WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Актуальність і значення культурологі. Типологія цивілізацій за американською науковою школою (Ф.Нортроп, П.Сорокін, А.Крьобер) - Реферат

Актуальність і значення культурологі. Типологія цивілізацій за американською науковою школою (Ф.Нортроп, П.Сорокін, А.Крьобер) - Реферат

Контрольна робота

Актуальність і значення культурологі. Типологія цивілізацій за американською науковою школою (Ф.Нортроп, П.Сорокін, А.Крьобер)

План

  1. Актуальність і значення культурологі

  2. Типологія цивілізацій за американською науковою школою (Ф.Нортроп, П.Сорокін, А.Крьобер).

1.Актуальність і значення культурологі

Проголошена останнім часом епоха постмодерну дала новий поштовх дослідженням проблем культури та культурології.

Проблемами збагачення мовлення учнів у різні часи займалися О.О. Потебня, Ф.І. Буслаєв, І.І. Срезневський, К.Д. Ушинський, К.Б. Бархін, В.А. Добромислов, М.Т. Баранов, Т.О. Ладиженська, В.І. Масальський, І.О. Синиця, О.М. Біляєв, М.І. Пентилюк, Н.А. Пашківська, Л.М. Симоненкова, Т.П. Усатенко, Л.О. Кутенко.

Про велику силу живого народного слова у навчанні та вихованні неодноразово згадували у своїх працях В.О. Сухомлинський, І.С. Олійник, М.Г. Стельмахович. Аналіз шкільних програм, підручників, спеціальної літератури засвідчив важливість і недослідженість проблеми реалізації культурологічного компонента у навчанні української мови учнів 10-11 класів.

З метою з'ясування стану роботи над культурологічною змістовою лінією української мови було проведено опитування серед учителів-словесників Київської, Черкаської та Миколаївської областей за допомогою анкети такого змісту:

1. Визначте суть поняття "етнокультурознавча лексика".

2. Як Ви працюєте над збагаченням мовлення учнів етнокультурознавчими словами та словами-символами на уроках рідної мови у 10-11 класах?

3. Які культурознавчі слова, на Вашу думку, необхідно ввести у мовлення учнів 10-11 класів?

4. Чи сприяють шкільні підручники реалізації культурологічного компонента у навчанні української мови?

5. Якими джерелами, крім підручників, Ви користуєтесь у роботі над реалізацією культурологічного компонента? Чи є в школі необхідна кількість довідкової літератури, яка сприяє збагаченню учнівського мовлення етнокультурознавчою лексикою?

6. Які види роботи Ви застосовуєте для реалізації культурологічної змістової лінії? На яких етапах уроку?

7. Як відбилися в мові народні звичаї українців? Наведіть один приклад.

8. Який передовий досвід з реалізації культурологічного компонента при навчанні української мови Ви використовуєте і є у Вашій школі?

9. Яку тематику творів Ви пропонуєте учням 10-11 класів на уроках розвитку зв'язного мовлення для реалізації культурологічної змістової лінії?

На перше запитання найбільш правильною і повною була така відповідь: "Це слова, що виражають специфіку культури певного народу, вони різної давності та різні за походженням. Переважна більшість таких слів — безеквівалентні, тобто використовуються тільки в певній (одній) мові. В основному це іменники. Приведемо приклад таких слів в українській мові: коровай, колядка, щедрівка, калач, образ, веретено, галушки, свита, паляниця та інші". Але подібних відповідей було небагато.

Відповіді решти вчителів свідчать про поверхове розуміння цього поняття:

— застаріла лексика;

— лексика, що відображає духовну культуру певного народу;

— лексика, що вивчає значення народознавчих термінів;

— слова, що означають народні назви;

— слова, що виникли дуже давно на території України;

— це власне українська лексика;

— це слова-символи;

— слова, які використовує тільки український народ.

Дійсно, протягом існування мови окремі слова її перестають широко вживатися і переходять в пасивний словник, а потім і зовсім перестають вживатися. Частина етнокультурознавчої лексики належить до пасивного словника, але це не визначальна її риса, адже застаріла лексика не обов'язково етнокультурознавча. Головною рисою етнокультурознавчої лексики є її специфічна семантика, яка відіграє важливу роль у формуванні особистісних рис школяра.

Приклади, що наводяться, часто повторюються, обираються найлегші: веснянка, причілок, прач, Святвечір, рушник, хорунжий, лимар, мережка, семиряга, чайка, журавель, щедрівка, спалювати зиму, обжинки, народні знання, Чумацький Шлях, калина, верба, легенда, цямрина, сад-виноград, образ, сап'ян, намисто, дукачі, колядки, стрічка, храм, сурма, Стожари, різьба, вишивка, мальованка, кунтуш, корсет, кресаня, замовляння, коваль, перкаль, кацавейка, семиряга, юпка, куліш, придане, лава, рожа, квас, кутя, мальва, чаша, наливка, маківник, узвар, хоровод, плуг, сопілка, хата, берегиня, вишиванка, ремесла, оселя, родина, родинна обрядовість, вірування, народне образотворче мистецтво.

