WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Батик - Курсова робота

Батик - Курсова робота

Світлість і насиченість фарби можна регулювати кількістю введеної в неї загустки. Якщо фарба виявиться занадто густий і погано буде сходити з кисті, її можна розбавити кип'яченою водою, при цьому її потрібно добре розмішати.

З'єднуючи розпис рідкими, що злегка розтікаються фарбами з розписом більш густими, можна досягти цікавих художніх ефектів у розробці квіткового орнаменту, у покритті фонових площин і облямівки.

3. КОМПОЗИЦІЯ

Створення добутку декоративно-прикладного мистецтв-складний творчий процес: художник утілює свій задум, свою художню ідею засобами даного виду мистецтва. Основа цього творчого процесу— пошуки гармонії композиції, орнаментального ритму, кольору і матеріалу.

Композиція декоративного текстильного добутку це ритмічно організоване членування його площини, коли всі орнаментальні чи образотворчі елементи виконані в єдиних художніх і технічних прийомах і підлеглі загальному художньо-декоративному задуму. Іншими словами, це внутрішній взаємозв'язок матеріалу, художніх засобів і ідейно-образного змісту.

Формальні прийоми композиції у всіх художньо повноцінних добутках коштують у тісному зв'язку з основним ідейним задумом художника, із усім його художньою мовою, емоційним складом його натури. Робота над композицією полягає у свідомому перебуванні композиційних рішень у кожнім окремому випадку в залежності від поставлених собі художником задач, від усього його творчого відношення до світу".

У значній мірі характер композиції визначається ритмом — одним з найважливіших художніх засобів створення твору декоративно-прикладного мистецтва.

Ритм — це закономірне чергування порівнянних елементів малюнка, що сприяє досягненню ясності і виразності композиції, чіткості її сприйняття. З ритмічним початком людин постійно зіштовхується, спостерігаючи природні явища: у природному розподілі листів на стеблах рослин, у чергуванні хвиль, що набігають, колах, що розходяться по воді від кинутого каменю. Велика роль ритму в музиці. Існують свої системи в простій ритміці народної пісні, що складає з повторюваних куплетів, і в складній композиції симфонічного добутку, часом побудованого на основі тієї ж народної пісні, але збагаченої більш складними ритмічними варіаціями і різноманітною оркестровкою, що дають можливість додати тієї ж мелодії нове звучання, більш монументальне і значне.

Послідовний розподіл елементів композиції художнього твору — чи збільшення зменшення відстаней між ними, зміна заповнювання візерунком до чи країв середині виробу — також варіювання руху у визначеному ритмі.

Ритмічна побудова в текстильному малюнку досягається різними прийомами:

а) рапортним повторенням візерунка, при якому елементи композиції рівномірно чергуються на площині виробу на основі різного типу сіток. Сітка може бути побудована з квадратів, трикутників, чи ромбів прямокутників, розташованих у визначеному порядку. Таке розташування найчастіше зустрічається в метрових декоративних і плательних тканинах. У штучних виробах цей прийом застосовують тоді, коли за принципом рапортного побудови зважується середина, що закінчується гладкою облямівкою. На відміну від метрових тканин тут розмір і розташування рапорта повинні бути розраховані таким чином, щоб по краях виробу він укладався цілком. Навіть при дуже чіткій і простій сітці відмовляються від багаторазового повторення тих самих елементів на всім полі декоруємого виробу, часто чи розряджають, навпаки, навантажують центр;

б) розташуванням елементів малюнка по убутному чи наростаючому ритму. Цей прийом можна простежити в стародавніх зразках народного мистецтва: у тканих і вишитих фартухах, рушниках, рукавах, поділах жіночих і чоловічих з характерним для них надзвичайним багатством ритмічних сполучень орнаментальних смуг. У найпростіших композиціях зі смуг створюється враження поступового витиснення одного кольору іншим;

в) симетричною побудовою малюнка. Симетрію варто розуміти не тільки як дзеркальне повторення малюнка щодо вертикальної чи горизонтальної осі. Вона може мати і діагональний чи напрямок довільний нахил. Найчастіше ритмічну організацію малюнка спрощено розуміють тільки як симетричне двох- чи чотириразове повторення якого-небудь мотиву. Як правило, при такій композиційній побудові виходять механічні стики в місцях з'єднання повторюваних орнаментальних груп. З усіх можливих симетричних побудов найбільш цікава зворотна симетрія, коли орнаментальна група повторюється щодо осі симетрії в переверненому на 180° зображенні. Малюнок повинний логічно розвиватися відповідно до задуманого рішення;

