WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Діяльність першого професійного театру Полтави - Курсова робота

Діяльність першого професійного театру Полтави - Курсова робота

У Щепкіна було багато періодів в житті: початок його акторської кар`єри дав Курський театр, потім - Харків, трупа Барсова, Калиновського, Штейна, Полтавські кони з Нальотовою та Котляревським і, вже пізніше,

Московський Малий театр, де він і закінчив свою творчу діяльність. Але вся молодість, весь розквіт Михайла Семеновича як актора, на мою думку, пройшли в Полтаві. Перші ролі, викуп з кріпацтва - все перед очима полтавців. Місту Щепкін був зобов`язаний багато чим, тому на протязі життя він підтримував зв`язки з полтавськими друзями- Імберхом, Петровським.

Російські енциклопедісти вважають, що актор по-творчому розкрився в Москві. Може це завдяки українським пісням, віршам та взагалі всієї Малоросії ? Вважаю - так. Цей артист надовго залишиться прикладом для молодих починаючих акторів нашої Батьківщини.

* Михаил Семенович Щепкин.Записки его,письма,рассказы,материалы

для биографии и родословная. - С.Петербург.-1914 г.

** Момонт А. В награду таланта актера Щепкина для основания его участи . // Комсомолець Полтавщини. - 1990 р.- 11 грудня.

4.2. Катерина Нальотова - примадонна драматичного мистецтва 20-х

років ХIХ cтоліття.

Ще перед першою світовою війною російський історик - мистецтвознавець барон Микола Миколайович Врангель, відомий,головним чином, як автор каталога Російського музею, робіт про О.Венеціанова, О.Кипренського, з історії російського дворянства, знайшов щоденник К.В.Нальотової в архіві генерала Д.Рєзвого у Марієнгофі, неподалік від Петербурга і опублікував його під назвою "История одного дома" в журналі "Старые годы" за 1913 р., подаючи також фото бюро, де збереглись записки та два портрети їх авторки.

Перебуваючи в Санкт-Петербурзі, я мала щасливу нагоду попрацювати з щоденниками актриси. Записи, що велись французською та немецькою мовами, починаються в неділю третього квітня 1810 року у Бухаресті, продовжуються у Миколаєві, але значною мірою належать до 1813 року, коли Нальотова жила в Полтаві в домі рідної сестри генеральші Надії Василівни Рєзвої. Цікаво відмітити, що дуже погано володіла Катерина Василівна російською мовою. Однак, саме вона поперше виконувала роль Наталки в п`єсі Котляревського "Наталка-Полтавка". Про це - докладніша розповідь на підставі щоденників актриси, та також книги, написаної науковим керівником літературно-меморіального музею імені І.П.Котляревського - Євгенією Сторохою.

На час приїзду до Полтави Катерині Нальотової було 26 років, і вона була просватана за ковалерійського офіцера - графа Бервіца. Дівчина жила як звичайна молода панночка - разом з сестрою бувала на прийомах у вищих колах полтавського панства.

Чудово граючи на гітарі, співаючи, граціозно танцюючи та з успіхом виступаючи в аматорських виставах,вона ще й думки не допускала стати професійною актрисою. На захоплений відгук генерал-губернатора Я.І.Лобанова - Ростовського з приводу її акторських здібностей Катерина ображено відповідає: "Доброго ж Ви мені комплімента робите, рівняючи до актриси".*

" Полтава, 24 января 1813 года.

Можливо, доля цієї чарівної панночки склалася би зовсім по-іншому, як би наречений не відмовився від шлюбу з "безприданницею". Вона тяжко зносить крах сподівань на особисте щастя. Про те саме ці обставини спонукали її ближче увійти в артистичне товариство, розвивати здібності, охочіше братися за ролі в аматорських виставах. Та ще й родинне оточення наважувало Катерину Василівну до цього. Сім`я Рєзвих була в дружніх стосунках з багатьма висококультурними діячами, що прислужилися вітчизняному мистецтву. Ось виклад одного дня з життя актриси:

Вчера была репетиция неудачного "Примирителя". Сестра говорит, что наш директор был вне себя от радости, как я играла, и сказал госпоже Нарышкиной, что никто так хорошо не играет, как я. Третьего дня опять была репетиция " Урок дочкам" и " Немецкие провинциалы". Мы пробыли весь вечер у Старого князя (це мабуть - Я.Лобанов - Ростовський - прим.автора), мне принесли гитару и я должна была петь. На завтра молодой князь (син Лобанова-Ростовського - прим.автора) пригласил нас к обеду. Таптыкову говорили его офицеры:" куда ни придешь, только и слышишь, что о Налетовой говорят, как бесподобно играла и пела на Театре." **

* Стороха Є. Перша Наталка у Полтаві. - Полтава.- 1995 - с.140

** Врангель Н. История одного дома. // Старые годы. - С.Петербург.-- 1913 г.

Найцікавіші сторінки щоденника ті, з яких можна довідатись про рівень таланту співачки і актриси, про її стосунки з І.П.Котляревським. Cеред гарячих шанувальників Нальотової родина генерал-губернатора,генерала Білухи, родини Кочубеїв, Меншикових, Наришкіних, які з настанням щедрого літнього тепла приїздили до своїх малоросійських резиденцій. Ось знову сторінки щоденника актриси:

" 28 -го.

