WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Художня культура - Реферат

Художня культура - Реферат

Загалом до основних рис постмодернізму можна віднести:

  • принцип "подвійного кодування", який складається з одночасної орієнтації на масу та еліту;

  • звернення до забутих художніх традицій;

  • стильовий плюралізм (відео, інвайронмент, хепенінг та ін.);

  • звернення до гротескних типів художньої образності, іронії, ілюзії;

  • художній експансіонізм, який поширює та ототожнює розуміння мистецтва з позахудожніми сферами діяльності (екологія, політика, інформатика та ін.), естетизація історії та науки.

В культурно-естетичному плані постмодернізм виступає як послідовник авангардизму, повністю стираючи межі між раніше самостійними сферами духовної культури та рівнями свідомості – між науковим та буденним, "високим мистецтвом" та масовою культурою.

Постмодернізм закріплює перехід від "витвору" до "конструкції", а його визнаними художніми методами стають компіляція та цитування культурних зразків, колаж.

Постмодерністські експерименти викликали до життя стирання граней між традиційними видами та жанрами мистецтва.

Для постмодернізму, зокрема поп-арту12, характерним є завдання довести можливість перетворення любого предмету дійсності на предмет мистецтва. Так, представники поп-арту підставку для пляшок, велосипедне колесо, пісуар виставляли в якості предметів для естетичної насолоди, намагаючись цим довести, що красу можна знайти і в повсякденних речах, предметах побуту.

Так, на думку теоретиків постмодернізму, важливим є не сам предмет, а його назва, а тому "консервна відкривачка", яку подано як "умови людського існування", набуває статусу твору мистецтва. Адже саме завдяки назві пробуджується цікавість до представленого предмету й з'являється бажання висловити думку відносно нього, інтерпретуючи його як витвір мистецтва. М.Дюшан визначив витвори мистецтва таким чином: "Будь-яка річ є мистецтвом, якщо вона вирвана з її побутових зв'язків, або якщо я показую на неї пальцем.13 Для постмодерніста перевага любого предмету повсякденності, представленого як витвір мистецтва, в його оригінальності, справжньості, а зображення предмету художником розглядається як імітація, копія, що позбавлена оригінальності.

В класичному авангарді та новітньому мистецтві, котре почалося в 60-ті роки з поп-арту, поставало незалежне мистецтво, пробивалась вільна творча думка.

Проте настанова, яку вважають постмодерністською, а саме: звертатися до найширшої аудиторії через засвоєння досвіду всієї світової культури не є винятковою знахідкою мистецтва другої половини XX ст. Для художника завжди було значимим бути зрозумілим, навіть в тому випадку, коли він висловлює особисте, суб'єктивне, як це робить авангардист. Але художник лише в тому випадку може бути зрозумілим та визнаним людьми, якщо він в тій чи іншій формі звертається до людей. Як показав постмодернізм, таких форм є дві. Це коли художник говорить про загальнолюдські цінності цілком від себе, виражаючи свою оригінальність через художню форму та матеріал того чи іншого виду мистецтва. Це є позицією класики та раннього модернізму. Й, коли про ці ж цінності, художник промовляє цитатами, речами з вулиці, сценами з життя. Це є позицією постмодернізму та близького до нього мистецтва.

Контркультура14 XX ст. - це ті ж факти нового, некласичного типу, які або захоплено приймаються, або захоплено ігноруються. Навіть якщо контркультуру в цілому і неможливо розглядати в якості фундаменту майбутнього мистецтва, та все ж вона дала можливість по-новому поглянути на традиції класичного мистецтва, виявила засади для формування нових традицій, повернула обличчям філософів та мислителів до художніх традицій ранньої та сучасної культури Сходу. Постмодерністська естетика поступово реабілітує нюх, дотик та смак - так звані нижчі почуття порівняно з кольором та звуком. До переживання мистецтва в усьому спектрі людської чуттєвості додається розгорнута уява та інтуїція. А збагачення чуттєвості через сферу мистецтва може піти двома шляхами: шляхом нових технологій, які подвоюють та потроюють ефективність чуття та шляхом подальшого вивчення екстрасенсорних здібностей людини.

***

Таким чином, художня культура є важливим складником сукупної культури людства, акумулює духовний досвід попередніх поколінь, в мистецтві ставить та вирішує проблеми взаємодії людини з самою собою, іншою людиною, світом, Богом, розширює горизонти людської особистості, шукає новіформи осягнення людиною дійсності.

Література.

  1. Гвардини Р. Конец нового времени // Вопросы философии. - 1990. - №4.

