WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культура первісної епохи - Реферат

Культура первісної епохи - Реферат

Але так чи інакше досвід ставлення до природи в давніх та традиційних культурах дедалі частіше залучається до сфери пошуку способів подолання екологічних проблем сьогодення. Крім того, аналіз анімістичних уявлень як феномена суспільної психології може дещо відкрити і для розуміння свідомості та психіки людини сучасної. Наприклад, К. Г. Юнг пише: "Свідомість тоді була набагато простішою, її володіння сміховинно мізерні. Величезна частина того, що сприймається нами тепер як частина нашої власної психіки, життєрадісно проектувалася дикуном на більш широке поле, складність душі зростала пропорційно втраті одухотвореності природи" [37, с. 15].

Тотемізм. Дещо складнішим проявом анімістичних уявлень можна вважати тотемізм — вшанування певних видів тварин чи рослин, пов'язане з вірою в генетичний зв'язок роду з тваринним, рослинним або фантастичним духом. Слово "тотем" перекладається з мови індіанців-ожибве як "його рід". З життям тотемної істоти, її подвигами була пов'язана низка міфів, обрядів та заборон-табу.

Однією з важливих рис тотемізму є вшанування тотемного духа, а не тварин чи рослин. Це вшанування виявлялося через молитви, танці, табу, свята, уподібнення тотемам. В основі уподібнення лежить прагнення бути схожим на тотемну істоту хоча б якоюсь рисою. Так, представники одного африканського племені задля того, щоб бути схожими на антилопу-зебу, вибивали собі кілька нижніх зубів. Але поширений спосіб поєднання з тотемом — це прикраси з його зубів, шкіри, кісток.

Ще один важливий аспект тотемізму — дозвіл убивати і з'їдати тотемну тварину тільки дотримуючись певного ритуалу. Наприклад, канадські індіанці-шевенези ще на початку ХХ ст. виконували подібні процедури з тілом убитого "родича-оленя": ставили перед його мордою посуд з їжею, танцювали танок вдячності, просили вибачення за смерть, бажали оленеві щастя в потойбічному світі.

Тотемна тварина — священна істота роду, кров якої символізує внутрішнє єднання клану і єдність з божеством, а її ритуальне умертвлення і поїдання — це прототип жертвопринесення, яке відіграє й до сьогодні важливу роль у релігійній свідомості.

Пізніше на основі тотемізму в різних релігіях виникає культ тварин. Одним з найбільш специфічних подібних культів у наш час є поклоніння Хануману — царю мавп, синові індуїстського бога Марути. Під час присвячених цьому божеству свят адепти не по-театральному самозабутньо перевтілюються в мавп, доводячи себе до екстазу ґелґотінням та характерними рухами.

Хоча для нас прояви тотемізму здаються абсолютним марновірством і ніхто не ставиться серйозно до віри деяких "примітивних" племен у походження пращурів від Великого Змія, Спритного Оленя чи Старого Бізона, але інші прояви тотемізму існують у сучасній свідомості поряд з науковим або технологічним мисленням. Насамперед ідеться про астрологічну інформацію, яка містить багато елементів тотемістичних уявлень: віру у зв'язок людей відповідно до дати народження з певними видами істот — тварин (китайський або зороастрійський гороскопи), дерев (гороскоп друїдів), навіть квітів і мінералів.

Це свідчить не стільки про марновірство сучасних людей, скільки про складність людської свідомості, про певні закономірності та повторювані сюжети, що переходять зі століття в століття, з однієї культури до іншої, від епохи до епохи.

Фетишизм. Що стосується поширеного тлумачення ще одного первісного інституту — фетишизму — як віри в надприродні властивості штучних предметів, то воно уявляється не зовсім коректним. Фетиші для людини, яка їх ушановує — це живі істоти, наділені власними духовними якостями, і саме тому спроможні чути й розуміти звернені до них прохання та впливати на людське життя. Поводження первісних людей з фетишами свідчить про те, що вони не завжди ставилися до обраного фетиша з шанобливою повагою, яка характерна для язичницького поклоніння ідолам. За допомогу фетишові дякували, а за безпорадність іноді карали. У деяких африканських племенах етнографи спостерігали звичай спонукання дерев'яного фетиша до дій за допомогою вбивання в нього цвяхів.

