WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Друкарська спадщина Івана Федорова - Курсова робота

Друкарська спадщина Івана Федорова - Курсова робота

Поширення Апостола підтверджує низка записів. Запис 1578 р. свідчить, як високо цінували цю книжку, забороняючи навіть користуватися нею для навчання дітей. "Лета 1086 мая в 21 день положил сию книгу глаголемую Апостол тетр в церкву Преображения господа Бога спаса нашого Исуса Христа в Ярославском уезде во княже Иванове Михайловиче Глинсково отчине многогрешннй раб Божий Василий Григорьев син Шевелев. Й. кто будет у той церкви у преоражения попу й диаконн, й оие книги из церкви не изнеоти ни попу, ни диакону, ни причету церковному, ни учеников по ней не учити, а дрнжати на книга по вся дни в церкви для ради божественна пения. И кто сию книгу изнесет из церкви, или кто учнет по ней учеников учити, й тот да будет "анафема".

4. Друкарська діяльність в Дермані та Острозі

На початку 1575 р. Іван Федоров переїхав із Львова на Волинь. Багато дослідників пояснюють це виключно його фінансовими труднощами, деякі навіть вважають можливим говорити про "фінансовий крах" банкрутство. Мовляв, тільки для поліпшення свого економічного становище друкар був змушений вступити на службу К. Острозького.

Дійсно, покидаючи Львів, Іван Федоров не облишив намірів повернутися до самостійної видавничої діяльності. Саме тому, як побачимо далі, для сплати боргів він лише заставив, але не продав власне друкарське обладнання. Тому Іван Федоров увійшов до острозького науково-літературного гуртка і тому, що його як просвітителя не могла не захопити справа, за яку взялися волинські науковці. Співробітництво з ними відкривало нові можливості для Його творчої діяльності.

Слід сказати, що виявлено недавно Буквар Івана Федорова, випущеним у світ 18 червня 1578 р., став головним джерелом для визначення часу відкриття Острозької школи. Передмова Букваря засвідчує ,що організацію Острозької школи і друкарні завершено не пізніше першої половини 1578 р., а ймовірно - вже в 1576-1577р.р. Як видно з тієї ж передмови , в Острозькій школі навчання почалося з оволодіння кириличною і грецькою грамотою: саме тому для потреб школи було опубліковано "азбуку".

З діяльності Острозького гуртка брали участь також Тимофій Михайлович і Василь Суразький. 3 ними та їх колегами став співпрацювати і Іван Федоров, якому було доручено організувати друкарню. Друкарня мала видавати навчальні посібники для школи, а школа гуртувала освічених діячів, які могли бути авторами, редакторами і коректорами книг. Створена завдяки зусиллям Івана Федорова друкарня відразу стала невід'ємною складовою частиною нового культурного осередку. У більшості острозьких видань, починаючи з цитованого вже Букваря, ініціатива заснування школи й друкарні приписується одноособове князеві Острозькому. "Служебником" князя протягом ряду років був Іван Федоров, якого деякі історики зображають звичайним виконавцем розпоряджень цього магната. Все це спонукає зупинитися на питанні про роль князя в культурно освітній діяльності Острозького осередка. Київський воєвода Костянтин-Василь Костянтинович Острозький (І527-І608 був найбільшим землевласником на Україні, а деякі історики вважають його навіть найбагатшим феодалом Європи . Ставши на службу до К.К.Острозького, Іван Федоров спершу оселився у Дерманському монастирі. У І580р, Іван Федоров поєднував обов'язки друкаря і управителя монастиря. Напрошується висновок, що і відразу ж після переїзду в Дермань. Федоров не тільки займався монастирським маєтком, але й керував підготовкою до відкриття друкарні. Наприкінці 1576 або 1577 р. Іван Федоров переїхав з Дерманя до Острога. У зв'язку з підготовкою до відкриття друкарні, як і в інших оправах, Федорову не раз доводилося приїздити з Дерманя й Острога до Львова, можливо й до інших міст. Іван Федоров керував друкуванням таких п"яти видань:

І. Буквар зі збіркою церковнослов'янських і грецьких текстів (18 червня 1578 р.)

2. "Книга нового завіту" опублікована у 1580 р.

3. Складена Тимофієм Михайловичем "Книжка собраніє вещей нужніших" 1580 р.

4. Листівка шпальти з текстом віршованої "Хронології Андрія Ришти 5 травня 1581 р.

5. Біблія, окремі примірники якої містять кінцеві аркуші з різними датами виходу у світ: 12 липня 1580 р. і 12 серпня 1581р.

Друкарня, яку влаштував Іван Федоров у Острозі, містилася в князівському замку. Найближчим помічником Івана Федорова в організації острозької друкарні був Гринь Іванович, юнак з Заблудова. Ставши керівником друкарні в Острозі, Іван Федоров і далі нерідко приїжджав до Львова для розпродажу власних книжок, розрахунків з кредиторами та купівлі паперу та інших матеріалів, потрібних друкарні князя Острозького. Книжки, очевидно, розпродавалися не дуже швидко. Ті, хто взяв їх у кредит не спішили з виплатою своїх боргів Івану Федорову, а крім того на нього насідали кредитори. Тому 5 березня 1582 р. М. Гембарович твердить, що друкар повернувся до Львова, оскільки 1582 р. Острозька академія друкарня були ліквідовані.

Частину книжок і обладнання забрав Іван Федоров як компенсацію за свою працю, а можливо і за свої капіталовкладення. Без сумніву влаштовуючи друкарня в Острозі, Іван Федоров пустив у хід частину нового власного устаткування, а ймовірно вкладав власні грошеві кошти і в друкування книжок в Острозі.

