WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Актуальність і значення культурологі. Типологія цивілізацій за американською науковою школою (Ф.Нортроп, П.Сорокін, А.Крьобер) - Реферат

Актуальність і значення культурологі. Типологія цивілізацій за американською науковою школою (Ф.Нортроп, П.Сорокін, А.Крьобер) - Реферат

Результати виконання цього завдання ще раз засвідчили важливість роботи над збагаченням мовлення етнокультурознавчою лексикою. Вони дають змогу зробити висновки про те, що без систематичного вивчення етнокультурознавчої лексики на уроках рідної мови учні не можуть самостійно здобути той обсяг знань, який необхідний для засвоєння лексичного багатства рідної мови У п'ятому завданні учням необхідно було визначити лексичне та символічне значення слів: коровай, мальва, ікона, коралі, гопак, піч, щедрівка. Одержані дані засвідчують низький рівень розуміння символічних значень пропонованих слів. Певні слова-символи тлумачать майже всі учні, адже практичне ознайомлення з ними відбувалося у початкових та середніх класах. Невисокий рівень виконання цього завдання — одна з причин, внаслідок якої дітям складно аналізувати твори художньої літератури, вичленовувати з них цементуючі компоненти.

, а також для розуміння мови творів художньої літератури, усної народної творчості.

До групи етнокультурознавчої лексики входять і слова-символи, значення яких не можна розуміти прямо. Враховуючи високу частотність уживання їх у поетичній мові, вчитель повинен постійно планувати роботу над етнокультурознавчими символами на уроках рідної мови і літератури.

Таким чином, можна зробити висновок, що без спеціальної підготовки зрозуміти призначення слів етнокультурознавчого характеру та слів-символів учні не можуть. А нерозуміння ролі даної групи слів приводить до одностороннього тлумачення текстів, які побудовані на символічних образах.

Здатність грамотно тлумачити символічні образи, уміння через аналіз символів розуміти почуття, переживання дають змогу учням в усій повноті сприймати художні твори. У класі, де не ведеться спеціальна робота над словами-символами, учні не можуть самостійно зрозуміти емоційний підтекст твору.

В шостому завданні ми пропонували висловити учням свої думки та назвати теми, на які б вони хотіли писати твори, засвоюючи етнокультурознавчу лексику та слова-символи. Даючи таке завдання, ми мали на меті порівняти тематику творів, яку пропонують учителі, та побажання учнів.

Зіставляючи учнівські побажання та тематику, яку пропонують учителі, можна помітити таку закономірність: чим глибше розуміння цієї лексики вчителем, тим тематика творів, яку називають учні, ширша.

У сьомому завданні учням 10-11 класів було запропоновано написати твір-мініатюру, використовуючи слова етнокультурознавчого змісту та слова-символи.

Аналізуючи творчі роботи, можна сказати, що учні не мають достатнього уявлення про значення етнокультурознавчих слів і не володіють сформованими вміннями і навичками використовувати їх у власному мовленні. Це, на нашу думку, пояснюється втратою звичаїв, традицій, народних пісень, з якими символи органічно засвоювалися змалечку. А тому в творчих роботах є багато повторів, русизмів, етнокультурознавчі слова вжиті неправильно, з невластивим їм значенням. Наведемо зразки таких речень, узятих із творів-мініатюр, а також деякі уривки з них.

1. Для цієї роботи використовувалася кожна зручна нагода: досвітки та світанки. 2. Увечері при свічках дівчата чаклували. 3. Тісто для хліба вимішували в бочках. 4. Дукат — металева, визолочена нагрудна прикраса жінок. 5. Свята вечеря — це символ радості й достатку.

"Ознакою охайності, працьовитості кожної господині є прибрана хата і чисті рушники. В Україні вишитими рушниками накривали хліб. Вишитими рушниками накривали діжу після випікання хліба. Гостей, кумів, запрошених на весілля з давніх-давен перев'язували вишитими рушниками. Коли син вирушав із дому в далеку дорогу, мати дарувала йому вишитий рушник, щоб оберігав від лиха" (Андрій П., 11 кл.).

"Яка це добра і світла година, коли приходить свято Великодня! Всі люди йдуть до церкви, щоб освятити паску та писанки. Паски та писанки приносять у сумках, які прикриті полотенцями. У цей день люди вітають одне одного словами: "Христос воскрес!— Воістину воскрес!" (Ірина Е., 10 кл.).

Аналіз робіт засвідчує, що зазвичай повторюються ті слова, що найчастіше пов'язані з темою. Як правило, тематичний словник учнів небагатий, що і зумовлює часті повтори. Не завжди діти вміють розповісти про те, що бачили, над чим розмірковували, у чому брали участь.

Обмеженість словника дається взнаки і при доборі необхідних лексем для передачі думок, що спричиняє безпідставні повтори одного й того ж слова чи споріднених слів: "В українського народу є багато обрядів та звичаїв, одним з таких свят є Різдво. В Україні Різдво святкують сьомого січня. Різдвяне свято є яскравим прикладом високого розвитку культури українського народу. В Різдвяний вечір парубки та дівчата ходили по хатах і співали колядки. Обов'язково з колядниками була Різдвяна зірка та коза".

Серед лексичних помилок найпоширенішими є невиправдане повторення тих самих слів та вживання русизмів, що свідчить про недостатність активного словникового запасу учнів, невибагливість до слововживання, низький рівень мовної культури.