Фетишизм зберігся до сьогодення у вигляді віри в силу амулетів та талісманів, які за своїми функціями дещо різняться. Амулет має оберігати від спрямованого на його власника зла (одним з різновидів амулетів можна вважати слов'янські обереги). Талісман, як уважається, не лише захищає від неприємностей, а й дарує силу та вдачу його володареві. Але предмети можуть бути вмістилищами і шкідливої сили або енергії. Відомий у багатьох народів звичай виносити хворобу з оселі у вигляді ганчірки також очевидно пов'язаний з фетишизмом.

З вірою в надприродні властивості фетишів у первісному світогляді безпосередньо пов'язана магія.

Магія. Магія — це намагання вплинути на природний перебіг подій символічними діями: обрядами й ритуалами. Достатньо проблематичним є розділення магів на "білих" та "чорних", чарівників та чаклунів — "спеціаліст" мав володіти прийомами і цілительства, і завдавання шкоди. Але саме застосування своєї сили на зцілення, захист, а не на ушкодження, псування, розлад так чи інакше може вважатися ознакою цілительства, на відміну від чаклунства. Хоча в давніх спільнотах, коли протистояння ворожим божествам, тобто покровителям сусіднього племені, уважалося однією з функцій мага, розподіл на "білу" та "чорну" магію не міг бути осмисленим у сучасних етичних категоріях.

За сферою застосування магія поділяється на виробничу, лікувальну, застережливу, військову, метеорологічну (магія погоди) та ін. До виробничої відносять мисливську, рибальську, будівельну, рільничу, скотарську та ремісничу магію.

Дж. Фрезер уважав, що магічне мислення ґрунтується на двох принципах. У першому з них — принципі подібності — стверджується, що подібне породжує подібне, або наслідок має відбиток своєї причини. Другий — принцип контакту — полягає в тому, що речі, які колись взаємодіяли, продовжують перебувати у зв'язку, незалежно від часу, що минув, та відстані, що їх розділяє. Два різновиди магії — імітативна, або гомеопатична, та контагіозна об'єднуються дослідниками в більш загальний вид — симпатичну магію.

У сучасному світі не тільки збереглося багато проявів давнього магічного світосприйняття, але й з'являються нові різновиди, школи і напрями магії як діючого інституту. Однією з найодіозніших традиційних систем, що ґрунтується на магії, є культ вуду.

Згідно з ученням Вуду від дії ворожих сил може захистити лише могутніша сила. Вудуїстські чаклуни — мбацав якраз і наділені такою силою. Вони влаштовують нічні захисні церемонії з людськими жертвопринесеннями, під час яких можуть з допомогою отрути довести людину до стану клінічної смерті — перетворити на "зомбі" (буквально: "живий мрець"), якого потім приносять у жертву. Але вважається, що зомбі і після його другої смерті буде підкорятися тому, хто проводив обряд, і якщо його "господар" викличе його з могили, зомбі полишить її і виконуватиме накази чаклуна. У наш час вудуїзм поширений на Гаїті (його сповідують 90 % населення), багато чого він запозичив з католицизму: вудуїсти відзначають Різдво та Пасху, не проводять під час Великого посту своїх обрядів. Щоправда, католики дуже негативно ставляться до даного культу.

Очевидно, серед феноменів суспільної свідомості сьогодення до магії найближче стоїть релігія, бо магічні елементи є в культі всіх національних і світових релігій, а також у нових формах релігійності. Але магічні корені знаходять і в психотерапії, особливо якщо йдеться про навіювання або НЛП. А К. Леві-Строс доводив, що магія може розглядатися як натурфілософська система або як "наука палеолітичного людства". Зрозуміло, стверджуючи це, французький етнограф розглядав магію як елемент цілісної системи первісних інститутів: анімістичних уявлень, табу та міфології.

Табу. Особливим різновидом застережної магії були релігійні табу. Слово "табу" запозичене з мов жителів Гавайських островів і означає заборону будь-що робити, щоб не накликати на себе нещастя.

Loading...

 
 

Цікаве