WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → " Образно-стилістичний образ картини М.С. Ткаченка ""Весна"" " - Курсова робота

" Образно-стилістичний образ картини М.С. Ткаченка ""Весна"" " - Курсова робота

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ

Кафедра Історії та теорії мистецтва

Зотікова Наталія Владиславівна

На шляху до модерну:

Образно-стилістичний аналіз картини М. С. Ткаченка "Весна" зі збірки Харківського художнього музею

Науковий керівник:

доктор мистецтвознавства,

професор кафедри ІТМ

Соколюк Л. Д.

Харків 2007

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. Стан дослідженості творчої спадщини М. С. Ткаченка

РОЗДІЛ ІІ. Вплив досягнень західноєвропейської художньої культури другої половини XIX ст. на творчість М. С. Ткаченка

РОЗДІЛ ІІІ. Образно-стилістичні особливості картини М. С. Ткаченка "Весна"

3.1. Пейзаж М. С. Ткаченка "Весна" в контексті розвитку українського пейзажного жанру початку XX ст

3.2. Принципи стилю модерн в картині "Весна"

ВИСНОВКИ1

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А. СПИСОК ІЛЮСТРАЦІЙ

ДОДАТОК Б. АЛЬБОМ ІЛЮСТРАЦІЙ

ВСТУП

Актуальність теми. Український пейзаж кінця XIX — початку XX ст. — яскраве явище в історії українського мистецтва. У цей період він займає панівне місце серед інших жанрів художньої творчості. Крім того, в ньому знайшли відображення умонастрої українського народу часів національного піднесення, що тоді панували в суспільстві. Українська культура тієї доби була націлена на виявлення свого національного духу, своєї самобутності, всотувала швидкими темпами досягнення європейського мистецтва — імпресіонізму, постімпресіонізму і т. д. Але до сьогодні немає спеціального дослідження, яке було б присвячено українському пейзажу кінця XIX — початку XX ст., в тому числі й такому його представнику, яким був М. С. Ткаченко, виходячи із сучасного стану мистецтвознавчої науки. Єдина монографія Ю. Ф. Дюженко "Михайло Степанович Ткаченко" була видана в 1963 р., коли такі напрями в мистецтві, як імпресіонізм, модерн, авангардні течії з політичних причин ще засуджувались як не відповідні радянській ідеології. Все вищесказане свідчить про актуальність нашої теми.

Тема: На шляху до модерну: образно-стилістичний аналіз картини М. С. Ткаченка "Весна" зі збірки Харківського художнього музею.

Об'єкт дослідження: пейзажний жанр у творчій спадщині М. С. Ткаченка

Предмет дослідження: стильові особливості картини "Весна" М. С. Ткаченка

Мета дослідження: провести образно-стилістичний аналіз картини М. С. Ткаченко "Весна", виявивши зв'язок його творчості з західноєвропейською художньою культурою та ідеями національного піднесення в Україні на межі XIX і XX ст.

Завдання:

  1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми.

  2. Розглянути творчу еволюцію М. С. Ткаченка у пейзажному жанрі.

  3. Висвітлити вплив модерну на творчість М. С. Ткаченка.

  4. Виявити стилістичні та композиційні особливості картини "Весна".

Структура курсової роботи: Роботамістить вступ, три розділи основного тексту, висновки, список використаної літератури та додатки ( ілюстрації та список ілюстрацій ).

РОЗДІЛ І

Стан дослідженості теми

Через історичні обставини, що склалися, творчість українського пейзажиста М. С. Ткаченка залишилась недостатньо дослідженою. Він пішов з життя під час Першої світової війни. Події кінця 1910-х – першої половини 1920-х років пов'язані, перш за все, з агітаційно-масовим мистецтвом. З утвердженням соціалістичного реалізму в українському мистецтві розпочалась боротьба з формалізмом та націоналізмом. Тому зв'язок творчості М. С. Ткаченка з західноєвропейською культурою міг розглядатися лише з негативного боку протягом 1930-х – 1950-х років. Так само в негативному аспекті розглядався національний характер його творів.

Ім'я та деякі твори М. С. Ткаченка згадуються в ряді видань, присвячених історії українського мистецтва. Це книги П. І. Говді [2], Н. А. Кожина [8, 9], Ю. П. Нельговського [3], А. А. Жаборюка [5]. У цих працях творчість Ткаченка розглядається в руслі реалістичного напряму. В такому аспекті він подається і в додатковому виданні "Словник художників України" [21].

