WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Нотні колекції бібліотеки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка у світлі історико-культурного процесу краю - Курсова робота

Нотні колекції бібліотеки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка у світлі історико-культурного процесу краю - Курсова робота

У результаті вперше здійсненого аналізу бібліотеки ГМТ спростовано поширену у музикознавстві думку про повну загибель нот, зібраних упродовж першого десятиліття його існування. Переконливими свідченнями протилежного стали результати досліджень документальних джерел, аналізу датованих автографів та рукописних копій, дат надходжень нот до бібліотеки, а також віднайдення нотного Архіву бібліотеки ГМТ, що укладався лише в перше десятиліття його діяльності та виявлення німецькомовного штампу на понад 1600 примірниках, яким Товариство користувалося лише до 1848 р.

Віднайдено та ідентифіковано автографи, рукописи, невідомі прижиттєві видання провідних львівських композиторів (Й. Ельснера, Й. Башни, Я. Рукгабера, К. Мікулі), понад 5700 прижиттєвих видань творів європейських композиторів XVIII – XIX ст. Виявлено невідомі документи, що свідчать, наприклад, про існування "Товариства друзів музики", створеного Я. Рукгабером ще у 1823 р., а не у 1835, як на це вказував журнал Mnemosine; віднайдено невідому збірку танців Й. Башни для львівського карнавалу 1832 року; підручники Я. Ярмусевича "Грегоріанський ритуальний хорал з історичними поясненнями" та "Нова система музики" (1843). Виявлення цих підручників у бібліотеці ЛНМА ім. . М.В. Лисенка спростовують інформацію ряду енциклопедичних видань про те, що примірники обидвох знаходяться лише у Польській бібліотеці в Парижі. Віднайдено невідомий підручник основоположника львівської фортепіанної школи Л. Марека "Нові вправи на фортепіано для набуття правильного удару" (Львів, 1892).

Досліджено понад 1200 рукописних копій творів сакральних жанрів XVIII-ХІХ ст. Аналіз численних маргіналій та диригентських поміток свідчить про інтенсивне практичне їх застосування.

Серед фрагментів інших колекцій, увійшовших до складу бібліотеки ГМТ, є унікальні: ноти з бібліотек Сапєги з Красічина; К. Ріхтера, укладені в Польщі у вавельській королівській капелі у 1740-х роках, ноти з штампом графа С. Скарбка, твори, присвячені львівським магнатам і меценатам Стаженьським, Баворовським, Левицьким, Понятовським, Чарторийським, Потоцьким, що відіграли важливу роль у розвитку музичної культури нашого міста у першій половині ХІХ ст. та їх власні твори.

Розглядається важливість ролі особистісного фактору Я. Рукгабера, Ю. Промінського, К. Мікулі, А. і М. Солтисів як збирачів колекцій.

В укладанні бібліотеки ГМТ зацікавлення творчістю українських композиторів (І. Лаврівського, М. Вербицького, А. Вахнянина, Й. Витвицького, І. Воробкевича, ін) і включення їх творів до концертних програм спостерігається вперше з 1863 р.

Виявлено Репертуарні збірники ГМТ, які є документальними свідченнями його концертного репертуару. Перший з них – Album Towarzystwa muzycznego we Lwowie za rok 1862. Хронологічно останній – нотографічний каталог Repertoar Chуru mкskiego GTM we Lwowie. Rok 1898. На основі виявлених у колекції нот, репертуарних каталогів та рецензій з львівських періодичних видань реконструйовано концертний репертуар Товариства у певні періоди.

4.4.3 Колекція Інституту Музикології Львівського університету (1912-1939). Виявлено 8149 нот з штапами "Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie", "Zakіad Historyj Muzyky uniwersytetu we Lwowie", "Instytut Muzykologiczny Universytetu we Lwowie". Окреслено портрет директора Інституту – науковця, педагога, А. Хибінського як укладача бібліотеки. Простежено, як багатогранність його наукових зацікавлень відбилася на характері збирання колекції. Виявлено унікальні стародавні трактати; видання музики XV-XVIII ст.: творів М. Леополіти, Б. Пенкеля, Г. Фінка, В. Шамотульського, Д. Бернабея, Х. Гаранта, ін.; твори композиторів "Молодої Польщі": Г. Фітельберга, К. Шимановського, А. Шелюти, Л. Ружицького; сучасних композиторів скандинавських країн Швеції, Фінляндії, Норвегії; власні твори А. Хибінського, зокрема, рукопис партитури Bogarodzico (1929). Віднайдено невідомий лист А. Хибінського до відділу ГМТ про підготовку "Польського Музикологічного словника". Ідентифіковано дарчі написи і автографи провідних європейських музикологів та композиторів.

