WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Нотні колекції бібліотеки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка у світлі історико-культурного процесу краю - Курсова робота

Нотні колекції бібліотеки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка у світлі історико-культурного процесу краю - Курсова робота

3. З питань краєзнавчої і загальної нотографії (В. Барвінський, О. Біба, З. Лисько, П. Медведик, Я. Михальчишин, С. Чарнецький, Я. Якубяк, Ю. Ясіновський).

4. Джерелознавчі фактологічні видання (М. Антонович, В. Барвінський, С. Вавриш, З. Лисько, М. Опалек, А. Хибінський, О. Цалай-Якименко,).

5. Архівні документи – кореспонденція, особові справи, ділові документи, рукописні праці.

6. Довідкові біо-бібліографічні та енциклопедичні видання.

Наукова новизна отриманих результатів. Дисертаційна робота є першою спробою наукового аналізу давніх колекцій бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка на основі історико-бібліографічного дослідження, зокрема:

1. Введені до наукового обігу раніше невідомі матеріали: архівні документи бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка – рукописи, щорічні звіти бібліотеки, протоколи засідань Бібліотечної Ради ЛДК, накази комітетів та списки державного Облліту з вилучення з фондів, або знищення літератури, акти на списання літератури.

2. Введено в науковий обіг і уточнено ряд фактів з музичного життя Галичини, спростовано деякі помилкові твердження вчених, нп. про відсутність нот з бібліотеки Товариства Cв. Цецилії 1826-1829 рр., про повну загибель бібліотеки ГМТ 1838-1848 рр.

3. Досліджено особливості комплектування бібліотек львівських музичних інституцій та окремих колекціонерів.

4. Вперше на основі фонду бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка досліджується не саме нотне видання, а атрибуції, виявлені в ньому: штампи, зафіксовані писемні історичні пам`ятки, сліди "мандрування" нот від одного колекціонера до іншого.

5. Систематизовано 78 нотних колекцій бібліотеки ЛНМА або їх фрагментів. Формування кожної колекції розглядається у контексті діяльності її збирача.

6. Укладено науковий каталог давніх видань з колекцій бібліотеки, створено наукові коментарі до нього.

7. Розкрито невідомі грані постатей окремих діячів Львова як колекціонерів – піаніста, педагога і композитора В. Вшелячинського; музиколога, медієвіста, директора Інституту музикології А. Хибінського, викладачів Консерваторії Польського Музичного Товариства М. Щупачкевич, К. Тарнавської, Г. Оттавової, А. Нєментовської та ін. Вперше розглядається діяльність Марії Щупачкевич як педагога консерваторії ПМТ і колекціонерки.

8. Досліджено діяльність перших бібліотекарів ЛДК – З. Попеля, А. Струтинської, Я. Колодій.

9. Знайдено невідомі раніше частки львівських колекцій XVIIІ ст. – Вавельської королівської капели, колекції Сапєгів з Красічина.

10. Зібрано і описано невідомі автографи, серед яких – Я. Рукгабера, Ф. Ліста, Й. Бароні-Кавалькабо, Ж Мазаса, Б. Кудрика та ін.

11. Встановлено і описано понад 5700 прижиттєвих видань композиторів XVIII – XIX ст., які зберігаються у бібліотеці ЛНМА ім. . М.В. Лисенка.

12. Перекладено з польської та опубліковано матеріали невідомих листів Н. Бернацького, О. Полінського, С. Невядомського, А. Хибінського до ГМТ.

13. Перекладено з чеської та опрацьовано повну добірку газетних матеріалів про першу гастрольну подорож львівського "Бояна" до Праги у 1898 р.

Наукові висновки дисертації зроблено в процесі дослідницької реконструкції процесу формування колекцій на основі опрацювання джерел за період з 1591 до 1939 року.

Теоретичне і практичне значення роботи полягає у можливості істотного доповнення українських та європейських каталогів давніх видань; розширенні подальших наукових досліджень з питань хорового, вокального та інструментального виконавства, історії музики, музичної педагогіки, ширшого висвітлення діяльності окремих постатей; застосуванні результатів роботи як практичного матеріалу у лекційних курсах з історії музики для студентів вищих навчальних закладів.

