WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культурологія - Курсова робота

Культурологія - Курсова робота

4.8. Демократичний гуманізм. Екологічна етика. Питання про відповідальність людини, за еволюцію, її культуру постає у 3-му тисячолітті з особливою наполегливістю. 3-є тисячоліття вирішить, як людина житиме.

Х.Ортега-і-Гассет говорить: "Гірка наша розтлінна епоха, де змішувались перевороти, які провалились, обезуміла техніка, мертві боги і виснажені ідеологи, де посередні сили можуть сьогодні все знищити, але не зможуть більше перемогти, де розум опустився до прислужництва перед ненавистю і гнітом."

Є закон людського роду, в межах яких індивід може існувати, як людина. Людина, яка вийшла з природи є продуктом і природи і культури, не може не рахуватись з їх законами, а також і з законами економіки, логіки, політики і краси.

Зло має бути покарано тому, що роблячи злі вчинки, людина піднімає руку на себе, знищуючи у собі людське.

Виходячи з цього сьогодні особливо постають проблеми моральності і кантівські вимоги:

1) не ставитись до людини як до засобу, як до предмета. Це замах на переконання, волю. Ставлення, як до речі, перетворює людину в раба. Забороняється нав'язувати віру, волю і цілі. Це веде до ідеологічного перетворення в раба Заборона на політичне і ідеологічне обмеження. Це відкриє горизонти творчості. І людина стане справжнім творцем гуманістичної космічної культури і її продуктом.

Що характерно для стану сучасної культури: 1) гуманістична орієнтація (демократичний гуманізм (в епоху відродження - елітарний гуманізм). Ця тенденція визначила становлення сучасної політичної культури, моралі. Ця тенденція панує давно. В українській культурі вона продукована ще запорозькими козаками, зафіксована в "Пактах і конституції Війська Запорозького" (1710 р.), набагато раніше ніж в Декларації прав людини і громадянина (1789 р.), стаття 1 якої проголосила. "Люди народжуються і остаються вільними і рівними в правах".

"Всезагальна декларація прав людини" 1949 р. лише уточнює

Стаття 1. "Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах".

Сьогодні гуманізм - став основною рисою сучасної політичної культури.

Іншим підсумком нинішньої культури є установка на науково-раціональне пізнання світу і така соціокультурна система, як наука. Наука сприяє економічному об'єднанню. Ми сьогодні бачимо як інтернаціоналізується економіка. Створюються транснаціональні корпорації, з єдиними формами організаційної культури.

НТР - народження нового змісту інформаційних технологій, виявляється нова роль засобів масової інформації, з'явились глобальні проблеми.

Техногенне ставлення до природи, як засобу задоволення не духовних, а технічних потреб - провідна тенденція в розвитку культури XXI століття.

Кожна нація, соціальна група бере із системи загальнокультурних людських зв'язків тільки те, що відповідає духовному настрою їх рівня розвитку і рівню їх можливостей.

4.9. Творчо-діяльнісний (праксеологічний) напрям. Творчість - діяльність, в результаті якої створюють нові матеріальні і духовні цінності (Коган Л.Н.). Творчість має місце там, де людина займається не шаблонною діяльністю.

До творчості науковці відносять:

  1. Нові наукові відкриття, відкриття невідомих раніше явищ, законів природи і суспільства, процесів, більш точне пояснення цих законів.

  2. Створення нових суспільних програм, які відповідно регулюють людську діяльність.

  3. Створення оригінальних самостійних творів в любій галузі культури.

  4. Розробку нових методів пізнання і діяльності, нових технологій в любій сфері людської практики, пошук оптимальних шляхів для вирішення відомих завдань з відомими наслідками.

  5. Виявлення нових фактів, підтверджуючих чи навпаки спростовуючих прийняття наукового чи культуротворчого рішення.

Носіями творчих засад як правило є інтелігенція.

Інтелігенція (від лат. Intelligentin, розуміння, розум), слово стало вживатись в Україні понад 120 років тому.

Серед ознак інтелігенції дослідники називають:

  1. орієнтацію на загальнолюдські цінності, ідеї справедливості, гуманізм і демократію;

  2. патріотизм, вірність українському народові, творча одержимість;

  3. незалежність, самостійність, свобода.

  4. мужність, стійкість у відстоюванні позицій власної совісті.

  5. особистісне начало для інтелігента вища цінність;

Головна роль інтелігенції - виконувати моральну місію, при любих обставинах бути носієм інтелігентності - здатності сприймати, берегти, розповсюджувати і створювати духовні цінності.

