WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Тобто це всезагальна моральна цільова установка, яка не суперечить суб'єктивному індивідуальному принципу волі (категоричний імператив).

До найдавніших моральних уявлень людства належить золоте правило: "Якщо хочеш, щоб тобі не чинили зла, не роби і ти зла", "Стався до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставились до тебе" (Конфуцій, Біблія, Кант).

Цей моральний принцип є актуальним і для нинішньої людської цивілізації.

Ідеї поступового еволюцыйного прогресу, розсудливості й моральності мають привести до розвитку позитивних можливостей людського роду.

Криза сучасної цивілізації початку третього тисячоліття викликана різними причинами. Це не лише економічні, екологічні, соціальні, про які йшлося. Це й демографічні, наукові, демократичні, і найбільшою мірою морально-етичні чинники. Це і протиріччя між технологічними досягненнями і моральною поведінкою, між силою розуму і безсиллям власних вчинків. Вивчаючи етику Канта, ми і сьогодні усвідомлюємо необхідність спрямування практичного морального розуму і моральної дії на здійснення природної і моральної досконалості людини. І хоч її ідеал весь час віддаляється, моральність, моральна культура є духовним життєдайним джерелом перетворення (розвитку), формування і Людини, і людської цивілізації.

Для втілення моральності, формування її засад у кожного народу є багато чинників. Найдостатніші й найпереконливіші з них — це система: сім'я, школа, вища школа, ланка постійної самоосвіти, морального самовдосконалення, наука, література, мистецтво.

Людина самоцінна, — стверджував Е. Кант. Будуючи з нею моральні відносини, не слід думати лише про власну вигоду. Людина не повинна служити лише засобом для досягнення благородних, але аморальних цілей.

У політиці, державній діяльності часто людина використовується лише як засіб для досягнення певних цілей (інколи корисних).

Візьмемо історію будівництва міста Санкт-Петербурга. Воно відіграло велику роль для зміцнення Російської імперії, але дуже дорогою ціною, життям десятків тисяч українських козаків. Відбірні козацькі полки направлялися на вірну смерть.

З одного боку, зведення міста, вікна в Європу — добро, але ціна __ зло і прокляття віковічне. Цей історичний факт стверджує: до людей треба ставитися, враховуючи їхні права, інтереси, самоцінність, самодостатність.

Проблема засобів у досягненні приємних цілей вирішується, коли і засоби їх досягнення, і дії людей є приємними (Г. Спенсер). Гасло "Мета виправдовує засоби" не має права на втілення. Адже негідні засоби змінюють і саму ціль. Особливо це стосується насилля над волевиявленням, свободою людини. Насилля завжди розглядалось як руйнівне начало.

81. Норма як елемент моральної свідомості. Моральна норма від лат. начало, правило, взірець - є елементарною формою моральної вимоги, певним взірцем поведінки, що відбиває усталені потреби людського співжиття та має обов'язковий характер. Нормою називається ще й певний середній випадок або показник; певна усталена риса того чи іншого об'єктивного масового явища або процесу.

Норми стосуються конкретних виявів чи сторін людських поведінки і стосунків. Характеру морального і нормативу можуть набувати як позитивні норми —що зобов'язують людину до здійснення певних вчинків так і заборони, що накладаються на відповідні діяльні волевиявлення людини. Перші норми моралі увійшли у людську свідомість у формі заповідей (норм, відносно яких існує переконання, що вони походять від певного авторитету). Інші, суто ситуаційні моральні норми межують з правилами етикету й зовнішньої культури поведінки.

Типи моральних норм: заборони і взірці. Моральні норми мають спільні рисі оперативність, здатність до універсалізації, нормативність, ціннісність, оцінювальність.

Мораль має дві сфери: моральну практику і моральну свідомість.

82. Стиль бароко.

Ірраціонально-духовний напрям імпліцитної естетики розвивається як опозиційний по відношенню до надто раціоналізованих аспектів естетики Відродження, класицизму та Просвітництва. Для естетики бароко (її розквіт припадає на XVII—XVIII ст. — цей термін уведений у кінці XIX ст. і походить від італійського Ьагоссо, що означає вигадливий) характерні напружений динамізм, експресивність, драматизм, легкість і свобода духовних потягів, нерідко певна екзальтованість образів, ускладненість художньої форми, аж до естетичної надлишковості та абстрактної перевантаженої декоративності, відсутність будь-якої нормативізації, гранична емоційна інтенсивність, підвищена акцентація на ефектах неочіку-ваності та контрасту. На противагу класицизму теоретики естеТИКИ бароко, спираючись на трактат Декар "Пристрасті душі"(1649) розробили теорію афектації стосовно до мистецьких творів, вони систематично вивчали можливості засобів художньо-емоційного вираження, візуально-символічні потенції емблеми та маски, художні прийоми збудження релігійного благоговіння, поетичного здивування, почуттів величності та страху.

