WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Толерантність — позитивна моральна якість, яка полягає в терпимому ставленні до інших поглядів, цінностей.

Толстой Лев Миколайович (1828—1910) — великий російський письменник, мислитель, обстоював теорію непротивлення злу силою. Наприкінці життя протиставляв добро і красу і надавав перевагу етиці на противагу естетиці. Твори: "Царство Боже всередині нас" (1891), "Про Шекспіра та його драму" (1904), "Шлях життя" (1910).

Тора (євр. "закон") священна книга іудаїзму у вигляді сувою. її переклад складає перші п'ять книг Біблії. Містить основи моралі іудаїзму, християнства та ісламу.

Трагічне естетична категорія, яка поєднує уявлення про гідність людини зі співчуттям до її страждань, викликаних фатальними обставинами чи соціальними умовами.

Трипітака — (санскр. "три кошики") три збірки сутр, канонічний тест буддизму, де викладені основні моральні принципи буддистського вчення.

Увей — (кит.) недіяння, ідеал людської поведінки в даосизмі.

Утилітаризм — (від лат. "користь, вигода") моральний принцип, який передбачає оцінювання всіх явищ з погляду їх корисності, а також напрям в етиці, започаткований Є. Бентамом, який проголошує користь основою моралі.

Уява — психічний процес, що полягає у створенні людиною нових образів та ідей. За ступенем активності свідомості розрізняють відтворюючу та творчу уяву.

Уява художня — здібність до створення художніх образів.

Уявлення — форма чуттєвого відображення суб'єктом навколишнього світу, збережений і відтворюваний у свідомості чуттєво-наочний образ раніше сприйманих об'єктів та явищ.

Фанатизм — (від лат. "шалений, несамовитий") сліпа прихильність до певної ідеології, нетерпимість по відношенню до будь-яких інших поглядів, принципів та цінностей.

аль-Фарабі Абу Наср Мухаммед ібн Тархан (870—950) — видатний філософ, представник східного аристотелизма. Праці: "Міркування про канони мистецтва поезії", "Трактати".

Фарисеї, фарисейство (євр. "ті, що відділилися") секта в іудаїзмі (II ст. до н. е. — II ст. н. е.), представники якої наполягали на суворому дотриманні релігійних норм, виступали проти впливу еллінізму. Згідно з Євангеліями фарисеї відрізнялися удаваним благочестям.

Фаталізм — (від лат. "невідворотний") принцип або вчення, що стверджує передвизначеність подій, заперечує свободу волі та випадковість.

Фен шуй — (кит. "вітер та вода") давньокитайське мистецтво композиції, пов'язане в першу чергу з даосизмом. Вплинуло на китайську та японську естетичні системи.

Фідлер Конрад (1841—1895) — німецький теоретик мистецтва, засновник формалістичних "теорії бачення" та "формотворчості". Твір:

"Про походження художньої діяльності" (1887).

Фома Аквінський (1224/26—1274) — видатний християнський філософ, засновник томізму. В основі моральності, за Фомою, два закони — природний та божественний. Основний твір мислителя — "Сума теології" (1267—1273).

Формалізм етичний — методологічний принцип в етиці, який намагається знайти універсальний підхід до вирішення етичних проблем, покладаючись саме на форму морального припису, та з якого разом з тим можна було б вивести конкретні моральні вимоги у певній ситуації. Цей принцип є фундаментальним для низки етичних теорій, у першу чергу, для кантіанства. Див. Категоричний імператив.

Формалізм у мистецтві — естетична концепція, що розглядає художню форму як наділену суверенною самоцінністю, яка не залежить від змісту. Засновниками естетичного формалізму були Е. Ганслік та К. Фідлер.

Франко Іван (1856—1916) — видатний український письменник, мислитель, теоретик мистецтва, естетик. Основні категорії естетики, їх відносність досліджуються у трактаті "З секретів поетичної творчості" (1898—1899).

Функціоналізм — напрям в архітектурі початку XX ст., характеризується відповідністю архітектурних форм споруд до їх утилітарного призначення.

Футуризм — (від лат. "майбутнє") художній напрям початку XX ст., представники якого не визнавали традиційності, намагаючись створити "мистецтво майбутнього".

Хайдеггер Мартін (1889—1976) — німецький філософ. Один із чільних представників екзистенціалізму та філософської герменевтики. Праці: "Буття та час" (1927), "Гельдерлін та сутність поезії" (1937).