Апробація результатів дисертації обговорювалась на засіданнях кафедри історії музики. Її окремі положення отримали апробацію в доповідях на міжнародному конгресі "Німецька музична культура у східній Європі" (Бонн, 2005), міжнародних науково-практичних конференціях: "Людина і музика" (Львів, 2005), присвячених 250-річному ювілею від дня народження В.А. Моцарта "В.А. Моцарт: погляд з ХХІ сторіччя" (Львів, 2006), "Музичний світ В.А. Моцарта: шляхи осягнення" (Харків, 2006), "Освіта, культура та мистецтво в добу цивілізаційної глобалізації" (Харків, 2007); музикознавчому конгресі "Львів музичний протягом століть: З нагоди 750-річчя Львова" (Львів 2006), наукових конференціях "Музикознавчі студії" (Львів 2005, 2007).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у п`яти одноосібних публікаціях у наукових збірках, три з них у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. У додатках подано переліки і таблиці (8), алфавітні покажчики імен (1020), інституцій та бібліотек (182), ілюстрації (9). Загальний обсяг основного тексту дисертації становить 180 сторінок, список використаних джерел – 297 позицій, додатки – 43 сторінки. Повний обсяг дисертації – 248 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження, доводиться її актуальність, визначається головна мета і основні завдання, окреслюється об`єкт та предмет дослідження, методологічні засади, вказана наукова новизна отриманих результатів та практичне значення, подано класифікацію використаних наукових джерел, відомості щодо апробації результатів дослідження.

Розділ 1. Принципи систематизації львівських нотних колекцій ЛНМА ім. М.В. Лисенка у світлі досягнень сучасної бібліографії складається з трьох підрозділів.

1.1 Систематизація і класифікація видань. У цьому підрозділі обгрунтовується коректність застосування гасла "колекція" стосовно об`єкту даного дослідження на підставі широкого його вживання у сучасному бібліотекознавстві (Л. Івченко, І. Кудрявцев, Т. Мацеєвський), використання провідними видавцями минулого (Й. Міліковський, А. Діабеллі). Приймаючи за основу праці Я. Колодій, А. Струтинської, Ю. Ясіновського, З. Штундер, О. Мельник, О. Осадці, ін., здійснено аналіз нотного фонду для виявлення тих колекцій, що склали фонд бібліотеки у 1939 р. при заснуванні ЛДК. В ході дослідження проаналізовано понад 107 000 видань, рукописів і рукописних копій. В результаті відокремлено від основного фонду 47 546 стародруків, що стали складовими 78 колекцій. За одиницю колекціонування прийнято видання, рукописну копію, рукопис, автограф, дарчий напис. Об'єктом аналізу стали зібрання нот тих інституцій, що відіграли визначальну роль у становленні та розвитку професійного музичного життя Львова та найзначніші колекції приватних збирачів. Колекції охоплюють твори композиторів від 1591 до 1939 року. Обґрунтовано індивідуальну методологію опису кожної з колекцій в залежності від її специфіки.

Особливу увагу приділено прижиттєвим виданням та першодрукам. Атрибуція років видань здійснювалось шляхом комплексного аналізу ряду чинників із врахуванням існуючих методів: аналіз філіграней та видавничих номерів нотних дошок. При визначенні автентичності першодруків використані довідники О. Дойча австрійських та італійських видавців 1700-1900 рр. та К. Йогансона – французьких видавців 1765 – 1900 рр.

Велика увага приділялась дослідженню маргіналій, знайдених на хорових та оркестрових поголосниках прізвищ виконавців, які нерідко ставали єдиним джерелом встановлення виконавського складу хорів чи оркестрів у певні хронологічні періоди.

Дослідження приватних колекцій допомогло виявити цінні факти про діяльність їх збирачів, встановлено імена маловідомих або зовсім невідомих колекціонерів: П. Ляхнер-Косьцєлецька, С. Каспарек, М. Шаєвич, І. Лавров, М. Щупачкевич, М. Шуфльова з Пишниці.

Визначається мета первинної (жанрової) і вторинної (походження) класифікації нот у колекції, причини відносності класифікування, важливості у дослідженні системи посилань, що показують певну динаміку руху, "обертання в суспільному середовищі" окремих одиниць.

1.2. Типові труднощі в опрацюванні давніх виданьяк особливого об`єкту музичного джерелознавства. В даному підрозділі йдеться про незадовільний фізичний стан обкладинок, які несуть структуровану інформацію про власника нот; про лінгвістичну строкатість матеріалів, виданих 15-ма мовами; про знищення інвентарних книг інституцій минулого і тому – неможливість реконструювати їх бібліотеки в повному обсязі. Здійснено аналіз єдиної вцілілої інвентарної книги ПМТ 1921 року.

Loading...

 
 

Цікаве