WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Проектування інтер’єру парфумерного магазину - Дипломна робота

Проектування інтер’єру парфумерного магазину - Дипломна робота

В наш час з особливою пристрастю входять поняття, як художник і суспільство, краса і користь, творчість і потрібність. Важливо, щоб усе, що нас оточує несло в собі красу і потрібність, як необхідна умова життя цивілізованого суспільства.

Це стосується і декоративно-оформлюваного мистецтва: своїми специфічними виразними способами декоративне мистецтво разом з архітектурою формують внутрішній світ людини, її погляди, культуру, мораль, життєві принципи.

Художник все інтенсивніше працює над проблемою середовища, комплексного її вирішення в синтезі з архітектурою. Коли ми говоримо про житлове середовище, про інтер'єри суспільних будов, то маємо на увазі не тільки єдність звичних і красивих виробів. Середовище – це не тільки матеріальне поняття, це простір, наповнений взаємовідносинами людей, це єдиний духовний і матеріальний світ.

Якщо в минулому використання декоративного мистецтва в інтер'єрах суспільних будов частіше всього були стихійними, то в даний час ще на стадії проектування художники і архітектори реалізують не тільки рішення загальної теми, зв'язаної з призначенням будови в цілому, а і використовують найбільш виразні форми різних видів декоративного мистецтва.

Архітектори, будівельники, художники, скульптори, майстри прикладного мистецтва, спираючись на досягнення будівельної науки і техніки, підвищують художній рівень обробки приміщень. При цьому в інтер'єрі широко використовують як традиційні камінь, дерево, кераміка, скло, так і сучасні матеріали, наприклад, полімер. Вибираючи для обробки той чи інший матеріал, архітектори прагнуть до створення єдиної композиції інтер'єра, сполученнюматеріалів з призначенням приміщень. Специфіка інтер'єрів громадських закладів дозволяє широко використовувати в їх оформленні оригінальні композиційні рішення, твори монументально-декоративного і прикладного мистецтва, художні меблі. Можна привести безліч прикладів будівель, де в інтер'єрі всі елементи повністю відповідають функціональним завданням. Це Палац культури "Україна" в Києві, Кремлівський палац з'їздів у Москві.

Архітектурні рішення інтер'єру – це складне сполучення архітектурної форми, конструкції, простору, масштабу, пропорцій, ритму, кольору і світла, направлене на повне виявлення громадських ідей і максимально відповідає функціональному призначенню приміщень.

Тисячі років тому первісна людина мало часу і сил віддавала творчості, вся енергія йшла на боротьбу із стихією, голодом, ворожими племенами. Людина була перш за все мисливцем, її художня творчість навіяна навколишньою природою, багатим тваринним світом. Печерний інтер'єр складали шкури звірів, коріння, камені, на яких грілися біля багаття, приймали їжу.

Первісні люди прикрашали своє житло, тобто, печери, розписами на стінах. Головними мотивами зображень, що часто покривають обширні площини, є наповненні життям і рухами окремі фігури великих тварин, що є об'єктами полювання. Точні, легкі контури лінії починають відігравати важливу роль, на перший план виступають сміливо і точно покладені загально кольорові плями, нанесені охристою фарбою, червоною, коричневою, чорною і жовтою. Зустрічається таке накладання фарб одна на одну, яке створює вигляд об'єму.

З часом у людини з'явилося бажання прикрасити своє житло. Архітектурні пам'ятки свідчать про те, що вже в Стародавній Греції будівельники турбувалися про оформлення інтер'єру. При оформленні внутрішніх просторів використовувались штукатурка дерева для стін, мозаїчна підлога. Для суспільних споруд використовується позолота, інкрустація із золота і глазурі на мармурі, пластини із чеканної міді, стрункі вази, амфорні глечики із кераміки, на яких зображені різні сцени із життя людей, прикрашають інтер'єри стародавніх греків.

В Греції створюється архітектурний ордер – строгий художньо осмислений порядок розміщення частин споруди. Для кожної будівля грецький зодчий вибирав особливе місце і так будував свою споруду, що вона органічно зливалася з природою, доповнювала її, виростала із неї. Природний мармур був основним будівельним матеріалом.

В Стародавньому Єгипті стіни будівель покривали малюнками. Особливо інтенсивно і якісно з використанням дорогих матеріалів оформлялись культові споруди. Храми виділялись від зовнішнього світу масивними високими стінами. Величність храмів вражала глядача своїм оздобленням.

У Стародавньому Римі будуються купольні покриття, що вражають своєю величчю. Розвивається монументальний живопис, обробка каменем і інкрустація, архітектурні твори прикрашають скульптурою.

Особливо розкішно відзначається інтер'єр Візантії: мармуровий набір, розписана штукатурка, мозаїка.

Унікальне мистецтво Київської Русі. Прекрасна Київська "Софія", Золоті ворота, які донесли до нас прекрасні зразки сакрального мистецтва, яка є синтезом багатьох видів декоративного мистецтва.