83. Табу і сучасні моральні норми.

У подальшому культуротворчому русі людини особливе значення сьогодні мають моральні норми та принципи. Саме вони чинять вирішальний вплив на безпеку людського існування і розвитку. Моральними нормами можна назвати ідеї і суспільні способи співіснування індивідів.

Це ідеї і правильної, і неправильної поведінки індивідів та їх груп (верств). З давніх-давен це відображається у традиціях і звичаях. Одні вчинки, які несуть небезпеку людині (групі), заборонялись, інші, навпаки, заохочувались. Такі норми, які гарантують безпеку розвитку людини, увійшли в побут як святині, абсолютні правила

85. Співвідношення моральної іправової регуляції людської поведінки.

Мораль та право є найважливішими видами соціальної регуляції.

І мораль і право:1..як форми суспільної свідомості необхідні для ціннісної орієнтації людини в складному світі міжлюдських стосунків, допомагають індивіду усвідомити своє місце в них, стати вольовою та відповідальною особистістю, вказують як поводити себе в різних життєвих ситуаціях, у стосунках людей між собою. 2. є продуктом цивілізації і культури, створюються в результаті свідомої діяльності людей, та Інституцій. 3. відображають рівень соціального та духовного розвитку суспільства 4. виступаютьяк правила поведінки людей. 5. зорієнтовані на свободну волю людини та її відповідальність.

Але між ними є суттєві відмінності: 1. мораль є уявленнями людей та суспільства про моральні цінності та їх мірою, пов'язана з духовністю, є стійкою „консервативною", норми моралі формують традиції та звички, існують у свідомості людей і реалізуються у їх поведінці, мають загальні принципи та імперативи, виконується людьми виходячи з їх внутрішнього переконання, громадської думки

а норми права - узгоджена суспільством І підтримана державою міра соціальної рівності й свободи, виступають як соціальний інститут, форма : практичного; освоєння буття, формують спеціально уповноважені держанні органи, мають документальне відображення законодавчих та нормативно-правових актах, можуть змінюватися суб'єктами права, мають точні, однозначно визначені приписи, забезпечуються гарантованим державним механізмом застосування. Вони взаємопов'язані між собою: Правова дійсність підлягає моральній оцінці. У праві відображаються моральні погляди людей і суспільства.

86. Прикладна етика та її основні різновиди.

Етика (лат., гр., звичай) -1. Наука, що вивчає мораль. 2. Норми поведінки, сукупність моральних правил певної соціальної групи.

Існують типи етичних вчень: історія етики і моралі, теорія моралі, нормативна етика, прикладна етика

Тобто, до прикладної етики відносяться ті, які мають прикладний характер у практичній життєдіяльності людей: 1. емпірична чи описова етика - описує, констатує, аналізує норми, звичаї, моральні чесноти представників різних народів народностей, соціальних груп і прошарків, різних спільнот,які й складають моральні стосунки у суспільстві на різних етапах його розвитку.

2. педагогічна етика - забезпечує засвоєння індивідами встановлених моральних зразків поведінки

3. професійна етика - описує й обґрунтовує особливості моралі різних професійних груп, виходячи із специфіки їхньої діяльності.

4. екологічна етика- описує й обґрунтовує особливості норм поведінки людини до частини екосистеми та оточуючого середовища;5. етика громадянська - описує Й обґрунтовує особливості норм поведінки людини по відношенню до суспільства;

6. етика ділового спілкування- описує й обґрунтовує особливості норм самостійної професійної етики для менеджерів, підприємців, інших професій...

87. Основні ідеї елітарної та масової культури.

Масова культура сьогодні – це джерело норм та зразків повсякденної поведінки, засіб масової психотерапії, що виконує в суспільстві складні функції адаптації людей до соціокультурних змін.

В сучасному суспільстві особливе місце займає масова і елітарна культура. Елітарна культура виступає як пошук і твердження особистісного начала. Вона складна, серйозна, вишукана, має новаторський характер. Її продукція розрахована на витончену й інтелектуальну еліту суспільства, спроможну зрозуміти й оцінити майстерність, віртуозність новаторського пошуку її творців.

Loading...

 
 

Цікаве