WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Аргус — силач, усе тіло якого було вкрите очима і якому Гера наказала стерегти Іо.

Аріадна — дочка критського царя Міноса й Пасіфаї. Покохавши афінського царя Фесея (Тезея), допомогла йому вибратися із заплутаних ходів Лабіринту, давши йому нитку, що вказувала дорогу ("Аріад-нина нитка").

Арістрід — афінський політичний діяч (540—486 рр. до н. е.), відомий як людина "справедлива", представник аристократичної партії.

Аркадія — центральна країна Пелопонесу, багата на ліси й пасовища (аркадські пастухи).

Артеміда — дочка Зевса й Лето, сестра Аполлона; римська Діана, богиня полювання, охоронниця незайманості, яка сама дала обітницю вічного дівування; разом з тим помічниця жінкам у пологах.

Асклепій — римський Ескулап, син Аполлона, бог лікування, покровитель лікарів.

Астрея — богиня правди, дочка Зевса й Феміди.

Афіна-Паллада (римська Мінерва) — дочка Зевса, богиня мудрості, наук і військової справи.

Афродіта — богиня краси й кохання. Народилися з морської піни, але звуть її дочкою Зевса; дружина кривого Гефеста, коханка Арея, охоронниця Паріса і взагалі троянців; від Анхіза в неї був син Еней, міфічний предок римського народу, через що вона сама зветься мати (римська Венера). Зветься також Кіпрідою (або Цітереєю) за іншим місцем її культу на о. Кіпрі, а також Кіфереєю (Цітереєю) і за головним місцем її культу, о. Кіферами (Цітера).

Ахеї (ахейці) — жителі Ахайї (правильніше Ахааі'О, у Гомера взагалі греки.

Ахаія (іноді Ахайя, Ахейя) — країна на північному заході Пелопонесу на узбережжі Корінфської затоки (жителі Ахеї).

Ахеронт — річка підземного царства.

Атлант — титан, що підтримує небесне склепіння.

Академія — заснована Платоном (385 р. до н. е.) релігійно-філософська спілка, так звана школа Платона (перша назва Гекадемія) походить від імені міфічного героя Академа. Академія проіснувала 916 років.

Брут — перший римський консул (590 р. до н. е.), що звільнив Рим від царів (Тарквініїв) і став, як каже легенда, першим оборонцем волі;

він стратив власних синів за участь у змові проти римської республіки.

Його нащадок Марк Юній Брут у змові з Кассієм та іншими виступив проти свого названого батька Юлія Цезаря, коли той став повновладним диктатором Риму. Після вбивства Цезаря у війні цезарійців

Антонія та Октавія (майбутнього імператора Августа) республікансько-сенатську партію подолано в битві під Філіппами (42 р. до н. е.), після чого Брут — "останній республіканець" — заподіяв собі смерть.

Бромій — одне з імен бога Вакха-Діоніса.

Беотія — країна в Середній Греції між Фокідою і Аттікою, з містом Фівами, горою Геліконом тощо.

Борей — північний вітер (римський Септенріон).

Беллюна — богиня війни.

Вакх див. Діоніс.

Барій — римський поет, близький до імператора Августа, приятель Горація та Вергілія, автор трагедій та епічних творів, які не дійшли до нас.

Венера див. Афродіта.

Веста — дочка Сатурна, богиня домашнього вогнища, оборонниця дому й держави. Її жриці — весталки, які давали обітницю вічної дівочості, підтримували невгасимий вогонь на вівтарі в її храмі.

Ганнібал — відомий карфагенський воєначальник (247—183рр. до н. е.), що в другій Пунічній війні (218—201) ледве не переміг Римську республіку, але, врешті-решт, зазнавши поразки, утік у Карфаген, звідти — до Малої Азії, де заподіяв собі смерть.

Ганімед — гарний хлопчик, син троянського царя Троса, перенесений на Олімп орлом Зевса; виночерпій богів.

Гармонія —жінка фіванського царя Кадма, дочка Ареса й Афродіти.

Гарпії — міфічні потвори-птахи з дівочим лицем та залізними пазурами, які жили на Строфадських островах на північ від Мессенії, а також біля входу в країну померлих.

Геба — дочка Зевса й Гери, втілення вічної молодості, божественна служниця Олімпу (розливала богам нектар).

Геката — грецька богиня чародійства; також богиня місяця (подібна до Селени й Діани).

Гелікон — гірське пасмо в Беотії, оселя муз і Аполлона.

Геліос — бог сонця (він же Феб), батько Фаетона. Він зранку виїздив на колісниці з вод океану, увечері спускався на заході, вночі об'їздив човном північну частину землі, щоб знову після цього повернутися до сходу.

