WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Амарнська скульптура - Курсова робота

Амарнська скульптура - Курсова робота

2.3.3 Гипсові відливання і скульптурні моделі

Знайдені при розкопках Ахетатона майстерні скульпторів дали цінний матеріал для з'ясування методу їх роботи. Тут були знайдені незавершені скульптури та гіпсові маски, зняті не тільки з померлих, але і з живих людей. На таких масках майстер видаляв непотрібні йому деталі і шляхом ряду послідовних відливань, кожне з яких піддавалася новій обробці, досягав нарешті тієї досконалості у відборі рис, яке вражає в мистецтві Ахетатона. Прекрасним зразком різних етапів роботи скульпторів є незавершені портрети Ехнатона з майстерні Тутмеса. У них вже немає загостреного перебільшення рис обличчя фараона. При безперечному збереженні портретності образ Ехнатона в цих скульптурах переданий так само правдиво, як і портрети Нефертіті.[20, 133; 14, 306]

Мистецтво масок і скульптурних моделей є найреалістичнішим, перехідним іноді в натуралізм, напрямом. Скульптурні моделі є цілою амплітудою переходів від натуралістичного копіювання зліпка аж до встановлення певної типології особи. Адже відомо, що в кінці амарнського періоду ряд рис, властивих персоні фараона, в мистецтві почали переносити і на інші наближені Ехнатону обличчя. Так і серед скульптурних моделей зустрічається цілий ряд чоловічих і жіночих портретів, в яких вгадуються риси схожості з Ехнатоном. Така, наприклад, гіпсова жіноча голова, знайдена Борхардтом в числі інших скульптурних моделей в майстерні Тутмеса.[26, 39]

Таким чином, розглянувши амарнську скульптуру, слід зазначити, що реформаторський дух Амарни штовхав майстрів на пошуки, ставив перед ними нові задачі зображення не ідеального, а конкретно-індивідуального. Проте нові риси частково уживалися із старими традиціями і канонічними правилами. Специфічні для амарнського мистецтва особливості передачі людської фігури не одержали подальшого розвитку, оскільки вони відповідали виключно умовам свого часу. Епоха Амарни так і не створила єдиної іконографії.

Не дивлячись на нетривалість періоду Амарни і неоднорідність стилістичних напрямів, майстри цього часу значно розширили діапазон художніх засобів і виразних можливостей староєгипетського канону.

Висновки

Проаналізувавши літературу і освітивши головні питання, які були сформульовані в задачах, ми дійшли таких висновків. Проблема амарнської скульптури почала розглядатися наприкінці XIX ст. як складова частина історичної науки про Давній Єгипет. Проте належну увагу цій темі починають приділяти лише в першій половині двадцятих років XX в. Першим таким дослідженням є "Староєгипетська реформація" В. І. Авдієва (1924 р. ).

В. І. Авдієв наголосив, що при розгляді скульптури Амарни важливо враховувати не тільки соціально-політичні механізми, релігійно-ідеологічну основу і культурні аспекти реформації, але і прослідити ряд зовнішніх і внутрішніх політичних причин, які при поглибленому розгляді йдуть корінням ще до вигнання гиксосів на початку XVIII династії. Цей інцидент послужив поштовхом до активної завойовної політики Тутмоситів, яка в свою чергу приводить до значного збагачення фіванського жрецтва Амона і висунення з бідняків нового стану служивого немху. Ці два соціальні табори і привели до гострого політичного конфлікту. Як результат до 1400-м рр. цей конфлікт виливається в реформу Ехнатона. Цей історичний аспект освітлено в монографіях таких авторів як В. І. Авдієв, Д. Бастард, І. М. Д`яконов, З. Косідовскій, Ж. Масперо та інші.

Для вивчення амарнської скульптури важливо освітити історію відкриття і вивчення двох важливих археологічних пам'ятника, що є джерелами матеріальних пам'ятників мистецтва, - Ахетатона і гробниці Тутанхамона. Так Ахетатон, відкритий в 1912 р., має вирішальне значення, як центр локалізації аманськой культури і мистецтва.

При структурованому вивченні скульптури періоду Телль-ель-Амарни весь масив скульптурних пам'ятників діферінцируєтся на три об'ємні групи: культова скульптура, скульптурні портрети, гіпсові відливання і скульптурні моделі, між якими простежується тісний зв'язок. У численних скульптурних майстернях Ахетатона був знайдений цілий ряд гіпсових відливань, що служили прототипами скульптурним портретам (численні портрети Ехнатона), а також деякі скульптурні портрети, виконані майстрами, які ймовірно були скульптурними моделями для учнів ( знаменитий каїрський бюст Нефертіті ). Саме амарнську скульптуру розглядали численні єгиптологи та історики мистецтва: М. Е. Матьє, Н. А. Померанцева, В. В. Павлов, Р. Шуринова та інші.

Н. А. Померанцева та В. В. Павлов відмічали, що при розгляді амарнської скульптури важливо враховувати той факт, що хоча амарнськє мистецтво є найяскравішим сплеском портретної пластики періоду Нового царства, передумови до появи такого чутливого реалістичного мистецтва простежуються ще з кінця XVI в. до н.е. Також важливо відзначити, що всупереч першій думці творці і художники Ахетатона не відкидають канон, а лише видозмінюють його, трактуючи по-новому.

