WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культурологія - Курсова робота

Культурологія - Курсова робота

Але абсурдно виглядають і постійні зміни, коли кожна нова дія перекреслює, заперечує попередню, коли абсолютно все сьогодні робиться не так, й не те, що робилося вчора, а завтра ж знову діється по-іншому.Саме в цьому вбачаємо загрозу як суспільству, так й розвиткові особистості. Засилля традиціоналізму призводить до нівіляції особистості, в той час, коли засилля новаторства - до втрати себе, забування себе як особистості. (Переписування історії в "1984" Дж.Орвела, зміни, що не припиняються, призводять людину до стану цілковитої байдужості до себе та інших, втрата ціннісних орієнтацій, власне, їх здобуття стає сумнівним. Відсутність усталеного минулого, відсутність коріння - відсутність теперішнього і, в перспективі, майбутнього. Відсутність "мене" як особистості). Постійна новизна призводить др неможливості самоідентифікації. В даному контексті зміни неминуче ведуть до руйнації.

Тому не буде невірним, якщо ми скажемо, що традиціі абсолютно необхідні для самої підтримки існування особистості, суспільства, інновації ж необхідні для їх розвитку.

Співзвучність та співдіяльність "вічної", "світової" традиції з традицією яскраво-національною є тим джерелом, що дає могутній поштовх розвиткові талановитих особистой в історії тієї чи іншої культури, та основа, що поглиблює духовний світ людини, збільшує варіативність та образність її мислення.

Творча свідомість лише тоді може бути розкута, звільнена від застарівших догм та стереотипів, коли поєдує в собі настроєнність на чередування традиційного та новаційного. Саме такий підхід надає нових імпульсів для виникнення свіжих ідей та переживань. Тому не лише найкраще , але й найбільш індивідуальне в творчості особистості проявляється там, де сильніше всього ствердили своє безсмертя її попередники.

Для нормального існування особистості неприяйнятні як жорсткий традиціоналізм, так і безстримна новаційність. "Істина поза сумнівом, світ без сміху, віра без іронії - це не лише ідеал середньовічного аскетизму, це й програма сучасного тоталітаризму" (У. Еко).

Творчий процес вимагає гармонійного поєднання традиціоналізму та новаційності. Подолання традиційної системи може й повинно супроводжуватися багатством напрямків прориву людини до інших цінностей, інших життєвих орієнтирів. Та напруга, яка виникає на стиці двох підходів: усталеного, традиційного та новаційного, створює ціннісно насичене, багате можливостями вибору середовище, в якому у людини творчої завжди зберігається спроможність оновлення, гри, творчості. Нормальною має бути ситуація, коли "виникають правила для порушення правил та аномалії, що необхідні для норми" (Ю.М.Лотман)

Проте новаційні ідеали мають сприйматися і як позитивні, скільки в них втілюється не всяке заперечення традиції, а лише таке, що стверджує право особи на знецінення існуючого, на оригінальність, яка, в свою чергу, теж не є випадковою. Вона (оригінальність) вписана в дану культуру, спирається на ті форми традиційності, котрі несуть в собі певний позитивний смисл.

Всяка традиційність існує, вірніше може існувати, в різноманітних формах її порушення, відхилення від неї. Тому люба нетотальна новація покликана різноманітити світ, створювати ситуації, що змушують людину замислюватися, осягнувши неповторність та багатство світу, робити вибір, а, отже, пізнавати, творити.

Таким чином, результати протистояння традиціоналізму та модернізму на перший погляд виглядають парадоксальними. Оскільки бажання осмислити історію досить часто слугує способом прориву в новий культурний простір, проте бажання творити культурні нововведення обертається відродженням традиційних культурних, духовних стандартів. Повнота традиціоналізму розкривається лише в співвіднесенні з культурною динамікою, через призму модернізму, в той час як останній розкриває себе через традиціоналізм.

***

Динамізм складності культурного процесу, тенденції сучасності, котрі призводять до масовості, уніфікації культури, ніваляції особистісних початків, розрив культурних зв'язків з минулим змушують людину переосмислювати себе та своє місце в світі, цінності людського життя, ставлять культуру перед новими "викликами".

