WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культура первісної епохи - Реферат

Культура первісної епохи - Реферат

У кам'яному віці вже були відомі чай, кумис, квас, мед, більшість вживаних зараз злаків та плодів. Люди вміли пекти хліб у вигляді коржів, смажити та консервувати м'ясо та рибу. Пальмове вино, пиво також входили до "первісного меню", як і паління тютюну. Хоча, зрозуміло, раціон мешканців кожного регіону не був надто різноманітним і містив лише місцеві культури та страви з них. Цікаве ставлення до необхідних сучасній людині приправ, наприклад, до солі. Деякі народи не вживали її зовсім (ескімоси), а в деяких регіонах вона була справді дорогоцінною.

В Ефіопії ще в ХІХ ст. можна було купити наречену за 100 кубиків солі, а в 1936 р., коли італійці зайняли Аддис-Абебу, у сейфах національного банку поряд із золотими "цеглинами" знайшли сіль.

Родинна та соціальна організація давніх спільнот має дві основні тенденції: перехід до парної (моногамної) сім'ї від різних видів полігамії та утвердження роду (переважно патріархального) як основної форми соціальної організації первісної спільноти. Триває дискусія про співвідношення матріархальних та патріархальних інститутів на різних етапах того періоду.

У первісну добу виникають і перші юридичні процедури: звинувачення, покарання, виправдання. Племена Півдня Африки для вирішення суперечок та перевірки справедливості звинувачення в злочині використовували такий спосіб: підозрюваний повинен був пройти певне небезпечне випробування, наприклад, на Мадагаскарі відомий звичай — треба витягнути з окропу камінь. Якщо підозрюваному це вдається, він уважається невинним.

У дослідженні феномену дитинства важливе місце посідає інститут ініціації — система ритуалів соціалізації юнаків та дівчат у громаду дорослих. Ведучи мову про дитинство, треба зазначити, що перші ігри та іграшки виникають ще в палеоліті.

М. Мосс досліджував так звані техніки тіла, і дійшов висновку, що способи сидіння, сну, бігу, плавання, сексу, гігієни, масажу, танцю почали відрізнятися в представників різних регіонів світу вже в первісну добу. Він підкреслював важливість осмислення технік тіла для етнографії та соціології і навіть запропонував класифікувати народи за способами сидіння — або навпочіпки, або на якомусь пристрої (лавці, подушці).

Поховальні обряди дуже різноманітні за типами поховань — мерців ховали сидячи, стоячи, спалювали, лишали диким звірам та ін. М. Миклухо-Маклай пише про звичаї населення Нової Гвінеї: "....тубільці лишають небіжчиків гнити в хижах. Коли людина помирає, її тіло в сидячому положенні оплітають листям кокосової пальми у вигляді корзини, біля котрої дружина померлого повинна підтримувати вогонь протягом двох або трьох тижнів, поки труп повністю не розкладеться і не висохне... Трупи померлих дітей підвішують у невеликих корзинах під дахом хижі. Описаний спосіб поховання зазвичай супроводжується багатьма обрядами..." ("На берегах Маклая", с. 293).

До інших важливих сфер дослідження первісної культури відносять становлення інститутів власності, виробництва та обміну, медицини, військового мистецтва, полювання, а також мистецтва та духовної культури, які ми розглянемо нижче.

Закінчується кам'яний вік з появою металів та техніки їх виплавлення. З винайденням нових матеріалів, в першу чергу бронзи та заліза, виробнича діяльність людей у більшості її сфер змінюється.

Послідовно мідний, бронзовий і залізний віки принесли відокремлення ремесла від землеробства та скотарства, появу писемності — її джерелами були малюнки-піктограми та різні види передавання знаків, які існували ще в палеоліті. Родова та племінна організація поступається місцем першим державним утворенням.

Мистецтво. Стосовно початку художнього, мистецького освоєння світу людиною в палеоліті дослідники висловлюють кілька гіпотез.

Іноді поява мистецтва пов'язується зі спостережливістю давньої людини [1]. Можливо, знаходячи у створених природою формах — камінні, коренях дерев, горах образи, схожі на знайомі предмети, тварин, людей, первісний мисливець сам вирішує створити щось подібне. Кримські гори, наприклад, зберігають у назвах творче сприйняття давніх мешканців півострова, які побачили в нагромадженнях порід ведмедя, верблюда, віслюка.

Дехто пов'язує появу мистецтва з безпомічністю та страхами первісних людей, дехто, навпаки, з бажанням магічної могутності над природою. Інші дослідники вважають давню творчість засобом комунікації та соціалізації. У марксистській традиції відзначається зв'язок мистецтва з трудовою діяльністю. Ще одним з витоків мистецтва називають гру.

М. Рафаель, А. Лямінг-Амперер, А. Леруа-Гуран відзначають своєрідність та віддаленість від нас первісного мистецтва, а також те, як складно, а часом і неможливо, зрозуміти світогляд давніх людей, виходячи з аналізу творів, навіть якщо припустити певну спорідненість їх мислення зі світосприйняттям тих "колискових" народів, що існують тепер.