г) вільним розподілом орнаменту по всій площині речі, що прикрашається. У цьому випадку елементи, розташовані на протилежних краях виробу, урівноважені — вони подібні по величині і загальному силуеті. Це не виключає і таких рішень, при яких малюнком може бути заповнений тільки один чи кут одна сторона розписної хустки, тканої скатертини, що вийшла серветки. Рівновага композиції в цьому випадку досягається колірним рішенням,

Ритмічно організований малюнок легко перетворюється в орнамент — основу композиції. Не слід думати, що орнамент тільки багаторазове повторення подібних елементів малюнка. На головній чи хустці в невеликому килимі, наприклад, може бути зображена одна гілка, вільно уписана в чи квадрат прямокутник. У ній не повторюється жоден квітка, жоден лист, але окремі групи, просвіти тла між ними, сам характер зображення сприймаються як орнамент, тому що вони утворять ритмічний повтор подібних між собою форм. Дуже важливого значення набувають красиве і чітке промальовування деталей, загального силуету і застосування мальовничих чи графічних розробок, що збагачують малюнок.

Робота художника над новим добутком починається з вибору теми відповідно призначенню виробу. На даному етапі особливо важлива не тільки конкретна інформація, що міститься в зображуваних елементах, але і той декоративний образ і емоційний настрій, що художник прагне передати за допомогою різних художніх засобів.

Використовуючи різноманітні художні і технічні прийоми, можна передати як орнаментальними, так і колористичними засобами різні настрої; весняну легкість, бурхливий чи рух спокійну урівноваженість.

Добре злагоджена і продумана композиційна схема — основа створення художнього твору. Варто починати з начерку композиційної схеми в натуральну чи величину в зменшеному масштабі. Не рекомендується виконувати малюнок для чи чверті половини виробу, тому що згодом утворяться некрасиві стики окремих частин.

При розробці декору варто визначити, яка частина виробу буде нести основне орнаментальне і колірне навантаження. Наприклад, у шарфах, тканих і вишитих рушниках, доріжках орнамент може розташовуватися на кінцях. Уздовж чи краю в середині виробу, по горизонтальних і похилих смугах; у головній хустці прикрашається централь-ніс чи поле, навпаки, основний орнаментальний акцент приходиться на облямівку.

По схемах побудови і характеру трактування орнаменту композиційні рішення бувають двох видів: статичні і динамічні. Статичні (нерухомі) композиційні схеми найчастіше симетричні і вимагають строгого трактування орнаменту. Сюди, як правило, відносяться лінійні малюнки (смуги і клітки), композиції з геометричним орнаментом і деякі добутки з рослинним візерунком. Статичні композиції передають стан спокою й урівноваженості. Орнамент розташовується в основному але прямокутній сітці, всі елементи лежать на вертикальних чи горизонтальних осях, перпендикулярних чи рівнобіжних краям виробу, образотворчі елементи дані фронтально, вони стійкі, і місце їхній у композиційній схемі чітко визначено.

У динамічних по рішеннях композиціях елементи візерунка розташовуються по діагональних чи осях вільно розподіляються на площині. У них яскравіше виражений рух, схеми більш різноманітні, тут можливо сміливе порушення симетрії. Контур малюнка найчастіше буває зміщений щодо колірної плями, квіти і листи зображуються на енергійно і пружно зігнутих гілках. Колірне рішення в динамічних композиціях може бути більш напруженим.

У композиціях, побудованих на ритмічному сполученні смуг і кліток, основою служать колірний і лінійний ритм, співвідношення ширини смуг і відстаней між ними. Ці роботи можна віднести до статичних композицій. При такім рішенні хусток, косинок, що вишиті і тканих рушників, доріжок, килимових виробів ретельно порівнюються ширина смуг і відстані між ними. Проміжки між смугами не повинні бути дорівнюють ширині прилеглої смуги, тому що це створить монотонність. Малюнок може бути побудований у загасаючому ритмі до центра чи виробу до його краю. Смуги, що звужуються, і поступово збільшуються між ними відстані створюють поступове полегшення малюнка і м'який перехід від яскравої облямівки до нейтрального кольору чи середини, навпаки, від легкої по кольорі облямівки до яркою, насиченій середині. На тім же принципі ритмічного членування будуються і малюнки в клітку типу "шотландок".

Треба мати на увазі матеріал, для якого підготовляється малюнок, щільна чи легка, гладка прозора тканина з розписом, рельєфна бавовняна, вовняна чи тканина ворсистий м'який килим. У кожнім окремому випадку характер малюнка буде мінятися. Варто враховувати особливості сприйняття кольору: у фактурній чи тканині килимі він буде сприйматися щільним, а на прозорій тканині в розписних виробах – полегшеним.

Loading...

 
 

Цікаве