Питання для самоконтролю.

  1. Охарактеризуйте основні ідеї масової та елітарної культури.

  2. Що таке глобалізація культури? В чому, на Вашу думку, полягає вплив процесу глобалізації на універсалізацію культур?

  3. Чому серед характеристик процесу глобалізації культурний вимір набуває особливого значення?

  4. Розкрийте зміст понять "традиція", "традиціоналізм", "традиційне суспільство"

  5. Дайте основні характеристики культури індустріального суспільства та культури постіндустріального суспільства.

  6. В чому полягає сутнісна відмінність культури індустріального суспільства від культури постіндустріального суспільства.

  7. Що, на Вашу думку, є запорукою гармонійного розвитку культури?

Література.

  1. Виклик глобалізації. – К., 2001.

  2. Гвардини Р. Конец нового времени // Вопросы философии. - 1990. - №4.

  3. Гуревич П.С. Культурология. М.: Проект, 2003. – 336 с.

  4. Козловски П. Миф о модерне. М., 2002.

  5. Культурология ХХ век: Энциклопедия. – Т.1-2. – С.-Пб.: Университетская книга, 1998.

  6. Культурологія. Навч. посібник / За ред.І.І.Тюрменко. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004.- 368 с. - С. 325-330.

  7. Лук'янець В. С., Соболь О.М. Філософський постмодерн. – К., 1998.

  8. Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас. // Вибрані твори. К.: Основи, 1994. – 420 с.

  9. .: Покликання університету: Зб. наук. пр. - К.: РІА "Янко"; "Веселка", 2005. - 304 с.

Тема 9. Феномен української культури і тенденції її розвитку

Ключові поняття: Трипільська цивілізація, аграрна культура, етнотворення, геополітичні фактори, орії, національна духовність, національна свідомість, постмодернізм, гуманізм, екологічна етика, праксеологія, масова культура, космізм, космічна культура, ноосфера, біосфера, семіосфера, інформаційне суспільство, творчість, авангардизм.

  1. Історичні та географічно-просторові чинники як основа феномену української культури.

  2. Українська мова – природньо-соціальний феномен української культури.

  3. Формування нової соціокультурної дійсності в сучасній Україні.

  4. Основні напрямки формування філософської свідомості українського суспільства.

  5. Культура (обробіток) грунтів як людський феномен

  6. Збереження світової і національної культурної спадщини та формування Концепції державної політики в галузі культури

  7. Місце і роль музейної і архівної справи в збереженні культурної спадщини та розвитку української культури

  1. Історичні та географічно-просторові чинники як основа феномену української культури.

Феноменальність української культури породжувалась і формувалась у найбільшій мірі просторово-географічним та історичним чинниками. І це тісно пов'язано з нинішніми реаліями становлення незалежної України і у формуванні її матеріальних, духовних, в першу чергу, моральних цінностей. Географічний, історичний та мовний чинники найдавніші і найтриваліші в історії людства ще з доісторичних часів, з часів унікальної трипільської цивілізації.

У жовтні 2004 року перший Всесвітній конгрес "Трипільська цивілізація", який відбувся за сприяння Національної комісії Украіни у справах ЮНЕСКО, багатьох культурницьких організацій презентував нашу прадавню культуру, як феноменальне явище світового масштабу. Науковці та дипломати більше як з 20 країн світу, присутні на конгресі у дискусійних доповідях підкреслювали унікальність трипільської цивілізації як світового явища давньої української і слов'янської історії.

Терени розташування трипільської культури займали мало не половину території України. Трипільська ж цивілізація, її аграрна культура явили світові перше докласове суспільство, суспільство базоване на зачатках демократичного (а згодом вічевого) влаштування. Звідси і ті високі духовні цінності не лише українців, а всього слов'янського люду.

Тут, доречно навести прогнози німецького філософа Й.Г.Гердера, який у XVIII ст., спираючись на могутній культурний потенціал України, порівнюючи її з Елладою, передбачив за українським народом велике майбутнє.

Loading...

 
 

Цікаве