WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Проектування інтер’єру парфумерного магазину - Дипломна робота

Проектування інтер’єру парфумерного магазину - Дипломна робота

До окисників належать хлор, фтор, оксиди азоту, селітра тощо, однак з практичної точки зору найбільш важливе значення має горіння, яке виникає при окисненні горючої речовини киснем повітря. Зі зменшенням вмісту кисню в повітрі уповільнюється швидкість горіння, а при вмісті кисню менше 14% (норма 21%) горіння більшості речовин стає неможливим. Хоча деякі речовини містять кисню стільки, що його достатньо для реакції горіння без доступу повітря (порох, вибухівка).

Після виникнення, горіння протікає тим інтенсивніше, чим більшою є площа контакту горючої речовини з окисником (паперові обрізки горять інтенсивніше ніж пачки паперу) і чим вищою є концентрація окисника, температура та тиск. При пожежах температура досягає 1000-1300 °С, а в окремих випадках, наприклад при горінні магнієвих сплавів — 3000 °С.

Окисник разом з горючою речовиною утворює, так зване, горюче середовище, яке здатне горіти після видалення джерела запалювання. Тому система запобігання пожежі включає такі два основні напрямки: запобігання утворення горючого середовища і виникнення в цьому середовищі (чи внесення в нього) джерела запалювання.

Запобігання утворення горючого середовища досягається: застосуванням герметичного виробничого устаткування; максимально можливою заміною в технологічних процесах горючих речовин та матеріалів негорючими; обмеженням кількості пожеже- та вибухонебезпечних речовин при використанні та зберіганні, а також правильним їх розміщенням; ізоляцією горючого та вибухонебезпечного середовища; організацією контролю за складом повітря в приміщенні та контролю за станом середовища в апаратах; застосуванням робочої та аварійної вентиляції; відведенням горючого середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця; застосуванням в установках з горючими речовинами пристроїв захисту від пошкоджень та аварій; використанням інгібувальних (хімічно активні компоненти, що сприяють припиненню пожежі) та флегматизаційних (інертні компоненти, що роблять середовище негорючим) добавок та ін.

Запобігання виникнення в горючому середовищі джерела запалювання досягається: використанням устаткування та пристроїв, при роботі яких не виникає джерел запалювання; використанням електроустаткування, що відповідає за виконанням класу пожежо- та вибухонебезпеки приміщень та зон, груп і категорії вибухонебезпечної суміші; виконанням вимог щодо сумісного зберігання речовин та матеріалів; використанням устаткування, що задовільняє вимоги електростатичної іскробезпеки; улаштуванням блискавкозахисту; організацією автоматичного контролю параметрів, що визначають джерела запалювання; використанням швидкодіючих засобів захисного вимкнення; заземленням устаткування, видовжених металоконструкцій; використанням при роботі з ЛЗР інструментів, що не допускають іскроутворення; ліквідацією умов для самоспалахування речовин і матеріалів; усуненням контакту з повітрям пірофорних речовин; підтриманням температури нагрівання поверхні устаткування пристроїв, речовин та матеріалів, які можуть контактувати з горючим середовищем нижче гранично допустимої (80% температури самозаймання).

Система протипожежного захисту — це сукупність організаційних заходів а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Протипожежний захист об'єкта здійснюється за такими чотирма напрямками:

1. Обмеження розмірів та поширення пожежі:

  • розміщення будівель та споруд на території об'єкта із дотриманням протипожежних розривів та інших вимог пожежної безпеки;

  • дотримання обмежень стосовно кількості поверхів будівель та площі поверху;

  • правильне планування та розміщення виробничих цехів, приміщень, дільниць у межах будівлі;

  • розміщення пожеженебезпечних процесів та устаткування в ізольованих приміщеннях, відсіках, камерах;

  • вибір будівельних конструкцій необхідних ступенів вогнестійкості;

  • встановлювання протипожежних перешкод у будівлях, системах вентиляції, паливних та кабельних комунікаціях;

  • обмеження витікання та розтікання легкозаймистих та горючих рідин при пожежі;

  • влаштування систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежегасіння.

