WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культурологія - Курсова робота

Культурологія - Курсова робота

Характерною рисою постмодернізму є його вторинність при всіх претензіях на новаторство. Постмодерністу культура уявляється великим каталогом ідей і тем. Інструментом думки постмодерніста є цитата, а сама постмодерна культура - коментарем до минулого. Першоджерелом постмодерніста є не сама реальність, а уявна реальність. Нині модернізм сприймається як норма, загальноприйнята система культурних цінностей.

Для філософії постмодерну характерний інтерпретативний розум (для філософії модерну законодавчий) з пошуком основ знань у повсякденно-побутовій практиці. Ніяких гарантій - пафос свідомості постмодерну. Людина більше ні в що не вірить, і їй вже нічим вірити.

Філософія постмодерну відмовляється від поняття істини, сутність, причина. Вона спрямовується не на творення нового, а на переробку культури взагалі, не визнає закономірностей культуротворчих процесів. Негативне ставлення до минулого, класики, традиції - норма для постмодернізму.

Постмодерн змішав усі стилі і дати, святе і гріховне, високе і низьке. Це оязичнювання культури, нападки на християнський світогляд. Людина повертається до первісних вірувань. Зміст культури постмодернізму - у відмові від визнання існування Абсолюту, Бога, у втраті відчуття справжнього буття, що є основою життя і діяльності людей. Масова постмодерністська культура, яка сходить до нас з екранів телебачення, сторінок книг і періодики базується на байдужості і негативізмі. Людина стала сприймати себе, як учасник всезагальної смертельної гри: бізнес, політика, комерція, відносини між людьми - все гра. Розважальні шоу, гральні автомати на кожному кроці - все це виводить людину з життя в бік віртуальної реальності, подоби життя. Поезія постмодерну - часто це плетиво слів, яке не зачіпає людської душі, це світ метафор без змісту, без зрозумілих людських емоцій. Як добре, що це багатьом недоступне!

Що стоїть за культурою постмодерну? XXI століття внесе у це ясність. Жан-Франсуа Ліотар у книзі "Постсучасний стан" 1979 року так характеризує постмодернізм:

"1) це комплекс філософських вчень, які так чи інакше проголошують кінець історії, коли впорядкованість і структурованість людського світу будуть зруйновані і зникне сам поділ на "моє" і "інше";

2) це відчуття закінченості важливого етапу в розвитку цивілізації, це закінченість цивілізації;

3) Постмодернізм - це характеристика сучасної художньої практики, яка грунтується на особливому типі письма, пов'язаному з ентропією змісту, радикальною іронією, карнавалізацією, деканонізацією матеріалу".

Український постмодернізм виробив свої правила, він іронічний, менш саркастичний, більш розважальний і поміркованіший, буває знущальним.

Відрадно те, що український постмодернізм, особливо літературний, позитивно заявив про себе у світовому культурному просторі. Він народив ряд творчих імен. Серед них Ю.Андрухович, О.Ірванець, Ю.Іздрик, О.Забужко, В.Медведь, створено ряд літературних об'єднань.

4.3. Сучасний гуманізм. Характерною рисою сучасної української як і світової культури - є гуманізм.

Сьогодні людство вступає в нову епоху, яка і має вирішити його долю і долю всього живого. Тому, гуманістичні цінності, які вироблялись тисячоліттями, переосмислюються на рівні нових цивілізаційних вимог. Людський добробут потребує непосильних жертв від природи.

Як вважали гуманісти епохи Відродження?

Вони вважали, що людина не матиме недоліків до того часу, коли спорожніють скарби природи. Життя ж говорить про інше. Сьогодні час життя людини і час життя природи наблизились. Еколого-антропологічна катастрофа стає усвідомленою реальністю. Сучасний гуманізм стає спільним. Ця цінність - стає всезагальною. У центрі світоглядного гуманізму має стояти не людина сама по собі, а людина і екологія, людина і все живе, тобто існування людини у світі. Оскільки бог людину виділив з природи, вона є продуктом культури, дав змогу усвідомити небезпеку, бо і відповідальність за все живе лежить на ній. Саме ця позиція покладена у визначення поняття "культура" кафедрою філософії КНЕУ. У якій мірі - перш за все дотримуватись принципу "не зашкодь" - при здійсненні любого проекту. Існування людини залежить від зробленого нею вибору сьогодні. Людина має зберегти унікальні цінності і природи, і культури. Цей процес взаємозалежний. Не зберігши природи - припиниться фізичне існування, не зберігши цінностей культури - припиниться і фізичне, і культурне існування, цивілізація знову стане на рівень первісності і розпочинати всі стадії еволюції спочатку. Такі явища як Чорнобильська катастрофа не повинні повторитись.

