у могилі, не приймає смутку. З ясним лицем святкуй радісний день і не спочивай у ньому, бо ніхто не бере із собою свого добра й ніколи не повертається той, хто відійшов туди..."

Ця пісня, своїм змістом нагадує пізніші оди Горація, - це, майбуть, найпомітніший твір єгипетської поезії.

2 Наука

Крім художньої літератури, до нас дійшло немало творів наукового характеру. Єгипет створив перші початки наукових дослідів. Єгиптяни не були творцями будь-яких наукових теорій, але практично розв'язали багато наукових проблем.

Особливо розвинута в Єгипті була математика. Але числова система була в єгипетських математиків досить громісткою. Жодних спроб надати цифрам позиційного значення не робилося. Рисочка завжди позначає одиницю, дужка – десяток, хвиляста мотузка – сотню, квітка лотоса – тисячу. Щоб написати, наприклад, дев'ять тисяч, потрібно дев'ять разів підряд намалювати квітку лотоса. Недивлячись на усі ці труднощі і вади, єгипетські писарі ухитрялись вирішувати складні задачі. У геометрії вже визначалася площа квадрата, трикутника, трапеції, кола, зрізаної піраміди і відношеня довжини кола до його діаметру (останнє з помилкою всього на дві сотих ). З практичних причин, для вимірювання кількості збіжжя, навчилися обраховувати об'єм кулі та еліпсоїда. Про те, як єгипетські архітектори вправно оперували математичними правилами свідчать піраміди. Найповніша збірка єгипетських математичних правил – це так званий папірус Рінд – підручник, в якому наведено багато практичних прикладів і трохи теорії. Цікавим є і його заголовок: "Приписи, як дійти до знання усіх темних речей, усіх таємниць, що містяться у предметах".

Єгиптяни знали найважливіші закони механіки, завдяки яким вміли пересувати з місця на місце, а також підносити у гору великі маси, наприклад, колосальні моноліти. Щодо пірамід – треба ще відзначити, що вони надзвичайно точно зорінтовані до сторін світу. Такої точності досягають лише високоточні сучасні інструменти.

Єгипетська астрономія також досягла великих успіхів. Єгиптяни докладно знали рухи Сонця і Місяця, ділили небо на частини і дали назви головним зіркам. Спостерігали час появи Сіріуса на небі, який попереджував про розлив Нілу, хоча цей збіг був випадковістю. Єгиптяни жили за сонячним календарем. Рік ділився на дванадцять місяців по тридцять днів в кожному, а місяць на три декади. Зайві п'ять днів вважалися святковими і не включались ні в один з місяців.

До нас дійшли і медицинські єгипетські папіруси. Багато в їхніх рецептах здається сучасному читачу наївним. Вживаються такі ліки, як товчене копито віслюка або "молоко жінки, яка народила хлопчика" для охорони від лихих впливів використовували також амулети. Однак ряд спостережень виявили точно благотворну (або шкідливу) дію тих чи інших трав. Вже були уявлення про закони кровооббігу і їхня наука про "соки" – це найдавніша фізіологія . Що стосується хірургії, то особливо славились єгипетські окулісти, яких навіть запрошували у VI столтті до н. р. До двору персидських царів.

У Єгипті, також, були і зачатки географічної науки, до того ж спостерігається тенденція до відомої систематики. Один напис у святині в Карнаку подає імена 359 народів Півночі і 269 народів Півдня. Землю уявляли собі у вигляді прямокутника з припіднятими краями (горами) і омиваного з усіх сторін океаном ("Великим кругом"). Передньою стороною вважався Південь, звідки тече Ніл, задньою стороною – Північ (острови Середземного та Егейського морів), правою стороною – Захід (де вважалось помешкання душ померлих), а лівою стороною – Схід ("Країна бога", тобто Ра). Все це свідчить про тісний зв'язок зачатків наукових знань з міфологічним сприйняттям світу, яке єгипетські мислителі не могли подолати.

Народи, по уяві стародавних єгиптян, ділилися по кольору шкіри та мові, а також на мешканців долини Нілу, життя яких залежить від благодійної річки, та усіх інших, які використовують падаючу з небес воду (атмосферні опади).

Збереглись географічні карти Стародавнього Єгипту(наприклад, детальна карта району золотих родовищ в Аравійській пустелі). До нас дійшов найстародавніший в світі літопис, охоплюючий понад п'яти століть. Однак широких історичних висновків не робилося, і переміни в житті держави пояснювались волею богів та моральними якостями людей.

Менше в Єгипті процвітали гуманітарні науки. Історія обмежувалася звичайним літописанням. Так, наприклад, славний "камінь з Палермо", що походить з якоїсь гробниці, подає роки володіння найдавніших династій без будь-якого прагматичного зв'язку. Стиль дуже сухий, речення короткі. Живішими були описи військових походів та боїв, як, наприклад, опис експедиції генерала Тоті до Сирії за Тутмоса ІІІ.

Висновок

Коли грецький історик Геродот досліджував Єгипет, єгипетські жерці казали йому: "Ви, греки, проти нас є дітьми". Те саме можна сказати про всі інші народи й культури. Єгипет був чиненайдавнішим осередком високої цивілізації. Коли навіть беремо Єгипет із часів Менеса і перших династій, то вже зустрічаємо високу цивілізацію, величаві споруди, календар, письмо. І ця старовинність культури дає Єгиптові перше й найпочесніші місце серед усіх народів землі.

Список літератури

1 Крип'якевич Іван Всесвітня історія – К.: Либідь, 1995.

2 Д.Г. Редер, Е.А. Черкасова История древнего мира – М.: "Просвещение", 1985.

Loading...

 
 

Цікаве