WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Найдавніші ікони — "Богородиця-Елеуса" (відома "Вишгородська Божа Мати", викрадена в 1155р. Андрієм Боголюбським і вивезена до м. Володимира. Сьогодні відома як "Володимирська Богородиця").

Богоматір "Велика Панагія" — Марія Оранта. Київської школи Алімпія, ікона з Михайлівського Золотоверхого собору, зруйнованого в 1934—1936рр., вивезена до Москви. Зберігається під назвою "Ярославська Оранта".

"Ангел Злати власи" (золоте волосся) — один з найпоетичні-ших творів давньоруського іконописання (кінець XII ст.). Зберігається в Державному російському музеї Санкт-Петербурга.

Ктиторський портрет (грец. Ісіітог — засновник, меценат) — такі портрети писались і зберігались у храмах України, починаючи з XII ст.

Пярсуна (персона — викривлено) — найменування творів українського, а також російського і білоруського портретного живопису кінця XVI—XVII ст., які зберігають прийоми іконопису.

Графіка (грец. •ура(рі5Сіг|, від урафе — пишу, креслю, малюю) — вид образотворчого мистецтва, у якому дійсність образно відображується за допомогою малюнка.

Гравюра — малюнки, виконані на дереві, металі, камені. Розмножуються на папері.

Офорт — гравюра на металі, заглиблені елементи якої витравлюються кислотою.

Фреска (італ. Ггезсо — свіжий, сирий) — техніка стінного розпису водяними фарбами по свіжій штукатурці, яка вбирає їх до певної глибини, що забезпечує міцність фарб.

УКРАЇНСЬКА МУЗИКА

Українські народні пісні мелодійні, виразні, пластичні. Стародавні пісні — колядки, щедрівки, веснянки, купальські, колискові, весільні. В історичних піснях, речитативно-протяжливих думах зображена боротьба українського народу за своє національне визволення.

У першій половині XVII ст. на народній основі розквітає пісенна лірика (творчість народної співачки М. Чурай). Своєрідна поліфонія підголоску українських хорових пісень з імпровізованим верхнім голосом.

У XVII ст. виникають рекрутські, чумацькі та бурлацькі пісні. Нові інтонації вносять у народну українську музику побутовий романс, народні танці: гопак, козачок, гуцулка, коломийка; музичні інструменти — бандура, ліра, цимбали, бубен, басоля, сопілка, трембіта, дуда, скрипка. Типовий ансамбль — троїсті музики. Витоки професійної української музики походять від мистецтва Київської Русі. Збереглися відомості про князівських співаків, зображення музичних інструментів.

З прийняттям християнства (X ст.) виникає церковна музика. У XVII ст. поширюється партесний спів (багатоголоса — хорова композиція — концерти).

У 1632 р. заснована Київська академія, яка стала центром української народної культури. У XVIII ст. розвивається світська музика (пісні Г. Сковороди). Багато творів української музики було запозичено російською музикою.

Аркас Микола Миколайович (1852—1909) — український композитор. Автор опери "Катерина" (поставлена в 1899 р.), романсів, обробок народних пісень.

Березовський Максим Созонович (1745, м. Глухів — 1777, Петербург) — український композитор, співак та скрипаль. З дитинства жив у Петербурзі. Навчався в придворній співацькій капелі, потім в Італії. У Ліворно поставлена його опера "Демофонт". Духовні концерти Березовського — зразки українського хорового мистецтва XVIII ст. Кращий з них "Не отвержи меня во время старости". Березовський покінчив життя самогубством.

Бортнянський Дмитро Степанович (1751, Глухів — 1825, Петербург) — український композитор. З 1758 р. жив у Петербурзі (у 1769—1779 рр. в Італії, де було поставлено три його опери). Був капельмейстером при дворі царя Павла в Гатчині та Павловську. Класик церковної хорової музики, Бортнянський відіграв велику роль в історії української інструментальної музики. Твори: опери— "Креонт", "Алкід", "Квінт", "Фабій", концертна симфонія, триголосна літургія, романси.

Ведель Артемій Лук'янович (1767—1806) — український композитор та хоровий диригент. Керував хорами в Києві, Харкові та Москві. Майстер церковного хорового концерту. Переслідувався царизмом за незгоду працювати в Москві. Помер замучений у в'язниці.

Вериківський Михайло Іванович (1896, Кременець — 1962, Київ) — український композитор та хоровий диригент, заслужений діяч мистецтв (1944). Професор Київської консерваторії класу диригування. Автор першого українського балету "Пан Каневський" (1931).

