WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Неоміфологічні елементи та національний характер в кіноповістях О. Довженка “Україна в огні” та “Зачарована Десна” - Дипломна робота

Неоміфологічні елементи та національний характер в кіноповістях О. Довженка “Україна в огні” та “Зачарована Десна” - Дипломна робота

Відтоді О. Довженко зайняв почесне місце серед видатних митців. Наступні довженківські фільми ще більше помножили його славу. Динамічні і прозорі за стилем, стислі, композиційно стрункі, вони вигідно різняться своїм високим ідейним насиченням, своєю гармонійною єдністю нової форми й нового змісту. Фільми О. Довженка вплинули на розвиток світового кіномистецтва. Радянські режисери, актори, сценаристи дедалі більше черпають з творчої спадщини

О. Довженка.

Блискучий талант О. Довженка, його могутня особистість повнокровно живуть у його фільмах та книгах. Він вражав своєю активністю, напруженням духовних пошуків, господарською зацікавленістю в усіх підробицях народного буття. Своїми ідеями, задумами, невгамовністю творчої ініціативи він заражав кожного, хто знайомий з його творчістю. Чуйний до нових якостей народного характеру, сформованих революцією, боротьбою за соціалізм, - він сам втілював їх з надзвичайною виразністю.

Твори О. Довженка – цікаві, глибокоідейні, талановиті, оригінальні формою і свіжі за змістом. Його повісті збагатили українську прозу. Це визначне і самобутнє явище в нашій сучасній літературі – так само, як твори

Ю. Яновського та О. Гончара.

В "Очерке истории кино СССР" М. Лебедєв зазначає: "Не дивлячись на кількісно велике виробництво фільмів, українська кінематографія протягом перших років свого існування була українською лише організаційно і частково – за тематикою та матеріалом. Але вона ще не була українським кіномистецтвом за духом і стилем. Основоположником такого кіномистецтва є видатний майстер української і загальносоюзної кінематографії – режисер Олександр Довженко" [47; с.103].

Риси живої, колоритної постаті великого романтика чітко вимальовується у спогадах М. Бажана [2; с.50]. Певній орієнтації в мовній стихії довженківських творів сприяє робота І. Білодіда [8; с.21]. Дуже точно про нього сказав літературний критик К. Зелінський: "Довженко – письменник і, я б сказав, передусім письменник. Сценарії О. Довженка – це свого роду ліро-епічні поеми в прозі. У них ми зустрічаємо опис природи, і спогади дитинства, і монологи, і ліричні відступи автора, і сповнені драматизму діалоги, і риторику промовця, що звертається до аудиторії наступних віків, і вигук болю, і мелодію колискової" [35; с.25-48].

Швидко розійшлася та дістала теплий, широкий відгук у читацьких колах книга Р. Юренєва [104; с.136]. Звичайно, Р. Юренєв як кінознавець основну увагу приділяв фільмам О. Довженка, його режисерському таланту. Згодом, під впливом суворих подій, після довгих роздумів з'явилося у молодого вчителя критичне ставлення до війни та державного ладу; лише через кілька років

О. Довженко дивитиметься на поранених "з тугою і соромом". Тому сумнівними є твердження Р. Юренєва, який у своїй цікавій книжці про великого українського майстра відзначає, що молодий О. Довженко намагався посіяти в серцях людей – світло вільнодумства, полум'я національної гордості [104; с.128].

Товариш О. Довженка В. Вишневський писав у щоденнику: "Розмовляли всю ніч про Москву, про друзів, про літературу. Гостро, трагічно все переживає Довженко. Він написав оповідання "Мати" – болюче, сильне, у ньому багато правди, щось усвідомлене по-новому" [11; с.30].

Ніщо так не збагачує митця, як власний життєвий досвід, який постійно акумулює творчу уяву письменника, поглиблює вірогідність типових характерів і типових обставин. Саме тому важливу роль у творчому процесі О. Довженка відігравав автобіографічний матеріал. Можливо, тому письменник відчув потребу ввійти у твір оповідачем, дійовою особою. "Аналізуючи твір, написаний у формі оповіді, - як пишуть В. М. Лесин і О. С. Пулинець, - потрібно давати характеристику і образів персонажів твору, і образу оповідача. Це дасть змогу краще з'ясувати й ідейний зміст твору, і майстерність автора" [51; с.443-450].

Високохудожній твір О. Довженка вихоплює з минулого ті вікопомні роки, що переносять сучасника в героїчно-огненну атмосферу Великої Вітчизняної війни. Можна цілком погодитися з тим, що "Україна в огні" – найгіркіша, найрозумніша повість "в арсеналі українського мистецтва часів війни". Уважний аналіз твору, засобів художнього арсеналу письменника дають підстави твердити, що "Україна в огні" – героїко-епічний твір з виразним романтично-публіцистичним спрямуванням, своєрідна дума про подвиг українського народу у годину лихоліття [26; с.60]. Художня і мемуарна література, живопис і скульптура по-різному відтворили образ, характер і навіть зовнішність О. Довженка тих років, зазначив у своїй праці О. Вишня [12; с.158].