Геллеспонт — протока, теперішні Дарданелли, що відокремлює фракійський Херсонес (тепер Галліполійський півострів) від азіатського берега (Троада) і сполучає Пропонтіду з Егейським морем.

Гера — головна богиня Олімпу, дружина й сестра Зевса, яка завжди допікала йому ревнощами й переслідувала його коханок та дітей. Римська Юнона (охоронниця шлюбу).

Геракл, або Геркулес, — син Зевса-Юпітера й Алкмени, дружини фіванського царя Амфітріона. Обдарований великою силою, він здійснив багато подвигів (12 подвигів Геркулеса) на доручення царя Евріс-тея, який дістав владу над Гераклом від богині Ґери (він убив немейсь-кого лева, лернейську гідру, спіймав еріманфського вепра й керінейську лань, повбивав стімфальських птахів із залізним пір'ям, здобув пояс ца

риці амазонок Іпполіти, приборкав скаженого критського бика й коней Діомеда, що живилися людським м'ясом, пригнав з краю землі корів велетня Геріона й приніс золоті яблука Гесперід, а також привіз з підземного царства потворного пса Кербера). Після своєї смерті Геракл став напівбогом.

Геріон — велетень з трьох тіл, що зрослися: жив Геріон на крайньому заході (в Іспанії), мав великі череди корів, які викрав у нього Геракл.

Гермафродіт — син Гермеса та Афродіти, потрапив у Карію (у Малій Азії), де німфа джерела Салмакіда, у якому він купався, благала богів про вічне з'єднання з ним; коли боги задовольнили її благання, тіла Салмакіди й Гермафродіта зліпилися так, що з них утворилася одна подвійна істота— напівчоловіча, напівжіноча.

Гермес, або Гермій, — римський Меркурій, внук Атланта, бог-посланець Зевса, його зображували в крилатій шапці, з жезлом, обвитим зміями, та в крилатих сандалях. Він посилає людям сни; він бог винаходів (вигадав ліру), торгівлі й промисловості, провідник душ (тіней) у підземне царство.

Гесперія — "вечірня країна", так греки звали Італію.

Гесперіди — німфи, дочки Атланта, які на крайньому заході охороняють сад, де ростуть золоті яблука.

Гефест — син Зевса (Юпітера) і Гери — у римлян бог вогню й ковальства (Вулкан). Взагалі премудрий майстер-митець, що, як оповідає Гомер, зробив ^цит Ахіллові й кував блискавиці для Юпітера (як оповідає Вергілій). Його уявляли собі кривим, але кремезним. Він — чоловік богині Венери (Афродіти).

Гея (грецькою мовою "земля") — богиня землі, яка породила Небо (Уран), гори й море, титанів, циклопів, гекантохейрів та інших міфічних потвор.

Гіади — група зірок у сузір'ї Тільця. Коли воно сходить, починається період дощів на півдні Європи.

Гіацинт — прекрасний юнак, якого покохав Аполлон, але бог вітру Зефір, що так само кохав його, спрямував диск у голову Гіацинта і вбив його.

Гіганти — велетні, діти Тартару (підземного світу) і Геї (землі). Замість ніг їх тіло кінчається зміїними хвостами.

Гіменей, або Гімен, — бог шлюбу, якого викликали у весільних піснях (гіменеях); за переказом, він визволяв дівчат, викрадених морськими розбійниками.

Гладіатори (від. лат. 1ааіиз — меч) — бійці, яких набирали з полонених або рабів, виховували в спеціальних школах: вони мусили своїми битвами "виховувати войовничий дух" римських громадян, влаштовуючи криваві видовища глядачам римського цирку. Гладіатором був відомий вождь повстання рабів Спартак.

Горгона — крилата потвора з очима, погляд яких обертав усі живі істоти в каміння, та зміями замість волосся. Персей, убивши Горгону-Медузу, приробив її мертву голову до середини свого щита.

Гори, або Ори, другорядні грецькі божества сезонів року (весни, зими й літа).

Грації, або Харіти, — три дочки Зевса й Гери, втілення краси, радощів, безжурного життя.

Давн — міфічний цар старої Апулеї (Італія). Данаї—жителі Аргоса (арги) і взагалі греки (у Гомера). Данаїв рід — нащадки Даная, сина Бела, брата Єгипта; у Даная було 50 дочок; сини Єгипта побралися з ними, але, за наказом Даная, дочки його повбивали своїх чоловіків, за що й були покарані тим, що в підземному царстві мусили наливати воду в бездонну бочку (робота Данаїд). Даная — одна з коханок Зевса, який зійшов на неї золотим дощем;

Loading...

 
 

Цікаве