Верховинець (Костів) Василь Миколайович (1880—1938)— український диригент, композитор, фольклорист та педагог. 1906—1919 — актор, потім хормейстер та диригент українського театру Садов-ського. У 1929 р. організував жіночий хоровий танцювальний колектив "Жінхоранс". Створив праці "Українське весілля", "Теорія українського народного танцю".

Вілінський Микола Миколайович (1888—1956) — український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР (1951). Викладав в Одеській (1926), Ташкентській (1920), Київській консерваторіях. Твори: кантата "Молдавія", 4 оркестрових сюїти, інструментальні п'єси, багато романсів.

Гулак-Артемовський Семен Степанович (1813—1873)—український співак (бас) і композитор. Співав на сценах російського театру в Петербурзі та італійської опери. Автор комічної опери "Запорожець за Дунаєм".

Данькевич Костянтин Федорович (1905—1984, Одеса) — український композитор та музичний діяч, народний артист. Професор Київської консерваторії. Опери "Трагедійна ніч", "Богдан Хмельницький", балет "Лілея", симфонії, хори.

Демуцький Порфирій Данилович (1860—1927) — український фольклорист, хоровий диригент і композитор. Уперше записував підголоски народних пісень.

Дилецький Микола Павлович (1630—1680) — український композитор, педагог та музичний теоретик. Автор трактату "Буквар граматика співу мусікійського".

Козицький Пилип Омелянович (1893—1960) — український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР. Професор, завідуючий кафедрою історії музики Київської консерваторії. Опери "Невідомі солдати", "За вітчизну", романси, пісні.

Колесса Філарет Михайлович (1871—1947) — український композитор та літературознавець. Професор Львівського університету ім. І. Франка. Автор творів з українського фольклору, оброблювач українських пісень.

Колодуб Левко Миколайович (1930) — український композитор. Твори: "Українська карпатська рапсодія", симфонічні твори.

Кос-Анатольський Анатолій Йосипович (1909—1983) — український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР. Доцент Львівської консерваторії. Опера "Назустріч сонцю", оперета "Весняні грози", балети "Орися", "Платок Довбуша", "Закарпатська рапсодія".

Косенко Віктор Степанович (1896—1938) — український композитор та піаніст, один з видатних майстрів в українській музиці. Професор Київської консерваторії. Твори — "Героїчна увертюра", "Молдавська поема", музика для театру та кіно, сонати, етюди.

Лисенко Микола Віталійович (1842—1912) — український композитор, піаніст, хоровий диригент та етнограф, основоположник національної музичної школи. Автор опер, що заклали основу українського національного оперного мистецтва, вокальних та інструментальних творів. Створив класичні зразки обробок українських пісень. Створив у Києві музично-драматичну школу. Твори:

опери "Чорноморці", "Різдвяна ніч", "Утоплениця", "Наталка Полтавка", "Тарас Бульба", "Ноктюрн"; дитячі: "Коза-дереза", "Зима і весна", пісні для хору. Літературні твори.

Людкевич Станіслав Пилипович (1879—1979) — український композитор, музичний діяч, народний артист. Професор Львівської консерваторії, доктор музикознавства. Видатний композитор-симфоніст Західної України. Збирач народних пісень. Опери "Бар Кох-ба", "Довбуш", кантата-симфонія "Кавказ", "Прикарпатська симфонія", концерти, хори, романси, п'єси.

Лятошинський Борис Миколайович (1894—1968, Житомир) — український композитор, професор Київської консерваторії. Твори:

"Золотий обруч", "Щорс", 2 кантати, 4 симфонії, поеми — "Возз'єднання", "Гражина".

Майборода Григорій їларіонович (1913—1992) — український композитор, народний артист СРСР. У своїй творчості тяжіє до героїко-патріотичної теми. Твори: опери "Мілана", "Арсенал", вокально-симфонічна поема "Запорожці".

Майборода Платон їларіонович (1918—1989) — український композитор. Автор пісень "Рушничок", "Київський вальс".

Мейтус Юлій Сергійович (1903—1981) — український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР, Туркменської РСР. Опери "Вкрадене щастя", "Дочка вітру", пісні, хори, вокальні цикли.

Нижанківський Остап Йосипович (1862—1919) — український композитор, хоровий диригент та суспільний діяч. Син його Нестор (1894—1940) — композитор. Його твори: хори, пісні, обрядові народні пісні, фортепіанні п'єси.

Loading...

 
 

Цікаве