WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Неоміфологічні елементи та національний характер в кіноповістях О. Довженка “Україна в огні” та “Зачарована Десна” - Дипломна робота

Неоміфологічні елементи та національний характер в кіноповістях О. Довженка “Україна в огні” та “Зачарована Десна” - Дипломна робота

Корені трагічної буттєвої моралі слід шукати у філософсько-естетичних засадах світосприйняття письменника. Відповідно до цього у творах О. Довженка формується специфічна концепція героя. Ідучи від народного трактування героя, від традицій дожовтневої літератури, О. Довженко творить самобутні образи мужніх, непереможних – Лавріна Запорожця, Василя Кравчини ("Україна в огні"), прості воїни виростають у монументальні постаті. Символіка кіноповісті допомагає авторові підкреслити, що його герої уособлюють безсмертя усього народу. Його героям властиві, епічні, героїчні риси. Трудове селянське середовище, його моральні, педагогічні принципи, уявлення про красу, що з дитинства формували світогляд, естетичні погляди митця, допомагали глибше проникнути у внутрішній світ людини.

Ґрунтовний аналіз образів позитивних і негативних персонажів дає змогу конкретно схарактеризувати й оцінити естетичний і морально-етичний ідеал письменника. Естетичний ідеал письменника історично змінюється. Риси і властивості цього ідеалу залежать від епохи, в яку живуть і діють герої творів.

У художній реалізації могутніх імпульсів своєї творчої натури О. Довженко спирався на потужні пласти міфологічної свідомості. Використання традиційних міфологічних символів води, землі, вогню досить виразно простежується в кіноповістях. Про це свідчать уже самі назви його творів "Україна в огні", "Зачарована Десна". Разом із цим образи і символи міфу існують так довго не внаслідок простої їх "цікавості". Вони мають на людей такий стійкий вплив через те, що торкаються найпотаємніших, життєзначущих смислів їх буття в світі, які не обійшов у своїй творчості О. Довженко.

У первісній культурі традиційно була наявна модель світу, у якій заселена людьми земля протиставляється небу, заселеному духами і богами. Таким чином людина починає із сприйняття надособистісного поза собою, тобто проектованого на небо чи світ богів, і завершує перетворенням його в особистісний технічний зміст. Свідомість дорослої людини схожа із сприйняттям оточуючого світу дитиною. Персоніфікація, яка виявляється в міфах, яка є своєрідним способом символічного кодування реальності, і дозволяє О. Довженкові пояснити як себе самого, так і оточуючий світ. Фантастичне символічне уявлення маленької людини про навколишній світ відтворює певний тип оповіді, яка, по суті, є міфологічною. У "Зачарованій Десні" митець розкриває умови та причини міфопоетичного світосприйняття героя, життєві витоки міфопоетичного погляду на світ.

У своїх спогадах О. Довженко повертається до Десни та всього того, що з нею як з певним світоглядно-смисловим ядром, пов'язано. Оскільки вода може розумітися ще й як аналог материнського лона, то через несвідомо визначену потужну символіку води митець нібито повертається до нього, що фактично є його другим народженням. Саме пам'ять дитини, вроджений характер коливальних рухів утворює основу, яка формує потенційні творчі нахили. У творі автор показує, як човен, в якому сидів Сашко, раптом захитався і поплив за водою, і світ поплив над ним. Глибоко особистісні переживання, які повертають митця до самого себе, до своєї суті, дозволяють архетипам вийти на поверхню. Пам'ять митця та техніка саморозкриття свідчать про повернення до власних джерел та зв'язок з архаїчними структурами свідомості.

Опинившись у середовищі, яке не сприяло розвитку національної свідомості, О. Довженко володів відчуттям нерозривної єдності з духом українського народу. Оригінальне і самобутнє світосприйняття дало йому змогу витворити неповторні художні образи-характери, які дуже точно передають соціальний, психологічний, моральний і духовний стан українського суспільства. Сила творчості О. Довженка саме в тому, в чому виявляє себе слабкість неореалізму. Так, радянський митець з повагою і любов'ю звертає свій погляд до "рядової", "маленької" людини0трудівника, - але ж яким велетнем, яким свідомим борцем, господарем країни і перетворювачем природи постає в нього ця людина.

Народність мистецтва О. Довженка – це не тільки висота ідейних позицій, що відповідає корінним інтересам і прагненням народу – народу-будівника нового суспільства. Народ у своєму колективному образі є й головним героєм цього художника, бо майже усі фільми О. Довженка, як і його літературні кіноповісті, - це романтично пристрасне дослідження про український народ. Нарешті, народність для автора "Зачарованої Десни" і "України в огні" - той незвичний масштаб зображення індивідуальних осіб і явищ, який притаманний цим творам.