Чимало вчителів твердять, що такі слова застарілі чи діалектні, тому не варто акцентувати на них увагу, їх можна вивчати на засіданнях гуртка української мови чи народознавства, у школах з поглибленим вивченням української мови.

До роботи над культурологічною змістовою лінією вчителі найчастіше вдаються на уроках закріплення матеріалу, узагальнення та систематизації, розвитку мовлення, вивчення нового матеріалу, аналізу контрольних робіт. На думку вчителів, найбільше сприяють збагаченню мовлення учнів такі види роботи: читання учнями художніх творів, робота над з'ясуванням значення незрозумілих слів, робота зі словниками, різноманітні завдання за текстами, самостійна робота учнів над словом і текстом. За результатами анкетування виявлено, що вчителі-словесники на уроках рідної мови зовсім не працюють над словами-сим-волами, а це свідчить про відсутність цілеспрямованої роботи над збагаченням мовлення учнів важливим компонентом етнокультурознавчої лексики.

Відвідування уроків показало, що у системі вправ, які застосовують учителі для формування лексичних умінь, переважають словникові, наприклад: дібрати синоніми, антоніми, омоніми і т. п. Мало відводиться часу для роботи над текстами, а саме текст дозволяє з'ясувати роль різних лексичних засобів і проводити роботу над поглибленням і вдосконаленням уявлень учнів про слово і речення.

На уроках рідної мови вчителі намагаються навчити дітей не тільки знаходити довідку про те чи інше слово, а й працювати зі словниками, дошукуючись потрібного значення, дбати не тільки про власне лінгвістичний, а й про загальноосвітній аспект такої роботи.

На етапі констатувального експерименту ми ставили перед собою такі завдання:

— проаналізувати мовлення учнів 10-11 класів з метою кількісної і якісної характеристики етнокультурознавчих слів у ньому;

— визначити рівень сформованості умінь і навичок працювати над поповненням власного мовлення етнокультурознавчою лексикою;

— з'ясувати лексичний мінімум зазначеної лексики у мовленні школярів.

Вирішення поставлених завдань здійснювалося шляхом констатуючого зрізу в 10-11 класах загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання та аналізу його результатів.

Зріз проводився у ряді шкіл Київської, Черкаської та Миколаївської областей. Експериментом було охоплено понад 500 школярів.

Розробляючи завдання для констатувального зрізу, нами враховано те, що практичне ознайомлення із зазначеною лексикою здійснювалося, починаючи з початкових класів на уроках української мови, читання, української літератури, історії і продовжувалося в середніх класах на уроках народознавства, київщинознавства та ін.

Учням 10-11 класів ми пропонували завдання, метою яких було:

— виявити рівень усвідомлення учнями значення культурології в сучасних умовах життя та зв'язку її з мовою;

— встановити обсяг знань учнів про етнокультурознавчу лексику;

— виявити рівень сформованості вмінь і навичок знаходити в контексті етнокультурознавчі слова;

— тлумачити лексичне і символічне значення етнокультурознавчих слів;

— встановити рівень усвідомлення учнями функціональних особливостей етнокультурознавчої лексики в тексті;

— виявити рівень сформованості вмінь і навичок створювати власні тексти з опорою на етнокультурознавчі слова та слова-символи. опитаних.

В 2-му завданні учням необхідно було висловити свою думку з приводу того, чи пов'язана культурологія з мовою, та обґрунтувати своє бачення цього.

Аналізуючи учнівські відповіді на 3-тє запитання анкети, ми виявили, що більшість опитаних не може пояснити, що таке етнокультурознавча лексика:

"Я вважаю, що етнокультурознавча лексика — це сукупність слів певної мови, її окремих сфер чи діалектів"; "На мою думку, етнокультурознавча лексика — це та лексика, завдяки якій люди спілкуються між собою, вивчаючи побут, звичаї свого народу"; "Лексика — сукупність слів певної мови, її окремих сфер чи діалектів. Етнологія — порівняльне історичне вивчення народів і культур у середовищах, що їх оточує. Отож, етнокультурознавча лексика — це вивчення мов, їх окремих частин у різних культур"; "Я вважаю, що етнокультурознавча лексика — це мова певного народу, тому що "етнос" — це народ, "культурознавча" — говорить сама за себе, а слово "лексика" — вживання слів, тобто мова стародавня".

Неправильне розуміння суті поняття "етнокультурознавча лексика" свідчить про те, що бракує цілеспрямованої систематичної роботи над збагаченням мовлення словами етнокультурознавчого змісту та завдань, які б показували зв'язок етнокультурології з мовою, які б дали можливість прослідкувати, як відбилися в мові народні звичаї, традиції українців.

"Потрібно, адже назва якогось предмета може вживатися в переносному значенні. Наприклад, візьмемо навіть твір Василя Барки, який ми вивчаємо. Символічною є вже сама назва — "Жовтий князь" — ужита в переносному значенні. Мовлення не буде однотипним, а навпаки інтересним і цікавим слухачу". Значна частина вважає, що "не обов'язково збагачувати своє мовлення етнокультурознавчими словами та словами-символами". Вони обґрунтовують свою відповідь тим, що "етнокультурознавчі слова, а особливо слова-символи вживаються тільки на окремих територіях. Вони являються діалектом".

Loading...

 
 

Цікаве