Інтелігентність це моральна зрілість особистості, це вища якість мислення, поведінки, здатність поставити себе на місце іншої людини, відчуття себе людиною у відносинах з іншою людиною.

Інтелігентність - це сплав розумової і моральної культури.

Яскраві представники інтелігенції українського народу: це В.І.Вернадський, М.С.Грушевський, Є.О.Патон, Б.Є.Патон, О.О.Кришталь, О.Т.Гончар, Д.Чижевський, В.Кубійович, О.О.Потебня, Б.Д.Грінченко, Д. Яворницький, Б.Мозолевський, А.П.Радзіховський, А.Ф.Павленко К.М.Ситник, М.Попович, С.Кримський, Л.Івшина і тисячі, тисячі інших.

Однак, інтелігенція України стає байдужою до турбот про душу людини. Адже вона сама вже давно перебуває за межею виживання, кращі її сили змушені працювати в руслі інших культур і культуротворчих процесів.

Дослідники стверджують, що інтелігенція втрачає сьогодні внаслідок об'єктивних соціально-політичних умов своє місце в суспільстві. На арену виходять інтелектуали-професіонали, авангард інтелігенції, якому ще вдається утримуватись. Сьогодні робляться нелегкі зусилля, щоб відродити нашу технічну, технологічну, економічну еліту, мозок нації.

Ця еліта має консолідувати суспільство на будівництво незалежної держави, держави, яка б виконувала свої функції захисту прав громадян, їх економічної і соціальної безпеки, творення держави творців.

Постіндустріальна цивілізація здійснює всеосяжний вплив на всі галузі життя людини. Вона формується на інформаційній та біотехнології. Машинна ж технологія підкоряється інформаційним системам.

Цікавою і сучасною є праксеологічна концепція діючої особистості покійного Кароля Войтили, Івана Павла ІІ, папи Римського.

"Через працю, творчість людина не тільки творить культуру, а наближається до свого Творця, до Бога, до його пізнання".

Людина є образ Бога. Практична робота має бути спрямована на розкриття творчих здібностей людини, розвитку її діяльності у формуванні Боголюдини. Боголюдина - є творцем і носієм наукового знання, без якого вона не може досягти справжнього розвитку своїх сутнісних сил і якостей. Людина представляє собою єдність душі і тіла. "Тому, що які думки і душа її, така і вона".

Сучасне людство - це тисячі народів, майже 200 держав, понад 6,5 млрд. населення. За час існування людства змінилось понад 1200 поколінь, якщо взяти (вихідним - покоління - 60 років). Між людьми існують національні відмінності, вікові, сімейні, індивідуальні. І все ж є фактор, який об'єднує всіх людей в єдине людство.

Це перш за все культура, загальнолюдська культура на основі цілісного світорозуміння. Цілісний світ - це взаємозв'язок і взаємозалежність людей і народів, як наслідок розвитку виробництва у світовому масштабі і виникнення глобальних проблем.

Сучасна культура ґрунтується на загальнолюдських цінностях, правах особистості, гуманізмі, творчому розвитку особи, взаємозбагаченні національних культур, екологічному ставленні до природи.

При сталінізмі, фашизмі, авторитаризмі відбувалась підміна загальнолюдських цінностей груповими.

Загальнолюдська культура - це кращі форми, зразки художньо-поетичної, наукової, виробничої діяльності, єдині способи світовідчуття і світосприйняття життя і дійсності, вироблені різними народами, поколіннями, на основі яких людство будує єдину цивілізацію, де має панувати справедливість, право особи і народів, всебічна освіченість, безпека, економічний добробут.

Мова йде про взаємозв'язок територіальних національних культур.

В загальнолюдських цінностях провідним є бережливе ставлення до чужого життя, тобто до всього живого, як до свого. Берегти життя, сприяти життю, розвивати його цінності, вдосконалювати - це і є добро. Руйнування, шкода життю, пригнічення навіть через незнання, невігластво - це і є зло.

Любов, співчуття, самовідданість, співвідчуття радості з іншим - це основа загальнолюдської етики. Чи осмислене наше життя у відповідності з нашим призначенням. Придивімось до себе, знайдемо себе в собі і знайдемо свою усвідомлену дорогу в житті, реалізуймо себе в творчості.

До цього і кличе та наука, основи якої ми з вами прагнемо освоїти. У Вас попереду життя. Проживіть його за кращими людськими нормами і цінностями.

9.5 Культура грунтів як людський феномен

Loading...

 
 

Цікаве