Прекрасні приклади оформлення інтер'єру, особливо світського, залишили нам такі періоди в історії мистецтва, як Барокко і Класицизм.

Виникнення дизайну пов'язано з розвитком промисловості наприкінці XIX ст., коли вузька спеціалізація виробництва призвела до руйнування універсальності творчих сил людини та, як наслідок, до втрати естетичної цінності предметів, які вироблялися промисловим способом.

У 1851 р. у Лондоні відбулася промислова виставка, враження від якої висловив один з її відвідувачів: "Незважаючи на розвиток науки і техніки, успіхи цивілізації у художній справі поступаються досягненням минулих сторіч. Таке ж ганебне визнання напрошується від зіставлення сучасних виробів з виробаминаших предків. При всьому технічному прогресі наші вироби поступаються їм за формою та навіть за їх практичною пристосованістю та доцільністю".

Цим відвідувачем був Г.Земпер, засновник технічної естетики. У 1857 р. відомий англійський теоретик та соціолог Д. Рескін відзначив з цього приводу: "Те, що створюється поспішно, вмирає також поспішно; те, що коштує всього дешевше, у підсумку виявляється найдорожчим", – зафіксувавши у даному висловлюванні зв'язок між доцільністю, корисністю та красою. Отже виникнення дизайну пов'язано з власне процесом розвитку людської цивілізації. З самого свого виникнення дизайн орієнтувався на досягнення єдності трьох принципів: корисності, зручності та краси.

Розробку даних принципів здійснив Г.Земпер, який у 1860-1863 рр. написав працю "Стиль у технічних та тектонічних мистецтвах, або Практична естетика", де сформулював фундаментальний закон дизайну: форма предмета повинна залежати від його функції у людській практиці, матеріалу виготовлення та технології виробництва, а також визначатися рівнем соціально-історичного розвитку суспільства.

Дизайн за своєю природою є універсальним (двояким) з одного боку, як мистецтво, а з іншого як технічний витвір. Звертаючись до об'єктивних законів розвитку техніки і враховуючи загальні утилітарні потреби людей, дизайнери мають справу з загальнолюдськими інтернаціональними особливостями предметного світу. Але, з іншого боку вони включені в конкретну систему виробництва і розподілу, працюють над речами, які мають товарну цінність, зачіпають складні соціально-естетичні механізми формування ідеалу, функціонування художньої культури.

Провідна роль дизайну в розвитку постіндустріального суспільства визначається всіма розвиненими державами світу, зокрема, підкреслюється рішеннями Європейського Економічного Співтовариства. Ще у березні 1994 р. ЄЕС призвало європейські країни до активної підтримки дизайну у всіх сферах промислового виробництва, економіки, культури, освіти.

Сучасний стан розвитку економіки України вимагає пріоритетного вирішення проблем, пов'язаних з якістю діяльності та середовищем життєдіяльності людини, асортиментом та конкурентоспроможністю промислової продукції.

Якщо художник зайнятий в тих галузях промисловості, які пов'язані з використання прикладного мистецтва і ремесел, де обробка виробів ведеться ручним способом, він є дизайнером тільки в тому випадку, коли створенні за його рисунками або моделями речі випускаються значним тиражем, надходять у продаж і не вважаються його особистою роботою.

Задачі дизайну не обмежуються тільки покращанням зовнішнього вигляду предметів, а включають і усестороннє припрацювання структурних зв'язків між предметами, що надають предметному середовищу необхідної функціональної композиційної єдності.

Спроби визначення дизайну продовжуються. Одним із важливих питань при визначанні суті дизайну є питання про співвідношення дизайну з іншими видами мистецтва, про те, як дизайн може входити в сферу художньої творчості.

Дизайнери, як і інженери-конструктори працюють над формою промислових виробів, які виготовляються серійно, використовуючи при цьому арсенал художніх засобів формоутворення. Іншими словами, інженер, спираючись на свій "технічний" розум, може виконувати роботу дизайнера. Часто буває, коли дизайнер бере на себе функцію інженера, проробляючи технічні деталі, спираючись на так зване неупереджене судження, на свою художню інтуїцію.

Якби у сфері інженерного конструювання можна було логічно прийти до нової форми виробу і конструкції, коли б виріб був повністю незалежним від наявних матеріальних ресурсів, від трудових навичок людей і традицій виробництва, а споживачі завжди відповідали б ідеальній моделі, тоді з'явилась биможливість повного поєднання проектного конструювання і дизайну. Однак в дійсності ще далеко все не так. Навіть у найскладніших з технічної точки зору галузях проектування, суворо детермінованих зовнішніми умовами, існує багато варіантів рішень. Прикладами можуть бути різноманітні форми літаків, автомобілів, електронної техніки. Дизайн і тому стає необхідним, що він використовується як механізм регулювання зв'язків між окремими елементами виробництва і виникаючими в ньому відповідностями.

Loading...

 
 

Цікаве