Синтетична точка зору, якої дотримується більшість науковців, вбачає певну єдність мистецтва первісних людей та їх матеріального і духовного життя. Так, Д. Угрінович уважає, що "...релігія та мистецтво виникли одночасно і реалізувалися спочатку в єдиній, нерозмежованій системі духовно-практичної діяльності, яку являв собою первісний міфологічний обрядовий комплекс".

На початку свого існування мистецтво було синкретичним — тобто виступало естетичною складовою ритуального дійства, яке поєднувало різні, з точки зору сучасної людини, види практик: малювання, спів, танок, екстатичні вправи, магічні замовляння, використання масок і т. д. У давньому ритуалі можна відшукати початки театру, карнавалу, храмової чи палацової церемонії, хорового співу, естрадного виступу, навіть хепенінгу.

До пам'яток первісного мистецтва насамперед відносять скельний живопис, так зване мобільне мистецтво — фарбоване каміння, статуетки, прикраси з каміння й кості, перші музичні інструменти, великі кам'яні споруди — мегаліти.

Архітектура. Давній добі сучасне людство завдячує виникненням архітектури — першими пам'ятками цього виду мистецтва вважаються складені з величезних кам'яних брил мегаліти (буквально: великі камені) — кромлехи, дольмени та менгіри. Найвідоміший Стоунхендж — вівтар, оточений велетенською кам'яною аркадою, зберігся біля м. Солсбері в Англії.

Досить поширені на морських узбережжях Європи дольмени, які скоріше за все пов'язані з культом предків, і вважалися місцем перебування душ померлих. З точки зору мистецтва і менгіри (поховальні стели), і кромлехи, і дольмени свідчать про етапи освоєння людиною простору, розподілу його на зовнішній та внутрішній і вміння створювати естетично-емоційну атмосферу.

Ще одним загадковим винаходом неоліту були лабіринти — ці геометричні "ребуси" зустрічаються і на тотемних символах Австралії і у формі кам'яних комплексів, знайдених у Європі. Наприклад, на Соловецьких островах у Білому морі розташована найбільша у світі "колекція" — 33 лабіринти, побудовані в ІІ тис. до н. е. Невисокі — близько півметра — стіни утворюють коридори, мандруючи якими людина через певний час потрапляє в те саме місце. Стосовно призначення цих споруд існують лише гіпотези, згідно з одними — завдяки своїй подібності до риб'ячих пасток вони мали сприяти багатому вилову, інше припущення пов'язує ці пам'ятки з потребою захисту місць поховань предків від небажаного відвідання ворожими "духами". Цікавим і незрозумілим є схожість індо-тибетських зображень, скельних малюнків Аргентини та глиняних табличок Шумеру і однієї з первісних споруд Кольського півострова — всюди присутні лабіринти у формі спіралі.

Живопис. Архітектурні споруди з'являються лише наприкінці неоліту, а набагато раніше — в палеоліті створюються рельєфи та скельні малюнки — петрогліфи. Саме скельний живопис складає основну "колекцію" первісних шедеврів і саме його мав на увазі мистецтвознавець М. В. Алпатов, коли писав: "Первісне мистецтво зачаровує яскравістю образів, іноді наївною чистотою... Сила та правдивість цього мистецтва настільки великі, що історики говорять навіть про реалізм первісних розписів". Але далі Алпатов пише про близькість первісних малюнків також до стилістики імпресіоністів. Дійсно, скельний живопис дуже різноманітний, і можна відшукати у ньому передчуття різних напрямів і стилів, зокрема тих, що розвивались у ХХ ст.

Петрогліфи знаходять по всій території палеолітичного розселення людей. Археологами відкрито близько 120 печер-галерей. Найвідоміші — Ніо, Труа Фрер, Ласко — у Франції, Капова печера на Уралі (Росія), Морелла да Вілла (Іспанія).

У печерних малюнках Іспанії переважають зображення людей, їх побутових занять — збиральництва, полювання. Деякі сцени розписів подані напрочуд життєво, незважаючи на схематизм людських фігур.

Битва. Скельний мал., Іспанія, Морелла ла Вілла

Близькі за змістом та технікою малюнки було знайдено в Північній та Південній Африці. На одному з них давній художник відтворив момент танцю: три жіночі постаті неначе завмерли, виконуючи "па" ритуального танцю. Кожна фігура немовби виступає варіантом іншої, розвиває та підсилює рух сусідньої. Спільний ритм поєднує три зображення, але все ж подається в різних відтінках. Можна позначити склад гармонії як динаміку, статику та пластику, але лише дуже умовно. Дивлячись на цей малюнок стає зрозумілою увага і навіть захоплення професійних музикантів, хореографів та аматорів ритмічними мистецтвами африканських народів і в минулому і в сучасності.

Loading...

 
 

Цікаве