Хейзінга Йохан (1872—1945) — видатний голландський мислитель, теоретик мистецтва, досліджував ігрову складову культури. Твори: "Осінь середньовіччя" (1919), "Людина граюча" (1938).

Хепенінг — (від англ. "траплятися") вид сценічного та виставкового мистецтва, як правило, парадоксального за змістом і формою. До задуму хепенінгу входять творча імпровізація та глядацька активність. Різновидом хепенінгу є флешмоб.

Царство небесне — обіцяна для праведників посмертна винагорода в різних релігіях, інша назва Раю.

Цицерон Марк Тулій (106—43 рр. до н.е.) — римський мислитель, теоретик риторики, класик латинської художньої та філософської прози. Намагався поєднати етичні ідеї стоїків та Аристотеля. Праці: "Про межі добра та зла", "Про дружбу".

Цінності — поняття, яке вказує на виняткову значущість чогось для певної групи людей або окремих осіб. Вирізняють духовні, етичні, естетичні, матеріальні та інші цінності.

Чеснота — позитивна моральна якість людини.

Честь — позитивна моральна якість, пов'язана з уявленням про моральну значущість людини як представника людської спільноти або певної громади чи професії.

Чистилище — у католицизмі місце між пеклом та раєм, де душі грішників, що не обтяжені смертельними гріхами, очищуються вогнем.

Чорні, темні, злі сили — у різних релігіях уособлення зла — духовні істоти, що протидіють Богу, або світлим богам та духам і шкодять людям.

Шаріат — (араб. "шлях до мети") ісламська система юридичних, теологічних та моральних норм.

Шеллінг Фрідріх Вільгельм Йозеф (1775—1854) — видатний німецький філософ. Протягом життя його погляди змінювалися від ідей німецьких романтиків до релігійної "філософії одкровення". Твори:

"Філософія мистецтва" (1802—1805), "Філософія та релігія" (1804).

Шефтсбері Антоні Ешлі Купер (1671—1713) — видатний англійський філософ-мораліст, естетик. Виходячи з неоплатонічних ідей Шефтсбері наголошував на спорідненості добра та краси. Праці: "Моралісти" (1709), "Вторинні ознаки, або Мова форм" (вид. 1914).

Шляхетність — моральна якість, яка характеризує вчинки людей з погляду піднесених, величних мотивів, якими вони зумовлені.

Шопенгауер Артур (1788—1860) — видатний німецький мислитель, естетик. В етиці вважається представником філософського песимізму. Основний твір — "Світ як воля та уявлення" (1819—1844).

Штірнер Макс (1806—1856) — німецький філософ, теоретик анархізму. У книзі "Самотній та його власність" (1844) обґрунтовував соліпсизм (суб'єктивний ідеалізм) в антропології, етиці та праві.

Щастя — відчуття глибокого задоволення та безмежної радості.

Щедрість — позитивна моральна якість, яка полягає у готовності ділитися з іншим.

Юм Девід (1711—1776) — видатний англійський мислитель, представник філософського скептицизму та агностицизму. Праці, де представлені його етичні та естетичні погляди: "Трактат про людську природу" (1739—1740), "Есе" (1741).

Юнг Карл Густав (1875—1961) — видатний швейцарський психолог та мислитель, засновник аналітичної психології, яка запропонувала як основу витлумачення художньої творчості вчення про архетипи колективного несвідомого. Твори: "Психологія та література" (1930), "Пікассо" (1932), "Улісс" (1932).

Юркевич Памфіл (1827—1874) — український та російський філософ, учитель В. С. Соловйова. На думку Юркевича, основну роль в моральній, релігійній, пізнавальній діяльності людини, її духовному розвитку відіграє "серце". Головна праця — "Серце та його значення в духовному житті людини, за вченням слова Божого" (1860).

Ясперс Карл (1883—1969) — німецький філософ-екзистенціаліст, дослідник психології творчості. Людська "самість", за Ясперсом, найбільш повно проявляться у граничних ситуаціях (страждання, смерті, провини та ін.), що є предметом для таких видів духовної творчості, як релігія та мистецтво. Основні праці: "Психологія світоглядів" (1919), "Духовна ситуація епохи" (1931), "Витоки та мета історії" (1949), "Доля та воля"(1967).

Loading...

 
 

Цікаве