  2. Гуревич П.С. Культурология. М.: Гардарики, 1999. – 288 с.

  3. Культурологія. Навч. посібник / За ред.І.І.Тюрменко. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004.- 368 с. - С. 315-361.

  4. Культурология ХХ век: Энциклопедия. – Т.1-2. – С.-Пб.: Университетская книга, 1998.

  5. Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас. // Вибрані твори. К.: Основи, 1994. – 420 с.

  6. Ортега-і-Гасет Х. Дегуманізація мистецтва. // Вибрані твори. К.: Основи, 1994. – 420 с.

  7. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. - К.: Либідь, 1997.

  8. Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія: Навчальний посібник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2003.- 288 с. - С.52-82.

  9. Поликарпов В.С. Лекции по культурологии. – М.: Гардарики, 1997. – 344 с. - Лекции 23, 24.

  10. Тойнби А. Постижение истории. М.: Прогресс, 1991. – 736 с.

  11. Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 367 с. – С.259-269.

  12. Швейцер А. Культура и етика. - М.: Прогресс, 1973.- 343 с.

  13. Шевнюк О.Л. Культурологія. Навчальний посібник. - К.: Знання-Прес, 2004.- 354 с. - С. 98-121.

  14. Эстетика. Словарь. – М.: Политиздат, 1989. – 447 с.

  15. Ю.Борев. Эстетика. – М.: Политиздат, 1988. – С. 201-209, 275-321.

1 Основу естетичної цінності складає здатність предметів бути носіями соціальних та культурних значень. Естетична цінність в естетичному почутті постає в знятому вигляді як те, що приємне, бажане, те, що викликає почуття радості, задоволення, насолоди.

2 Журавлев В.В. Мир художественной культуры. – М.: Мысль, 1987. – С. 29.

3 Краса – поняття, що відображає естетичні ідеали людини в різні часи. Пошук краси в оточуючому світі і в самій людині та зображення прекрасного в творах мистецтва – важлива частина культуротворчої діяльності людей. Еталони краси та уявлення про красиве в різних культурах і в різні історичні епохи суттєво відрізнялись один від одного.

4 Естетика (від грец. Aesthesis – відчуття, почуття; aesthetes - здатний відчувати) - галузь філософського знання, що теоретично досліджує таке ціннісне світовідчуття, котре насамперед характеризується категорією "прекрасного" й найбільш повно виражається в такій формі людської свідомості та культурної діяльності як мистецтво. Естетика вивчає такі форми людськогої свідомості, як естетичне сприйняття та переживання, естетичний смак та ідеал.

5 Мистецтвознавство – сукупність наук, що досліджують соціально-естетичну сутність мистецтва, його походження та закономірності розвитку, особливості та зміст видового розмежування мистецтва, природу художньої творчості, місце мистецтва в соціальному та духовному житті суспільства і т.д. Як система "часткових" наук про окремі види мистецтва , мистецтвознавство включає в себе літературознавство, музикознавство і т.д. В найзагальнішомі вигляді мистецтвознавство являє собою сукупність трьох субдисциплін: історії мистецтва, теорії мистецтва та художньої критики.

6 Див.: Ю.Борев. Эстетика. – М.: Политиздат, 1988. - С. 275-308; Л. Левчук, О. Онищенко. Основи естетики. - К.: Вища школа, 2000. - Розділи 9, 10.

7 Эстетика. Словарь. – М.: Политиздат, 1989. – С. 218.

8 Кривцун О.А. Эстетика. – М.: Аспект Пресс, 2000. – С.286.

9 Швейцер А. Культура и етика. - М., 1973. - С. 75.

10 Див.: Тойнби А. Постижение истории. - М.: Прогресс, 1991.

11 Куликова И.С. Философия и искусство модернизма. – М.: Политиздат, 1980. - С.15.

12 Деякі дослідники вважають, що постмодернізм починається з поп-арту в 60-ті роки XX ст.

13 А.С.Мигунов. Vulgar. Эстетика и искусство во 2-й половине 20-го века. М. - 1991. - С.7.

14 Поняття контркультура сучасна культурологія використовує в двох смислах: 1) для позначення соціально-культурних установок, що протистоять фундаментальним принципам пануючим в конкретній культурі; 2) ототожнюється з західною молодіжною субкультурою 60-х років, яка відобразила критичне ставлення до сучасної культури та заперечення її як "культури батьків". Контркультура постійно проявляє себе у вигляді механіму культурних новацій а тому має величезний потенціал оновлення.

Loading...

 
 

Цікаве