WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Розвиток дитячого балету - Курсова робота

Розвиток дитячого балету - Курсова робота

Виключенням є тільки Харків, де от уже більше десяти років працює унікальний у своєму роді Дитячий балетний театр. Тут артистами виступають діти 6 - 17 років, кращі вихованці хореографічної школи й училища. Спектаклі й концертні програми театру завжди проходять у заповненому залі й сприймаються як ковток свіжого повітря, наповненого молодою енергією юних виконавців.

Репертуар Дитячого балетного театру сьогодні складається із двох повноцінних спектаклів і концертних номерів класичної спадщини, сучасної хореографії й народних танців. Балет П.Чайковського "Лускунчик" займає центральне місце в репертуарі (редакція В. Вайнонена, постановка Б. Бланкова, художнє оформлення І. Кущовий). За кілька років від дня прем'єри спектакль із незмінним успіхом пройшов більше тридцяти разів, у тому числі й на сцені Національної опери. Оркестром Харківської філармонії в "Лускунчику" диригують заслужені артисти України Алин Власенко й Вікторія Жадько. "Белосніжка та сім гномів" на музику Б. Павловського в новій редакції, здійсненої викладачами Харківської хореографічної школи під керівництвом Наталії Ржевської. Наступна творча робота - постановка балету А. Хачатуряна "Чипполіно" на основі хореографічної редакції Г. Майорова.

Найважливішою віхою творчої біографії Н.А.Ржевскої була реалізація ідеї створення Дитячого балетного театру - єдиного в Україні професійного балетного колективу. Він був створений в 1984 р. за підтримкою ХАТОБу ім.М.В.Лисенко й дав більше 500 спектаклів.

Адже становлення дитячого балетного театру можна прослідкувати не тільки в українських хореографічних школах – російська Сиктивкарська хореографічна школа достатньо привертає увагу до себе. Відкрилася вона ще в 1974 році, у Республіканському музичному театрі (Державний театр опери й балету). Першим директором школи став заслужений працівник культури Республіки Комі Геннадій Васильович Бурилов, а викладачами - провідні артисти балету театру: заслужені артистки Росії О. Коханчук, В. Летова, народна артистка І. Чуїстова, Є. Расоленко й Л. Сизова, нині заслужені працівники культури Республіки Комі. Всі вони займалися підготовкою артистів балету для театру, це була єдина в республіці школа, де діти одержували початкове хореографічне навчання. Саме завдяки цьому великої душі людині - всією душею люблячу свою роботу, чуйній, чуйному, небайдужому до всього навколишнього, - у школі з'явився дійсний Дитячий балетний театр.

В 1994 році в республіці з'явився перший балетний спектакль – "Чуккокала" по казках К. Чуйковського. Саме ця постановка поклала початок створенню при школі Дитячого балетного театру. На жаль, театр міститься у звичайному класі, і хоча немає залу для глядачів (доводиться переносити сидіння із класів), є сцена - сама дійсна, потрапляючи сюди - відчувається атмосфера тепла й затишку. Але не дивлячись ні на що, театр живе й розвивається, а разом з ним і його дитятами-артистами, і їхні викладачі. У дитячого балетного театру є свій репертуар, куди входять спектаклі "Чуккокала", "Русалочка", "Дюймовочка", "Муха-Цохотуха", "Каштанка", "Три порося", "Кіт у чоботах". Діти-артисти з радістю виступають у цих постановках і вже завоювали свого глядача - тих дітей і дорослих, які неодноразово приходять на спектаклі Дитячого балетного театру, чекають їх з нетерпінням. Адже кожний спектакль - це аншлаг! Театр гастролює не тільки по республіці, але й по містах Росії.

Навчання в школі здійснюють викладачі хореографії О. Рослякова, Н. Карпекина, Т. Турова, Т. Борисова, концертмейстери М. Кальман, С. Крутікова, Т. Литвинська й ін. Одному з них - викладачці народного танцю Народній артистці Тамарі Миколаївні Борисовій вже виповнилось 70 років, вона повна ентузіазму й з радістю навчає хлопців секретам танців.

Школа живе напруженим, цікавим і плідним життям, крім поточного навчання вона працює на різних сценічних майданчиках - у Театрі опери й балету, Республіканської філармонії, Будинку культури "Гаманців"; показує на своєї "малої" сцені спектаклі для дитячих садків і шкіл; виїжджає на гастролі, співробітничає з Національним музеєм і багато чого іншого. Школа не стоїть на місці, а увесь час розвивається, рухається вперед, знаходить нові ідеї й втілює їх у життя, а виходить, росте та духовна якість, що так необхідно сьогодні13.

Неабиякі здібності й любов до дітей, уміння виявляти в кожній дитині його особливий, ні на що не схожий світ, де кращі щиросердечні якості безперешкодно виходять на поверхню. Діти за допомогою талановитого педагога присвячуються в таємницю танцювального мистецтва, де звуки музики народжують рух, що розкриває духовний потенціал кожного, хто попадає в репетиційний зал до нього.