5 Острозький буквар та Острозька Біблія

У Букварі 1574 р. Іван Федоров писав, що має намір і далі видавати подібні книги. Не випадково першим відомим нині острозьким виданням став саме Буквар.

У Копенгагенській королівській бібліотеці зберігся примірник Букваря, текст якого сторінка за сторінкою повторне 29 аркушів Львівського Букваря, а крім того містить в кінці сказання Храбра. Примірник не має вихідних даних і дослідники вважають його Московським виданням.

Готський примірник Острозького Букваря - книжечка невеликого формату: надрукована частина більшості сторінок вміщається і в прямокутник 65ХІ28мм. Перша частина містить титульний аркуш, таблицю грецького алфавіту і молитви, надруковані двома шпальтами: зліва - грецький текст, оправа церковнослов'янський. Друга частина починається аркушем дереворитною заставкою і написом в'яззю, "Начало оученія дьтемь".

У книзі застосовано чотири слов'янських кириличних шрифти і два грецьких.

На титульному й останньому аркушах першого зошита Острозького Букваря було вперше в практиці східнослов'янського друкарства застосоване складені оздоби. У книзі, якщо враховувати готський і копенгагенський примірники, заставок три більших, чотири менших, кінцівок чотири, один ініціал.

У 1678 р. Буквар куплено до Готської герцогської бібліотеки.

Букварі, видрукувані Іваном Федоровим, пізніше не раз передруковувалися, або без змін, або в переробленому вигляді. Острозькі видання Букваря довго наслідувалися українськими видавцями.

Вже у Книзі Нового завіту було опубліковано значну частину Біблії -Псалтир і новозавітні біблійні книги. Повний текст Біблії розпочато друком ще раніше, однак завершено приблизно через рік після виходу в світ "Книги Нового завіта".

Біблія надрукована у форматі філіо, як і обидва Апостоли, але задрукована сторінка тут більш видовжена (І4х25см. відношення ширини до висоти 1:2,78). Перші вісім аркушів ненумеровані, далі йде ще п"ять послідовних рахунків аркушів: 276, 180, 30, 56, 78. Усього, отже, 625 аркушів або 1256 сторінок. Циноброю відбито заголовки на перших аркушах другого і третього рахунку, ініціали й окремі слова у покажчиках на кінцевих аркушах останнього рахунку. На повних сторінках по 50 рядків, надрукованих двома шпальтами. Враховуючи різниці в розмірі шрифтів, обсяг Біблії приблизно у вісім разів більший ніж обсяг Апостола, і майже вдвічі більший від разом взятих всіх інших видань Івана Федорова. Завдяки майстерності набору і застосуванню дрібного шрифту книжка не здається такою великою, вона досить компактна і зручна в користуванні.

Книгу відкриває титульний аркуш у дереворитній рамці, що оточує напис: "Библія сири книгі ветхаго й нового завєта по язьїку словенску десят й двьма богомудрьіми преводники преждє воплощенія господа бога нашего Ісуса Христа 308 льта на желаемое повельніе Птолонея Филадела паря египетска преведенйго зводу сь тцаніем, и прильжйніем елико мощно помощію божіею посльдовося і испаривися. В чьто по воплощеніи господ бопз й спаса нашего Ісусз Христа 1581р.". На звороті титульного аркуша герб К.К. Острозького і вірш на герб. На наступних аркушах першого рахунку (ненумерованих) передмова від імені К. Острозького (арк.2 - 3). Перша частина цієї передмови (арк. 2-2зв.) надрукована також по-грецьки. За нею йде "Предисловие" і вірш Герасима Даниловича (Смотрицького) (арк.4-7) зміст книги (арк.8). Далі йдуть старозавітні книги ( на аркушах другого-четвертого рахунків). Євангеліє (аркуші п"ятого рахунку). Останній аркуш (78-й шостого рахунку) відомий у двох різних варіантах. У першому з них який трапляється порівняно рідше, на лицевій стороні аркуша видруковано коротку післямову про видання книжки 12 липня 1580 р. Внизу друкарський знак Іван Федорова , зворот останнього аркуша у цьому варіанті порожній. У другому варіанті на арк. 78-78зв.- обширніша післямова грецькою і церковнослов'янською мовами, після якої зміщено друкарський знак, а під ним - колофон про вихід книжки в світ 12 серпня 1581 р. Трапляються і примірники, у яких є обидва варіанти останнього аркушу. Водночас, у всіх примірниках на титульному аркуші одна дата - 1581 р. Відзначаючи наявність низки варіантів набору й оформлення окремих аркушів, деякі дослідники говорили про два видання Біблії, причому у другому виправлено частину помилок попереднього. Однак А.С. Зьорнова описавши 29 варіантних місць у Біблії, встановила, що виправлені аркуші розподілені по різних примірниках без будь-якої системи і трапляються однаковою мірою як у примірниках з післямовою І580 р., так о в примірниках 1581 р. Отже, було лише одне видання Біблії. Очевидно, спершу планували видати книгу до 12 липня 1580 р., а коли побачили, що не встигають, стали друкувати вихідні аркуші з новою датою, наміченою як день завершення праці. При цьому старий кінцевий аркуш усунено не з усіх примірників, до яких було вкладено новий варіант, що до закінчення друкування всього тексту розпочалося брошурування аркушів у зошити і до одного примірника попадали як аркуші, надруковані раніше, так і пізніші змінені й виправлені.

Loading...

 
 

Цікаве