WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Неоміфологічні елементи та національний характер в кіноповістях О. Довженка “Україна в огні” та “Зачарована Десна” - Дипломна робота

Неоміфологічні елементи та національний характер в кіноповістях О. Довженка “Україна в огні” та “Зачарована Десна” - Дипломна робота

У сучасному українському літературознавстві визріла потреба порушити проблему національного характеру, без розв'язання якої складно вести мову про її самобутність. Проблема українського характеру як літературознавча категорія не дістала також належного теоретичного обґрунтування, що, безперечно, обмежило можливості літературознавчих досліджень. Порушення проблеми національного характеру потребує методологічних підходів. Українська література XX ст. Розвивалася у складній боротьбі напрямів, течій, стилів. Вона намагалася зберегти свою національно-культурну ідентичність, але під тиском більшовицької ідеології поступово відходила від національних основ, внаслідок чого зазнавала значних втрат. Література завжди була пов'язана зі звичаями, побутом, традиціями свого народу і черпала поживу з національного ґрунту. Національний характер як літературознавча категорія – це змодельований у художньому творі образ із виразними етноментальними рисами, з притаманною йому моделлю світоуявлення, історичною пам'яттю, відповідною шкалою цінностей, унікальним світовідчуттям, генетичним кодом, специфічним способом мислення, які сформувалися з урахуванням своєрідності території, мови, побуту, звичаїв і традицій, під впливом економічного і культурного розвитку. Персонаж твору втілює в собі етногенетичний тип із почуттям, волею, розумом, виявляючи в конфліктах та конфліктних ситуаціях найхарактерніші властивості національного характеру, розкриває свою ментальну суть у цілеспрямованих діях відповідно до жанрової специфіки – співіснує, віднаходить взаєморозуміння чи вступає в суперечність з іншими дійовими особами, сам визначає свою долю, реалізуючи себе в конкретно індивідуальному вияві. Створюючи драматичні, комічні чи трагічні образи-характери у світлі естетичного ідеалу, митець враховує життєві реалії, що лягають в основу художнього твору. Образ-характер пов'язаний із поняттям прекрасного, піднесеного, потворного, трагічного, комічного тощо, які набувають своєрідного національного забарвлення. Засобами художньої умовності автор перетворює величні та нікчемні явища дійсності в естетичні категорії відповідно до національної вдачі, адже це створення розвинутого національного життя. Серед соціальних феноменів, що становлять предмет аналізу дослідників, національний характер є найскладнішим. Складність дослідження полягає в суперечливості визначення цього поняття. Поляризація суджень відносно місця національного характеру в житті суспільства є досить показовою – від заперечення його існування до твердження, що національний характер відзначає долі народів та націй. Національний характер – це сукупність соціально-психологічних рис (національно-психологічних настанов, стереотипів), що властиві національній спільноті на певному етапі розвитку і проявляються в ціннісних ставленнях до навколишнього світу, а також у культурі, традиціях, звичаях, обрядах.

У дослідженні моральних і політичних законів нашого життя О. Довженко виявив таку могутню об'єктивність, на яку має право лише універсальний митець. Тому дослідники творчості О. Довженка прагнуть розкрити характер майстерності, психологію творчості, світоглядні особливості його авторського "я", що мають вирішальне значення для створення яскравих і самобутніх образів доби. Характер, тип у Довженковій прозі виявляються в дії, в яскраво, випукло змальованих картинах, в авторській характеристиці.

Дослідження творчості О. Довженка дозволить скорегувати уявлення про особливості світосприйняття і світорозуміння письменника, визначити основні характеристики твореної ним художньої реальності, прояснити засади концепції героя у його творах, показати провідні принципи і засоби поетики.

Виходячи із досвіду наявних досліджень про творчість О. Довженка, спробуємо продовжити вивчення своєрідності художнього методу письменника: виявлення основних особливостей поетичного мислення, міфологічних елементів Довженка-романтика ,визначення самого типу поетичного світосприйняття письменника і специфіки його ліричної суб'єктивності.