Школярі не вживають етнокультурознавчі слова: кучма, коломийка, храм, стельмах, юшка, плетеник, коралі, дукачі, образи, мальва; не користуються словами-символами. Натомість мовлення переповнене суржиком: "тарілка" (замість "миска"), "полотенце" (замість "рушник"), "лєнти" (замість "стрічки"), "платок" (замість "хустка"), "узор" (замість "візерунок" чи "орнамент").

У процесі перевірки письмових робіт виявлено такі недоліки:

— недостатня кількість тематично згрупованих слів чи словосполучень;

— обмеженість у вжитку етнокультурознавчої лексики;

— невміння збагатити текст синонімічними рядами та фразеологізмами;

— часте вживання русизмів, зайвих слів, однотипних речень. Варто зазначити, що учні найкраще сприймають етнокультурознавчу лексику в контексті, тому необхідно більшу увагу приділяти вправам на складання речень, створювати проблемні ситуації, аналізувати тексти культурологічного змісту, створювати власні тексти, використовуючи етнокультурознавчу лексику.

Засвоївши значну кількість етнокультурознавчих слів, учні поступово навчаться самостійно знаходити їх у художніх творах, пояснювати і за необхідних умов вживати у власному мовленні.

Аналіз результатів виконання завдань засвідчує, що реалізація культурологічної змістової лінії вимагає цілеспрямованого відбору етнокультурологічної лексики для обов'язкового засвоєння, а також певної системи роботи, без чого якість знань і вмінь учнів зростає дуже повільно.

Щодо регіонального аналізу учнівських письмових робіт, то слід зазначити, що відсоткове співвідношення їх істотно відрізнялося. Учні Київської та Черкаської областей показали порівняно кращі результати під час виконання переважної більшості завдань. У роботах учнів Миколаївської області простежується вплив російської мови на розуміння учнями семантики пропонованих лексем.

Отже, підсумовуючи сказане вище, можемо зробити такі висновки:

— анкетування вчителів-словесників виявило, що на уроках рідної мови учні засвоюють невелику кількість лексем етнокультурознавчого змісту, робота над реалізацією культурологічної змістової лінії проводиться епізодично. Серед форм і методів роботи, які найчастіше використовують учителі на уроках рідної мови, переважають такі: розповідь вчителя (70 % опитуваних), виконання вправ, спостереження. Якість засвоєння учнями лексики етнокультурознавчого змісту та формування вмінь і навичок використовувати її у мовленні є порівняно невисокою, багато учнів недостатньо усвідомлюють зміст етнокультурознавчої лексики, рідко користуються нею у власному мовленні;

— учителі, як підтверджують результати анкетування, не мають достатньої кількості словників, довідкової літератури, відповідних методичних розробок та рекомендацій з досліджуваної проблеми;

— переважна більшість учителів надають перевагу вправам пояснювального характеру, які недостатньо стимулюють учнів до пізнавальної самостійної творчої діяльності, мало практикують ситуативні вправи;

— у бесідах з учителями виявилося, що вправи для формування вмінь і навичок роботи з етнокультурознавчою лексикою дехто визначає інтуїтивно;

— результати проведеного констатувального зрізу свідчать, що обмеженість у вжитку етнокультурознавчої лексики негативно позначається на інтелектуальному, емоційному та загальному розвитку учнівського мовлення;

— як свідчать результати виконання контрольних робіт констатувального зрізу, знання і вміння з етнокультурознавчої лексики в учнів 10-11 контрольних класів зростають мінімально, а в деяких випадках прогресу в знаннях немає зовсім;

— аналіз результатів констатувального експерименту підтвердив, що реалізація культурологічної змістової лінії на уроках української мови в учнів 10-11 класів загальноосвітніх шкіл вимагає цілеспрямованого відбору етнокультурознавчої лексики для обов'язкового засвоєння, а також певної системи роботи.

2.Типологія цивілізацій за американською науковою школою (Ф.Нортроп, П.Сорокін, А.Крьобер).

На межі тисячоліть історико-культурна, суспільно-політична та соціально-економічна думки планети повернулись до цивілізаційного підходу, що має майже двохсотрічний науковий набуток, розвинутий у ХІХ–ХХ століттях ученими різних країн. Саме у 90-і роки нашого століття на тлі глобальних екологічної та фінансово-економічної криз, що охопили майже всі країни Земної кулі, поглиблюється кризова ситуація у соціально-політичній сфері макрорегіонів (Югославія, Кавказ, Індія-Пакистан), розташованих на стику різних цивілізацій. Завдяки цим катастрофічним процесам сьогодні геополітичною термінологією оперують не тільки науковці, а й політики-прагматики. Більше того, терен України у деяких американських (Бжезінський, Гантінгтон) та російських (Дугін, Митрофанов) теоретиків і практиків сучасної геополітики опинився на розломі цивілізацій, і вони, мов ножем, проїхались українською територією, розділивши її (на щастя, тільки на папері) на окремі шматки. Тому й виникла необхідність обгрунтування цивілізаційного підходу з урахуванням його генетики та впливу на становлення нового порядку цивілізацій, що складається наприкінці тисячоліття. Головним же є визначення у цьому процесі місця України.

Loading...

 
 

Цікаве