Геройство, мужність і подвиг нерозлучні з любов'ю: вони проходили бойове випробування на дорогах Великої Вітчизняної війни. В ході війни багато хто з публіцистів, як і сам О. Довженко, твердив: героїзм радянської людини став традицією. Уся воєнна публіцистика О. Довженка з'ясовує власне одну проблему: як люди, утверджуючи і примножуючи в собі високе, перемогли ганебно низького, але сильного і жорстокого ворога. Незважаючи на очевидне підкреслення духовного в житті героїв, О. Довженко пильно вивчає конкретні характери в дії, використовуючи теми материнства, кохання, класової ненависті, зрадництва, перемоги.

Свідомість українця поєднала в собі глибоку релігійність і щирий патріотизм. В душі О. Довженка органічно злиті глибока віра в Бога і любов до рідного народу.

Підбиваючи підсумки, слід наголосити, що світогляд О. Довженка формувався під безпосереднім впливом народного українського характеру. Звідси його глибокий патріотизм.

Бібліографія

  1. Абрамович Г. Словник літературознавчих термінів / Тип літературний. - К.: Наук. думка, 1970. - С. 413-414

  2. Бажан Ю. О. Довженко // О. Довженко. Збірник спогадів і статей про митця. – К.: Худ. літ., 1959. – 245 с.

  3. Барабаш Ю. О. Довженко. Деякі питання естетики и поетики. –

М.: Сучасник, 1972. – 320 с.

  1. Барабаш Ю. Чисте золото правди. – К.: Рад. письменник, 1962. –

292 с.

  1. Беккер Г. А. Вибрані твори. - К.: Дніпро, 1985. - 367 с.

  2. Бердяєв М. Національність і людство // Сучасність. - 1993. - № 1. -

С. 154-157

  1. Білий О. В. Літературний герой у контексті історії. - К.: Наук. думка, 1980. - 120 с.

  2. Білодід І. К. Мова творів О. Довженка. – К.: Вид-во АН УРСР, 1959. – 95 с.

  3. Буряк Б. С. Художній ідеал і характер. - К.: Дніпро, 1967. - 327 с.

  4. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава: Полтав. вісник, 1994. – 191 с.

  5. Вишневский В. В. Статьи, дневники, письма. – М.: Сов. писатель, 1961. – 702 с.

  6. Вишня О. Твори. В 7-т. – К.: Держлітвидав УРСР, 1964. – Т.1. – 350 с.

  7. Власов М. М. Герои А. П. Довженка и традиции фольклора. – М.: ВГик, 1962. – 60 с.

  8. Волинський К. П. О. Довженко //Літературні портрети. – Т. 2. - К.: Рад. письменник, 1960. – 300 с.

  9. Волинський К. П. Радянський характер. - К.: Дніпро, 1982. - 223 с.

  10. Волочай В. Г. До питання про ідейно-естетичну природу головних образів кіноповісті О. Довженка "Україна в огні" // Українське літературознавство. - 1973. - Вип. 19. - С. 53-59

  11. Гегель Г. В. Ф. Эстетика : В 4-х тт. - М.: Искусство, 1971. - Т. 2. -

621 с.

  1. Гей Н. К. Художественность литературы. Поэтика. Стиль. – М.:

Наука, 1975. – 472 с.

  1. Гнатенко П. І. Національний характер. - Дніпропетровськ : Вид. ДГУ, 1992. - 136 с.

  2. Гнатенко П. И. Национальный характер : мифы и реальность. - К.: Высшая школа, 1984. - 152 с.

  3. Гончар О. Т. Твори. У 6-ти т. – К.: Дніпро, 1979. – Т. 6. – 622 с.

  4. Горький М. Собрание сочинений. В 30-ти т. - М.: Гослитиздат, 1949. - Т. 29. - 259 с.

  5. Гурдуз А. Міф і міфологічний фактор у літературі // Укр. мова і літ. в сер. школі, гімназіях, ліцеях, колегіумах. - 2004. - № 5. - С. 120-126

  6. Довженко О. П. Вибрані твори / Передм. А. Гуляка. – К.: Сакцент Плюс, 2004. – 512 с.

  7. Довженко О. П. Зачарована Десна. Україна в огні. Щоденник. – К.: Веселка, 1995. – 573 с.

  8. Довженко О. П. Твори. В 5-ти т. – К.: Наук. думка, 1966. – Т.5. – 365 с.

  9. Донцов Д. Від містики до політики. - Торонто : Гомін України, 1957. - 61 с.

  10. Донцов Д. За яку революцію? - Торонто : Гомін України, 1957. - 79 с.

  11. Донцов Д. Дві літератури нашої доби. - Львів, 1991. - 296 с.

  12. Драгомирецкая Н. Характеры в художественной литературе. - М. : Сов. писатель, 1958. - 340 с.

  13. Дяченко О. С. Про людські характери. Відображення еволюції національного характеру в українській літературі. - К. : Рад. письменник, 1963. - 257 с.

Loading...

 
 

Цікаве