Єдиний у своєму роді дитячий театр збирає спілкування між учителем і учнями, що відбувається за допомогою складного, але дохідливої мови рухів, жестів і музики.

Хореографія - мистецтво, улюблене дітьми. Щорічно тисячі аматорів танцю приходять у хореографічні колективи, танцювальні ансамблі, студії. Багато дитячих танцювальних колективів придбали більшу популярність не тільки в нашій країні, але й за рубежем. Телебачення широко показує дитячу самодіяльність, знайомить із дитячими танцювальними колективами. Дивлячись, з якою легкістю й майстерністю танцюють діти на сцені, ми забуваємо, що за цим коштує щоденна праця їх самих і їхніх педагогів. Ще в самі древні часи танець був одним з перших мов, яким люди могли виразити свої почуття. Танець таїть у собі величезне багатство для успішного художнього й морального виховання, він сполучить у собі емоційну сторону мистецтва, приносить радість як виконавцеві, так і глядачеві - танець розкриває й ростить духовні сили, виховує художній смак і любов до прекрасного.

Ми дуже багато чого втратили в умовах економічного хаосу. Однак зараз на наших очах росте молоде, талановите, сильне покоління. Якщо його підтримати, допомогти встати на ноги, тоді не усе ще загублено. Це - надія балетного театру, майбутнє мистецтва й культури України. Це - шлях до відродження.

3.2. Вклад молодого покоління у розвиток та становлення балетного театру.

Сьогоднішні пошуки визнаних майстрів і обдарованої балетмейстерської молоді України, які проходять у загальному русі інтенсивного розвитку традиції, намагаються розсунути кордони хореографічного мистецтва і перегортають ще одну сторінку.

Синтез досвіду минулих десятиліть і сьогоднішніх відкриттів, який цікаво й по-різному виявлявся у творчості майстрів балету, зокрема в постановках українських хореографівєплідною основою дальшого поступу балетного театру. В складних процесах утвердження цього синтезу розширювалися проблемно-тематичні й образно-виражальні обрії хореографічного спектаклю, викристалізовувалися принципи музично-пластичної драматургії та форми й засоби танцювально-пантомімічної дії, що дозволили балетмейстерам створювати такі значні сценічні полотна, які за своїми ідейно-художніми якостями, дорівнювали досягненням інших мистецтв.

Кожний період розвитку балетного театру для дітей висуває перед композиторами, лібреттистами, балетмейстерами, диригентами, артистами і сценографами свої ідейно-художні завдання, свої мистецькі проблеми, пов'язані з постановочним і виконавським мистецтвом, стильовими особливостями, жанровими різновидами й виражальними засобами хореографічної вистави. Але завжди проблеми діалектичної взаємодії традицій і новаторства, національного й інтернаціонального залишаються в центрі уваги майстрів балетного театру. Кожне покоління українських митців, продовжуючи і збагачуючи традиції народності і реалізму, вироблені творчою практикою попередників, намагається по-своєму розв'язувати ці актуальні проблеми, знаходити нові й оригінальні музично-сценічні форми, співзвучні сучасності.

Виконавські традиції в балетному театрі передаються в безпосередньому творчому спілкуванні. Кожне нове покоління артистів приймає мистецьку естафету з рук майстрів до своїх попередників, спираючись на їхній досвід, прагнучи зберегти найцінніше з нього і йти далі, збагачуючий оновлюючи основоположні сценічні принципи, вдосконалюючи технічну й акторську майстерність.

Але, дозвольте тоді запитати, навіщо ж декларувати "дитячість" і його у розвиток театру для дітей? Дорослі, отямитеся! Хто буде ходити в драматичні театри років через десять? Вікові психологічні особливості юних нині, враховувати ніхто не збирається, бажання зберігати вірність казковим традиціям ні в кого не спостерігається... Глядача треба виховувати, а не шокувати або змушувати нудьгувати, гублячи почуття прекрасною помилковою естетикою!

Висока виконавська культура, віртуозне володіння досягненнями класичного танцю, артистизм й емоційна правдивість відзначають сьогодні мистецтво сучасних зірок української сцени і насамперед Олени Філіп'євої, Ірини Дворовенко, Ганни Кушнірової, Тетяни Боровик, Інни Дорофеєвої, Тетяни Білецької, Ірини Задаянної, Катерини Родіонової, Ганни Дорош, Олени Горбач, Тетяни Голякової, Яни Гладких, Миколи Прядченка, Вадима Писарєва, Віктора Єременка, Максима Моткова, Олександра Калібабчука, Євгена Кайгородова, Ігоря Мамонова, Максима Білоцерківського, Костянтина Костюкова та ін. Серед молодих артистів багато лауреатів престижних міжнародних конкурсів. І, мабуть, не випадково на Першому Міжнародному конкурсі балету імені Сержа Лифаря авторитетне журі найвищі нагороди присудило саме представникам молодого покоління українського балету.

Loading...

 
 

Цікаве