4.5 Колекції хорових Товариств Львова другої половини ХІХ ст.

4.5.1. Колекція Товариства "Гармонія" (1875-1919 рр). Висвітлюється роль Товариства у зростанні розвитку музичного професіоналізму у Львові. Укладання бібліотеки розглядається в контексті розширення сітки музичних бібліотек міста. Віднайдено хорову партитуру девізу Товариства та ноти, видані накладом Товариства у Львові. Встановлено імена бібліотекарів.

4.5.2. Колекція Львівського Співацького Товариства "Лютня" (1881-1939). Розглядається історія утворення Товариства, роль його засновників Р. Макаревича та А. Вахнянина в укладанні колекції. Досліджено, що саме з часів концертної діяльності "Лютні" репертуар хорових колективів починає набирати польсько-українського народно-національного характеру. Досліджено програми концертів, рецензії і відгуки на виступи колективу. Колекцію нот (344 примірники) систематизовано за жанрами. Віднайдено єдиний репертуарний збірник "Лютні" 1888 року "Pierwszy wybуr kwartetуw mкzkich, polskich і obcych kompozytorуw". Встановлено імена бібліотекарів та здійснено аналіз їх роботи. Відзначається їх першість у Львові в запровадженні системи кетерів.

4.5.3. Колекція Товариства "Ехо" (1887-1939). Визначено особливість колекції як зібрання авторських вокальних творів сучасних польських композиторів у жанрі хорової мініатюри. Віднайдено 815 примірників, серед яких ідентифіковано ряд рукописів. Здійснено аналіз репертуару Товариства. Ноти колекції систематизовано за жанрами. На основі маргінальних записів досліджено роки проведення конкурсів та встановлено імена переможців.

4.5.4. Колекція хорового Товариства "Боян" (1891-1939). У цьому підрозділі визначається значення "Бояна" як одного з найпотужніших і найважливіших осередків відродження та пропаганди професійної українськоїмузичної культури. На підставі аналізу нот, меморіальної літератури та архівних документів подаються історичні відомості про концертну, просвітницьку та нотовидавничу справу Товариства. Особливої уваги приділено висвітленню гастрольної мандрівки хору до Праги у 1898 р., документальні матеріали про яку знайдено в архіві ЛНМА. Досліджено історію вилучення видань з бібліотеки. Колекцію опрацьовано за хронологією видань і жанрами. Здійснено аналіз мистецького оформлення видань художників-літографів А. Андрейчина, А. Пшижляка, К. Кодинського, К. Рогальського.

Аналіз нотних колекцій хорових Товариств яскраво віддзеркалює їх національно-патріотичну спрямованість, суспільно-просвітницьку діяльність, допомагає реконструювати історичні і мистецькі явища в житті нашого міста.

Розділ 4.6 Приватні колекції. Досліджено власні зібрання педагогів консерваторій В. Вшелячинського, К. Тарнавської і М. Щупачкевич, які відбивають музичні смаки і зацікавлення їх власників, дають змогу зрозуміти особливості навчального процесу і навчального репертуару.

4.6.1. Колекція Владислава Вшелячиньського. У цьому підрозділі, висвітлено маловідомі грані музиканта і вперше подано творчий портрет В. Вшелячиньського як видатного педагога, піаніста, концертуючого камерного ансамбліста, суспільного діяча і професійного колекціонера. Його колекція – 2493 примірників книг і нот – не лише зібрання педагога-піаніста, але колекція серйозного дослідника музики, що глибоко і вдумливо збирав музичну спадщину минулого і сучасності. Педантичність В. Вшелячиньського відзначає опрацювання власного зібрання. Серед нот колекції знаходимо автографи і дарчі написи відомих композиторів і піаністів, власні дарчі автографи музикантам. Особливої уваги приділено аналізу маргіналій, які дали унікальну інформацію про виконавське життя В. Вшелячиньського, біографічних матеріалів про якого у музикознавстві немає. Описано власні твори композитора та зібрані ним рукописи і власні рукописні копії, першодруки, сучасні і старовині навчальні посібники, твори і трактати про церковну музику. Колекція відзначається жанровою різноманітністю при особливій увазі до мініатюри, хронологічною та географічною широтою, особливою увагою до пісень народів світу, творчості Ф. Шопена, багатопрофільністю теоретичної частини колекції і періодичних видань.

Loading...

 
 

Цікаве