2.Обмеження розвитку пожежі:

  • обмеження кількості горючих речовин, що одночасно знаходяться в приміщенні;

  • використання оздоблювальних будівельних та конструкційних матеріалів з нормативними показниками вибухо-пожеженебезпечності;

  • аварійне стравлювання горючих рідин та газів;

  • своєчасне звільнення приміщень від залишків горючих матеріалів;

  • застосування для пожежонебезпечних речовин спеціального устаткування із посиленим захистом від пошкоджень.

3.Забезпечення безпечної евакуації людей та майна:

  • вибір такого об'ємно-планувального та конструктивного виконання будівлі, щоб евакуація людей була завершена до настання гранично допустимих рівнів чинників пожежі;

  • застосування будівельних конструкцій будівель та споруд відповідних ступенів вогнестійкості, щоб вони зберігали несучі та огороджувальні функції протягом всього часу евакуації;

  • вибір відповідних засобів колективного та індивідуального захисту;застосування аварійного вимкнення устаткування та комунікацій;

  • влаштування систем протидимового захисту, які запобігають задимленню шляхів евакуації;

  • влаштування необхідних шляхів евакуації (коридорів, сходових кліток, зовнішніх пожежних драбин), раціональне їх розміщення та належне утримання.

4. Створення умов для успішного гасіння пожежі:

  • встановлення у будівлях та приміщеннях установок пожежної автоматики;

  • забезпечення приміщень нормованою кількістю первинних засобів пожежегасіння;

  • влаштування та утримання в належному стані території підприємства, під'їздів до будівельних споруд, пожежних водоймищ, гідрантів.

Висновки

Найпростіший спосіб визначитися із загальною ідеєю оформлення це вибрати тему, тобто якийсь оформлювальний мотив. Мотивом може бути навіть сама колірна гама приміщення. Ступінь завантаженості мотивом може бути різним, іноді буває досить лише натяку, щоб додати комерційному приміщенню потрібний вигляд.

Потрібно переглянути спеціальні книги та журнали по оформленню інтер'єрів, які можуть стати в пригоді для створення нового проекту. Вони допоможуть створити потрібну атмосферу, підкреслити її особливості й створити індивідуальний стиль.

Особливістю проекту інтер'єру парфумерного магазину є різностильове поєднання – модерн і хай-тек, що відповідає сучасним тенденціям дизайнерських рішень.

Характерною ознакою інтер'єру парфумерного магазину є простота, практичність та функціональність приміщення.

Використання складного поєднання ліній та геометричних форм послужило основною концепцією проекту інтер'єру парфумерного магазину.

Список використаної літератури

  1. Велигоцкая Н.К. Монументально-декоративное искусство в архитектуре Украины.- К.: Будивельник,1989.

  2. Журнали "Красивая усадьба"

  3. Журнали "Наш дім"

  4. Журнали "Мой уютный дом"

  5. Журнали "Красивые дома"

  6. Журнали "Дом Елит" 2003. - № 4, 8; 2005. - № 1, 2, 6.

  7. Каталог "Дом" - 2001; 2002,2003,2004,2005

  8. Каталог "Архітектура" 2000.

  9. Курліщук Б. Ф. Проектування інтер'єрів житлових і громадських споруд: Навчальний посібник. - К., 1995.

  10. Любченко І.Г. Поради по перебудові та впорядкуванню присадибного будинку.- К.: Урожай, 1992. - 240 с.

  11. Мойсеєнко З.В., Хохол Ю. Ф. Індивідуальний жиловий будинок: Посібник забудовнику.- К.: Будівельник, 1981.- 192 с.

  12. Основи охорони праці Навчальний посібник для професійно-технічних навчальних закладів / Л.Е.Винокурова, М.В. Васильчук, М.В. Гаман.- К.: Факт, 2005.- 344 с.

  13. Ранев В.Р. Интерьер.- М., 1987.

  14. Степанов Н.Н. Цвет в интерьере.- К., 1985.

  15. Усадебный жилой дом: Пособие застройщику / Ю. А. Косенко, В.И. Романчук, И.Д. Шульгин, В. А. Бугаев .- К.: Будівельник, 1985.- 352 с.

  16. Шепелев О.М. Кладка печей своими руками. - К., 1985.

  17. Шумега С.С. Дизайн. Історія зародження та розвитку дизайну (історія дизайну меблів та інтере'ру). - К., 2004. - 295 с.

Додаток 1.

Додаток 2.

Додаток 3.

Додаток 4.

Додаток 5.

Додаток 6.

Loading...

 
 

Цікаве