WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Теорія культури як наука - Лекція

Теорія культури як наука - Лекція

Тема: ТЕОРІЯ КУЛЬТУРИ ЯК НАУКА
Мета : Ознайомити студентів з поняттям культури, її ознаками і функціями.
Виховна мета: Збагатити духовний світ студентів.
План
1. Поняття культури.
2. Структура культури.
3. Функції культури.
4. Теорія культури.
Література: Теорія світової та вітчизняної культури.
І. ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ
Культура відіграє все більшу роль у формуванні та зміцненні громадянського суспільства, розвитку творчих здібностей людини, побудові правового суспільства. Культура впливає на всі сфери суспільної та індивідуальної життєдіяльності - труд, побут, дозвілля, мислення, спосіб життя суспільства й особистості. Значення її у формуванні та розвитку способу життя людини виявляється у дії особисто-суб'єктивних факторів (настанови свідомості, духовні потреби, цінності та ін.), що впливають на характер поведінки, форми та стиль спілкування людей. Цінності, зразки й норми поведінки, що виникають в результаті діяльності з освоєння світу, виступають одночасно як елементи складного механізму регулювання соціального життя, всіх форм життєдіяльності суспільства. Спосіб життя, орієнтований не на пристосування до тих умов життя, що існують, а на їх перетворення, передбачає високий рівень свідомості та культури, підвищує їх роль як регуляторів поведінки людей, їх способу мислення.
Соціального впливу культура набуває насамперед у якості необхідного аспекту діяльності людини, котра в силу свого громадського характеру передбачає організацію спільної діяльності суспільства, отже регулювання її певними правилами, акумульованими в знакових та символічних системах, традиціях. Цей процес вимагає звернення до колосального культурного потенціалу, нагромадженого людством за час його існування. Ні соціальний прогрес, ні самовдосконалення особистості неможливі без освоєння духовних скарбниць народів світу.
Оскільки в центрі культурної політики держави знаходиться турбота про людину, її інтереси й потреби, особливе місце в соціальному житті посідають питання освоєння нею культурного середовища, а також проблеми досягнення високої якості створення й сприйняття культурних цінностей. Засвоєння культурних багатств минулого виконує важливу інтеграційну функцію в життєдіяльності кожного суспільства, гармонізує буття людей, пробуджує у них потребу до осягнення світу як цілого. Це має велике значення для пошуків загальних критеріїв прогресу в умовах нестримної науково-технічної революції у ядерний, а потім і в постядерний вік.
а) слово "культура" походить від латинських слів colo, colere (щось вирощувати, доглядати, обробляти). Звідси - culturare (вирощений, оброблений людською працею, доведений до досконалості).
б) cultura - лат. (виховання, розвиток, освіта).
Спочатку ці слова стосувалися праці на землі, але згодом усе частіше стали вживатися у ширшому значенні - стосовно духовно-практичної діяльності людини. Цитата № 1. В епоху Середньовіччя поняття культури набуває світоглядно-морального змісту. Німецький філософ С.Туфендорф у 1648 р. вперше вживає слово "культура" як самостійний термін для означення духовного світу людини, що відрізняє її від звичайного тваринного існування. Культура зв'язується зі світосприйняттям, світобаченням, світовідчуттям того чи іншого народу, який займає певний географічний простір. З умовами природного середовища зв'язуються його вірування, духовна атмосфера. В епоху Відродження та Просвітництва поняття культури набуває ще ширшого змісту. Французький вчений Ж.Ламетр (1709-1751) вбачав хід історичного розвитку в освіті й розумовому розвитку людини. Італійський мислитель Д.Віко (1668-1744 рр.) взагалі відводив культурі вирішальну роль у суспільному розвитку. Ш.Монтеск'є (1689-1755 рр.) у праці "Про дух законів" доводив, що розвиток культури того чи іншого народу залежить від розміру території держави, від клімату географічного середовища, грунту. Вважалося, що в суспільстві може утвердитись шляхом піднесення рівня освіти народу, звільнення від усіляких забобонів, релігійних вірувань, фантазій з метою побудови "розумної держави". Однак ці уявлення були розвіяні під тиском реального суспільного життя ранньобуржуазного суспільства. Проблема суперечностей у культурному прогресі людства. Існує близько трьохсот визначень культури. Кожна має своє плюси і мінуси, пов'язані з тим, що сучасна культура - явище надзвичайно складне, суперечливе, багатопланове, багатофункціональне. У широкому розумінні слово "культура" охоплює всю сукупність матеріальних і духовних цінностей, які вироблені на протязі історії людства. Але ми вживаємо це слово в більш вузькому значенні, стосуючись лише духовного життя - літератури, мистецтва, театру, кіно, культури побуту.
Культура - це сукупність матеріальних та духовних цінностей, вироблених людством, протягом усієї історії, а також сам процес творення і розподілу матеріальних і духовних цінностей.
Звідси ми можемо з'ясувати основний зміст культури. Цивілізація громадянської держави (рівень соціальн. прог.). Характер цивілізації творить виробничі відносини, які складаються між людьми.
ІІ. СТРУКТУРА КУЛЬТУРИ
Культура ділиться на матеріальну і духовну. Причому теоретики зосереджують всю увагу на аналізі духовної культури, яка є значно багатша, багатоманітніша і є основною формою існування культури. Поділ не є сталий, існують різні точки зору. Одні вважають д.к. наслідки д. в-ва, інші зарахов. і д. в-во. Одні ототожнюють матеріальну культуру з матеріальним виробництвом, інші зі способом в-ва, вкладають сюди і частину науки (техн. знання).
Приклад: з інженером (завод, заклад).
А до якої культури віднести скульптуру, архітект., дизайн?
Це
Loading...

 
 

Цікаве