Національне відродження в останні десятиріччя, посилення уваги до культурної спадщини й міфопоетичних констант національного буття, прагнення до всебічного дослідження проблеми тоталітарності та потреба витворення нового національного міфу, а також сучасна криза раціональності роблять актуальним вибір теми, яка зосереджується передовсім на розкритті цих моментів у ментальності українства у XX ст. Такий вибір теми є особливо доцільним, якщо взяти до уваги недостатній рівень дослідженості творів авторів, необхідність окреслення нових парадигм інтерпретації художньої творчості.

У XX ст. та й на початку XXI ст. спостерігається підвищений інтерес до міфу з боку письменників, філософів, психологів, соціологів тощо; в літературі, як ніколи інтенсивно, актуалізуються процеси міфотворчості, що, у свою чергу, стимулює бурхливий розвиток міфокритики, яка спирається на праці Н. Фрая [94], О. Лосєва [57], Є. Мелетинського [61]. Отже, питання функціонування міфу в культурно-духовному житті суспільства, авторської міфотворчості й міфоелементів у літературі взагалі є надзвичайно актуальними, вони недостатньо розроблені у вітчизняному літературознавстві й потребують усебічного, комплексного висвітлення зокрема у творчості О. Довженка.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення головних особливостей поетики кіноповістей О. Довженка "Україна в огні" та "Зачарована Десна", висвітлення міфологічних елементів і рис національного характеру.

Виходячи із постановленої мети, ставимо перед собою такі завдання:

  • визначити і обґрунтувати теоретичні поняття, якими окреслюється обрана нами тема;

  • дослідити стан вивчення творчості О. Довженка, охарактеризувати ідейну і естетичну спрямованість літературної критики в підходах до творів О. Довженка;

  • схарактеризувати міфологічні елементи в кіноповістях "Україна в огні", "Зачарована Десна", з'ясувати місце О. Довженка в літературному процесі XX ст., визначити типові риси та стильові тенденції творів О. Довженка

  • простежити риси національного характеру в кіноповістях "Україна в огні" та "Зачарована Десна".

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є творчість О. Довженка, зокрема кіноповісті "Україна в огні", "Зачарована Десна".

Методи дослідження: міфокритичний, описовий, порівняльний.

Структура роботи: Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Розділ 1

Проблеми й теоретичні засади вивчення творчості О. Довженка

Підрозділ 1.1

Рецепція творчості О. Довженка в українському літературознавстві

Ім'я Олександра Довженка, режисера кіно, лауреата Ленінської премії, давно і добре відоме не тільки в радянській, але й в світовій кінематографії. Він дістав загальне визнання і як великий письменник, чия творчість одразу привернула увагу критиків і дослідників. О. Довженко увійшов в історію вітчизняної і світової художньої думки як поет екрана і слова. Поєднавши у собі талант режисера і письменника, своєю феноменальною творчістю він збагатив і зблизив ці два види мистецтва – словесного і візуального, відкрив нові, досі не знані можливості в пізнанні і відображенні динаміки нашого життя. Саме у зв'язку з художньою спадщиною О. Довженка, його мистецькою діяльністю нині все більше утверджується нове поняття – кінематографічний письменник.

Велика літературно-художня спадщина О. Довженка належить в однаковій мірі як до української, так і до російської літератури. Його двомовність – ще одне свідоцтво глибокої інтернаціональної сутності багатонаціональної радянської літератури та мистецтва. Тому інтерес до творчості О. Довженка в сучасному українському і російському літературознавстві глибоко закономірний. У кінці 20-х років екрани Радянського Союзу та багатьох країн світу обійшов фільм О. Довженка „Звенигора". Він свідчив про народження нового самобутнього майстра кіно. Згодом, незважаючи на те, що в побут входило звукове кіно, несподіваного успіху набув німий фільм „Земля", який став епохальним не лише в історії радянського, а й усього світового рівня кіно.

Loading...

 
 

Цікаве