Що ж стосується письменників романтичного характеру мислення, то, як зауважує Л. П. Єгорова, у романтичному творі авторський мовний стиль, що інколи безпосередньо виражає естетичний ідеал письменника, яскравий і своєрідний. Проблема естетичного ідеалу особливо чітка й виразна в контексті героїчних подій, коли особистість персонажа апробується складністю соціальних, моральних конфліктів епохи [33; с.104]. Радянський літературознавець Г. Ленобль пише, що "поетичний пафос – це в суттєвих своїх виявах пристрасть світоглядна. Саме такою – світоглядною була пристрасть у мистецтві слова О. Довженка" [49; с.243].

Олександр Довженко, за словами Л. М. Новиченка, "автор, який постійно втручається в події, підказує, пояснює, гнівається, захоплюється, створюючи один з найбільш яскравих, найбільш насичених "образів оповідача" в літературі та мистецтві" [68; с.202].

Перші кроки в дослідженні кіноповісті "Україна в огні" зробив Ю. Барабаш [3; с.139]. У своїх працях він розкриває ідейно-тематичну основу, проблематику повісті, особливості художньої манери О. Довженка, зупиняється принагідно на проблемі ідейно-естетичної природи образів твору. Ці дослідження дають поштовх до подальшого поглиблення наукового осмислення довженківської спадщини взагалі і його кіноповісті "Україна в огні" зокрема. Жанр кіноповісті вдало визначив Ю. Барабаш [3], назвавши її "оптимістичною трагедією". Величність теми, яскрава національна визначність характерів, глибокий реалізм у відтворенні подій, неповторність естетичних критеріїв у змалюванні представників народу і, так би мовити, кінематографічна природа твору зумовили його могутнє поліфонічне звучання. Образна система твору подано О. Довженком у розвитку на широкому історичному фоні. Письменник переконливо розкриває складний процес формування героїчних рис головних персонажів. Для його художньої концепції характерні історичний підхід до зображення героїв, органічне злиття індивідуальних рис, скульптурна завершеність, цільність образів як позитивних, так і негативних.

Український письменник М. Рильський пише: "Своєї мети О. Довженко досягає використанням багатств фольклору, органічним поєднанням реалістичних штрихів із піднесено-незвичайними, публіцистичними і психологічними, а головне глибокій силі узагальнень" [82; с.321].

"Як літописець своєї доби, як син свого народу, О. Довженко прагнув передати не лише правду життя, але й биття свого полум'яного серця в турботі про рідну землю, про майбутнє людей на всій планеті. Зв'язки справжнього художника з сучасністю проявляються не в тому, що він малює знайомі прикмети часу: вони виражаються в художніх відкриттях світу, тих відкриттях, які здатні здивувати читача, захопити його до глибини душі, підкорити своєю переконливістю, своєю емоційною силою, здатні збудити його думку, допомогти йому зрозуміти життя і самого себе", - пише М. Б. Храпченко [96; с.268]. Такими художніми відкриттями, що спонукали до роздумів про життя і своє місце в ньому була творчість О. Довженка. У творах О. Довженка відчувається характер, художнє мислення режисера, вміння виділити істотне, життєве, індивідуальне. Масштабність довженківського психологічного показу героїв постійно хвилює дослідників його творчості. Цю рису творчої манери митця сформулював режисер А. Міхалков-Кончаловський: "Найбільш вражаючим відкриттям О. Довженка були люди: ногами вони стояли на землі, а головою упиралися в небо" [64]. Авторська побудова сюжету залежить від характерів героїв, проблематики кіноповісті. О. Довженко постійно відчував потребу художньо осмислити важливі віхи свого народу, саме тому тема громадянської війни була для нього однією з найближчих. Народ потрібно возвеличити, й заспокоїти, і виховувати в добрі, бо зла випало на його долю стільки, що вистачило б і на десять поколінь [64; с.54-55]. "Своєю творчістю О. Довженко допомагав мільйонам читачів усвідомити невичерпне багатство духовної сили народу. Але для того, щоб багатство світу і людського буття увійшли в твір, стали його багатством, вони повинні одержати особливу організацію", - писав М. К. Гей [18; с.224]. Вся організація художнього матеріалу у О. Довженка була спрямована на розкриття характеру персонажів. Проблемі характеру митець підпорядковував композицію, сюжет, стильові особливості твору. Важливу роль у перетворенні об'єктивного світу у світ художній відігравали проблеми міри, вибору – важливі внутрішні закони мистецтва, які письменник завжди тонко відчував і втілював у конкретних образах своєї творчості. "Правильно і успішно розв'язати проблему вибору здатен лише письменник з чітко визначеною світоглядною позицією у житті, який володіє неповторним талантом глибоко й схвильовано відгукуватись на суттєві вияви життя, адже "талант митця сам по собі – це здатність сприймати процеси життя гостріше і глибше, ніж це властиво іншим людям, здатність відчувати і бачити те, що залишається непомітним для інших" [18; с.50]. Форма бачення визначає специфіку зображення в стильовій своєрідності творення характеру, властивому індивідуальному художньому мисленню митця. "Художня система завжди індивідуально організована, і це дає змогу говорити про поетичну несумісність її з іншими системами, може, і близькими їй, але підпорядкованими своїм принципам організації цілого, змістовного і формального порядку", - пише

Loading...

 
 

Цікаве