Вчера мы были у Губернатора; все играли в бостон, а я пела. Перед ужином мы танцевали только две кадрили; первую я танцевала с Губернатором, а 2-ю с одним красивым молодым казаком из ополчения. Кажется его зовут Позняков. Сегодня мы приглашены в дом графини Ламберт.

17 -го февраля.

Вчера мы играли "Честное слово" - и очень хорошо. Все были вне себя от восхищения. Молодой князь говорил мне после каждого действия: "Как вы славно играете сегодня, вы на репетициях так играли, что казалось, нельзя лучше, а сегодня так просто удивления достойно!" Когда я танцевала Русскую, то я делалась глухой ко всему, но никто кроме молодого князя этого не заметил. Котляревский сказал: "Что, племянница, если графу вздумается тебя заставить по-русски поплясать, попляши-ка, я хочу посмотреть !" Я ответила :"Да с кем же?"

"Да я найду тебе мальчика"сказал Котляревский и закричал: "Афонька, Афонька, поди-ка сюда!" Прибежал маленький мальчик ямщичек. Молодой князь сам стоял на хорах и говорил музыкантам когда начинать, и когда я оборачивалась, то каждый раз меня оглушали любезностями и аплодисментами. Чего они только со мной не выделывали, я не могу и описать: все громко кричали: " Возможно ли лучше сыграть!" *

Як бачимо, актриса вона - таки була здібна і з розмаїтим обдаруванням. Вроджена музикальність, виразність голосу, граціозність

* Врангель Н. История одного дома. // Старые годы.- С.Петербург.- 1913 г.

і, що дуже важливо, сімпатія до культури українців (у щоденнику вона згадує про "невимовну приємність" від баченого народного танцю) - це все те, що високо оцінив у ній І.П.Котляревський, запросивши до виконання ролі Наталки у своїй п`єсі.

Насамкінець постає найскладніше питання - про мову. Наскільки добре володіла Катерина Нальотова українською? Нажаль, абсолютно точної відповіді ніхто не дасть. Треба думати, що проживаючи в Полтаві не один рік, ця артистка, як і взагалі всі музично обдаровані люди, досить добре вивчила мову, бо записує по-українськи у щоденнику розмови генерала Білухи - Кохановського. І, до речі, цілком вірно. Інакше, мабуть, не свідчив би кореспондент журналу "Отечественые записки": ". . .тут Наталка, чутлива, розумна і гарненька, співала народні пісні і опера йшла, йде і йтиме, доки залишиться в Україні хоч один звук рідного нарічча на зло тим панам, які приїздять в Україну вчено-сентиментальними мандрівниками і за гостинний прийом лають малоросійский театр, пилюку, клімат, товариство і твори Основ`яненка." *

Отже, успіх "Наталки-Полтавки" був повним і незаперечним. Стара, як світ, історія любові простої української дівчини, її смуток, сльози, сумніви, жаль до матері, весь розклад дійових осіб навколо Наталки при високому ступені авторської художньої типізації та узагальнення образів дали унікальний зразок вічно юної п`єси.**

* Отечественные записки.- Полтава.- 1839 г.- № 3 - с.154

** Стороха Є. Перша Наталка у Полтаві.-Полтава.- 1995 - с.140

ІV. З А К Л Ю Ч Е Н Н Я

Після проведеною мною роботи хочу зазначити, що звертання уваги до театральної творчості починає завойовувати значне місце в наш час. В ході дослідження бачила справжню зацікавленність, навіть фанатизм деяких людей. Їх шанування нашої культури, великі духовні сили, спрямовані на боротьбу з брудом і грубістю наших складних часів дійсно надихають на плідну працю.

В своїй роботі спочатку розповідаю про перші кроки розвитку театрального мистецтва Полтави. Далі висвітлюю ті фактори, які мали вплив на це мистецтво, сприяли його розквіту чи, навпаки, перешкоджали йому. Найголовніші з цих факторів такі: ставлення до кожного експерименту; матеріальна підтримка акторів і режисерів, зовнішнє оточення; вплив сусідніх культур і мистецькі здібності народу. Але не всі ці чинники з однаковою силою впливають по всій території України. Найбільше відмінностей зустрічається в прикордонних районах, де вплив сусідніх районів є найбільший. Центральні ж райони України (тобто і Полтавська область) хоч на самому початку і мали деякі риси інших традицій у відповідній сфері, але найповніше зберегли національні прикмети, що спостерігаймо й зараз.

Loading...

 
 

Цікаве