Списоклітератури

  1. Авдиев В. И. Военная история Древнего Египта / В. И. Авдиев. – М.: Издательство Академии наук СССР, 1959. – 273с.

  2. Авдиев В. И. Древнеегипетская реформация / В. Авдиев. – М.: Всемирная литература, 1924. – 146с.

  3. Авдиев В. И. Советская наука о Древнем Востоке за 40 лет / В. И. Авдиев. – М.: Издательство восточной литературы, 1958. – 102с.

  4. Бестард Д. История Древнего Египта / Д. Бестард, Б. Тураев. – Минск: Харвест, 2002. – 383с.

  5. Древние цивилизации / ред. Г. М. Бонгард-Левин. – М.: Мысль, 1989. – 479с.

  6. Дубровская О. Н. Тайны египетских фараонов / О.Н. Дубровская. – М.: Рипол классик, 2003. – 414с.

  7. История Древнего мира: ранняя древность / под редакцией И. М. Дьяконова. – М.: Наука, 1983. – 247с.

  8. История искусства зарубежных стран: Первобытное общество, Древний Восток, Античность / ред. М. В. Добролюбовский. – М.: Изобразительное искусство, 1981. – 213с.

  9. Картер Г. Гробница Тутанхамона / Г. Картер. – М.: Издательство восточной литературы, 1959. – 261с.

  10. Картер Г. Тутанхамон. Гробница египетского фараона / Г. Картер, А. Мейс. – М-Л.: Государственное издательство, 1927. – 138с.

  11. Косидовский З. Корда солнце было богом / З. Косидовский. – Новосибирск: Наука, 1991. – 333с.

  12. Крип`якович І. Всесвітня історія / І. Крип`якович. – К.: Либідь, 1995. – 461с.

  13. Культура Древнего Египта / ред. И. С. Кацнельсон. – М.: Наука, 1976. – 442с.

  14. Малая история искусств: искусство Древнего Востока.- М.: Искусство, 1976.- 376с.

  15. Масперо Ж. Древняя история народов Востока / Ж. Масперо. – М.: Типография М. Г. Вол чанова, 1895. – 715с.

  16. Масперо Г.К.Ш. Древняя история: Египет, Ассирия / Г.К.Ш. Масперо.- М.: Издание Л. Ф. Пантелеев, 1892.-192с.

  17. Матье М. Э. Во Времена Нефертити / М. Э. Матье. – М.: Искусство, 1965, - 179с.

  18. Матье М. Э. Древнеегипетская скульптура в собрании Эрмитажа / М. Э. Матье. – М.: Наука, 1969. – 152с.

  19. Матье М. Э. Искусство Древнего Египта / М. Э. Матье. – Л.: Искусство, 1961. – 591с.

  20. Матье М. Э. Искусство Древнего Египта / М. Э. Матье. – М.: Искусство, 1970. – 197с.

  21. Матье М. Э. История искусства древнего Востока Т1 / М. Э. Матье. – Л.: 1-я типография им. Волгоградского Управления полиграфии, 1947. – 170с.

  22. Матье М. Э. Скульптурный портрет царицы Нефертити / М. Э. Матье. – Л.: Издательство Гос. Эрмитажа, 1958. – 30с.

  23. Павлов В. В. Египетский портрет / В. В. Павлов. – М.: Государственное издательство изобразительных искусств, 1957. – 16с.

  24. Павлов В. В. Русская дореволюционная и советская наука о египетском искусстве / В. В. Павлов. – М.: Издательство восточной литературы, 1960. – 12с.

  25. Павлов В. В. Скульптурный портрет в Древнем Египте / В. В. Павлов. – М-Л.: Искусство, 1937. – 94с.

  26. Павлов В.В Очерки по искусству Древнего Египта / В. В. Павлов – М.: ИЗОГИЗ, 1936. – 264с.

  27. Павлов В.В. Египет: путеводитель /В. В. Павлов. – М.: Издательство гос. музея изобразительных искусств им. А. С. Пушкина, 1945. – 71с.

  28. Павлов В.В. Искусство Древнего Египта / В.В. Павлов. – М.: Издательство Академии художеств СССР, 1962. – 69с.

  29. Павлов В.В. Образы прекрасного / В. В. Павлов – М.: Советский художник, 1979. – 299С.

  30. Померанцева Н.А. Эстетические основы искусства Древнего Египта / Н.А. Померанцева.-М.: Искусство, 1985.- 288с.

  31. Струве В. В. История Древнего Востока / В. В. Струве. – М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1934. – 129с.

  32. Тураев Б. А. Древний Египет / Б. А. Тураев. – Петроград: ОГНИ, 1922. – 178с.

  33. Тураев Б. А. История Древнего Востока / Б. А. Тураев. – С-П.: Типография В. Безобразова, 1911. – 349с.

  34. Ходжаш С. И. Египетская пластика малых форм / С. И Ходжаш, В. В. Павлов. – М.: Искусство, 1985. – 117с.

  35. Шуринова Р. Искусство Древнего Египта / Р. Шуринова. – М.: Искусство, 1972. – 28с.

Loading...

 
 

Цікаве