В спеціальній монографії Ю. Ф. Дюженка "Михайло Степанович Ткаченко" [3] автор, який вперше проаналізував твори Ткаченка, що збереглися в музейних та приватних колекціях, обережно вказує на вплив імпресіонізму на творчість Ткаченка, проте одразу ж оговорюється, що він не був імпресіоністом, не пов'язує його зі стилем модерн. Разом з тим цей дослідник подає достатньо багато творів художника, що свідчать про зв'язок його творчості з європейськими течіями в мистецтві. Але багато в чому праця Дюженка віддзеркалює рівень мистецтвознавчої науки тих років.

Нічого сутньо нового у вивченні нашого питання не внесла і кандидатська дисертація В. І. Пархоменко [16], де автор вирішила роздивитись всю історію пейзажу, починаючи з голландського та закінчуючи українським.

У кандидатській дисертації Л. Д. Соколик [22], що присвячена історії художньої освіти в Харкові, приділяється увага М. С. Ткаченку як пейзажисту, як вихованцю харківської пейзажної школи, вказується на зв'язок його творчості зі стилем модерн, але автор спеціально не аналізує стильову еволюцію цього художника.

Проблеми харківської пейзажної школи кінця XIX – початку XX ст. у своїх дослідженнях роздивляються Т. В. Павлова [15] і Л. Л. Савицька [18]. Втім роботи останньої більше торкаються специфіки національного сприйняття пейзажу як такого, ніж стилістики і спеціально не зупиняється на образно-стилістичному аналізі картини Ткаченко "Весна".

В теоретичному осмислені нашої проблеми ми спиралися на роботи Д. В. Сарабьянова [19, 20], Г. Ю. Стернина [23, 24], Л. Л. Савицької [17], Т. В. Павлової [15].

Джерельною базою дослідження стали твори М. С. Ткаченка в музейних зібраннях та приватних колекціях, каталог його виставки.

Методи дослідження: основним методами дослідження стали прийнятий в мистецтвознавстві метод образно-стилістичного аналізу та порівняльний.

Висновки до І розділу: Аналіз стану дослідженості проблеми показав, що тільки з наступом відлиги з другої половини 1950-х років позиції мистецтвознавців щодо творчості М. С. Ткаченка дещо почали змінюватись, і вона вже не розглядалась лише як прояв "формалізму" та "націоналізму". Це спостерігається в монографії Ю. Ф. Дюженка "Михайло Степанович Ткаченко" (К.,1963). Втім і його дослідження мало обмежений характер, що зумовлено станом мистецтвознавчої науки тих років. В кінці 1980-х – на початку 2000-х рр. у працях деяких українських мистецтвознавців спостерігаються зрушення. Але, як показує аналіз джерел, ще не проведено досить повного образно-стилістичного аналізу його картин, зокрема пейзажу "Весна" (Іл. 2). Це і зумовило звернення до даної теми.

РОЗДІЛ ІІ

Вплив досягнень західноєвропейської художньої культури другої половини XIX ст.. на творчість М. С. Ткаченка

В другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Україна переживає період національного піднесення. Українське мистецтво прискореними темпами освоює європейський досвід, європейські досягнення – такі напрямки, як імпресіонізм, постімпресіонізм, авангардні течії тощо. В цей період відбувається піднесення пейзажу в українському живописі, становлення пейзажу як жанру. Пейзаж набуває самостійного ідейно-естетичного значення, відзначається своїм особливим образним ладом.[7] Помітне місце в українському пейзажному живописі займає М. С. Ткаченко.

Михайло Степанович Ткаченко народився 18 листопада 1860 року в Харкові. Початкову художню освіту одержав у Д. І. Безперчого, М. Д. Раєвської-Іванової та Є. Є. Шрейдера. Д.І. Безперий був учнем видатного російського митця К. П. Брюлова.[22] Він, працюючи в гімназіях, давав своїм учням основи серйозної академічної професійної освіти, але його метод викладання ще зберігав зв'язок з класицистичною системою. М. Д. Раєвська-Іванова у своїй школі забезпечувала повноцінну професійну підготовку перш за все у рисунку, але навчання пейзажному живопису в її системі викладання займало досить скромне місце, хоча саме цей жанр на межі ХІХ – ХХ ст. починав відігравати все більшу роль в системі мистецтв. Тому можна стверджувати, що студії Є. Шрейдера належить особливе значення у вихованні харківських пейзажистів, серед яких був і М. Ткаченко.

Loading...

 
 

Цікаве