Декілька слів про "соціалістичне" минуле.

4.4. Інтерреалізм. У всіх країнах, які будували соціалізм, з різними національними традиціями, своєрідністю виник своєрідний загальний стиль - інтерреалізм, або тотальний реалізм. Створювався апарат контролю за мистецтвом, літературою. Всі засоби художнього життя монополізувались державою для однієї цілі, яка стоїть перед цією державою.

Людина стала гвинтиком і цьому потрібно було мистецьке і ідеологічне обгрунтування. Об'єднання та асоціації при тоталітаризмі чи авторитаризмі існують ілюзорно. Утруднений моральний розвиток людини, гальмується творчість, нівелюються інтереси громадян. Сьогодні можна говорити про впровадження масової культури в українську реальність

4.5. Маскультура. Масова культура - культура для широких мас при любій владі, заміняє реальний світ світом мрій, фантазій, ілюзій, вимислів, міфів, вона знімає психологічне напруження і в цьому її терапевтична функція. Однак у масовій культурі дуже часто страждає моральність мистецтва. Головний засіб масової культури - це створення іміджу і образу.

В українській національній культурі існує і такий феномен, як контркультура, яка виникає з суспільної потреби протистояння і заперечення. Це особливий вид морального протесту.

4.6. Орієнтири майбутньої культури. Кілька останніх десятиріч становлення світової культури свідчать: народжується нова соціокультурна реальність. Людство разом з Україною впевнено рухається до інформаційного та біотехнологічного суспільства.

Для інформаційного суспільства характерно:

  1. створення національного культурно-інформаційного простору;

  2. посилення ролі науки,

  3. впровадження нової техніки, розробка і застосування новітніх технологій (комп'ютерних, інформаційних), біотехнологічних, біогенних, автоматизації виробництва, служби сервісу;

  4. збереження та трансляція культури в мережі технізованих засобів масової комунікації (радіомовлення, телебачення), формування нового соціального порядку, який грунтується на телекомунікації.

4.7. Космізм. Антропокосмізм. Оптимістичний світогляд, обумовлений успіхами наукової думки в техніці, промисловості, перетворюючих планету послужило основою для виникнення усвідомлення космічності свого існування.

Космізм - унікальне, цікаве явище сучасної культури. В числі космістів були С.А.Подолинський, В.І.Вернадський, Тейяр де Шарден, О.Л.Чижевський, М.Д.Руденко, сучасні мислителі і вчені.

Основні ідеї нової космічної культури:

1) активна еволюція, у якій взаємовідносини людини і природи будуються на основі екологічної етики і принципів. Космісти вважають, що розвиток людини, природи і космосу об'єктивні; свідомість, розум, воля стають провідною силою світового розвитку. Людина має взяти на себе відповідальність за космічну еволюцію, за становлення космічної культури.

  1. Земля є частиною космічного еволюційного процесу Всесвіту. Турботу про космічне ціле треба поєднувати з турботами про конкретних людей.

Гуманізм і оптимістичний світогляд ґрунтуються на законах розвитку культури і самої природи.

Найбільш доказово розвинуті ці ідеї в роботі В.І.Вернадського "Наукова думка, як планетарне явище".

Людина і її розум, це початок нового руху, створюючого сферу космічної культури, колективного розуму, які будуть визначальною силою еволюційного розвитку.

В чому сутність космічної культури?

1) Еволюційний процес визначається втручанням розуму і людської волі. Людина захопила всі природні стихії. Вода, земля, повітря в її користуванні. Важлива умова еволюції - об'єднання людства. Рівність, братство, єднання - це природний фактор, об'єктивно необхідний для загальнолюдської космічної культури. Сучасні засоби пересування і інформації зближають людей. Незважаючи ні на що люди прийдуть до єдності, цілісності.

Головним фактором створення космічної культури є наука, яка є могутньою космічною силою.

Однак космічна культура, яка формується людиною носить синергетичний характер, оскільки планета Земля лише краплина у безмежності Всесвіту, оскільки ряд глобальних проблем (екологічної, економічної криз, запобігання воєн, подолання бідності і т.д.) залишаються не вирішеними. І в цьому її трагедійність.

Loading...

 
 

Цікаве