WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Неоміфологічні елементи та національний характер в кіноповістях О. Довженка “Україна в огні” та “Зачарована Десна” - Дипломна робота

Неоміфологічні елементи та національний характер в кіноповістях О. Довженка “Україна в огні” та “Зачарована Десна” - Дипломна робота

Оте велике й найглибше, мудра невмируща воля до життя роду – керувало вчинками Олесі, вело на схід, на Вкраїну. Сила то "була надзвичайна". Уже не такою стала "всьому роду втіха", якою бачимо на перших сторінках повісті, - зла недоля та фашистська неволя залишили свої глибокі "карби": "Вона була вже не красива, не молода, не чорнява. У неї було сиве волосся і брудні, вимучені руки, з усіма слідами холоду, голоду, лісу, байраків, земляних ям і нужди" [25; c.128]. незважаючи ні на що, Олеся чекала свого судженого: "Він прийде, прийде Василь!" – кричало в ній усе. І ось він прийшов... "Яка ти красива, - сказав Василь тихо і ласкаво. – Дивись – сива! Ти стала ще кращою. Тобі, видно, гірко жилося. – Я вірила" [25; c.172].

Центральними подіями в кіноповісті є партизанські дії патріотів Вітчизни і трагічні будні людей під ярмом тимчасової фашистської окупації. Але митець переносить події на фронт, фокусує увагу на Василі Кравчині. Короткі, але сповнені глибокого змісту епізоди подвигу, епізоди великої мужності Василя. "Товариші витягали його з палаючого танка через люк. Рвалися міни зовсім недалеко. Земля тряслась од вибухів і лязгу заліза. Він був поранений знову. Його не можна було взнати. У нього очі лізли з огниць од думи й страждання. Він був опечений. Пролітали мимо танки. Сціпивши зуби, він мовчав, поки не крикнув – ай!" [25; c.224].

Ідейне значення тих фрагментів надзвичайно важливе. Вклинюючись у похмурий тон оповіді про окупаційну моторошну ніч на Україні, сцени героїчних подвигів воїнів на фронті свідчили про страшну відплату фашистам. Оптимістичного звучання набували і сцени невмирущості Кравчини: чотири рази його ранять, чотири рази його ріжуть хірурги, але він знову і знову повертається до життя і боротьби. Командирський талант Кравчини, його хоробрість, самовладання, винахідливість і розум з особливою силою розкриваються у великій і, по суті, єдиній батальній сцені наприкінці твору. В ній відтворено всю битву, страшну напругу лютого двобою, виняткова стійкість радянських воїнів. На тлі пекельного вогню особливо разючим є спокій Кравчини, врівноваженість і водночас розторопність, кмітливість, чутливість. "Не встигли артилеристи перекурити, як вже горбок під ними затремтів від важкості ворожої артилерії, задихав, задимів, як вулкан. Заревли над головою літаки, а вдалині з-за горбків виповзли вже танки" [25; c. 155].

Та не лише хоробрість, особисту мужність і командирський хист окреслює письменник в образі Кравчини. Кравчина передусім вихователь і організатор мас, талановитий пропагандист, вдумливий агітатор. В найтяжчу хвилину він уміє не лише особистою мужністю, але й мудрим разючим словом підняти дух у воїнів, вселити в них стійкість, віру в перемогу. Так, у перерві між атаками, коли ворог засипав наших воїнів отруйними листівками, Кравчина збирає бійців і звертається до них з пристрасним словом. Він говорить просто – про Україну, що лежить перед бійцями і за яку так запекло тримається ворог.

Висновки

Проведене дослідження міфопоетичного аспекту національного характеру в кіноповістях О. Довженка "Україна в огні" та "Зачарована Десна" дозволяє зробити висновок, що міфопоетичний аспект ґрунтується на філософсько-естетичних уявленнях письменника. Серед чинників, що впливали на формування самобутнього характеру О. Довженка, важливу роль відіграли традиції класичної спадщини, зокрема Т. Г. Шевченка, вони полонили митця народністю ідеалу, тісним зв'язком з фольклором, пильною увагою до героїчних постатей борців за волю рідного краю, широкими філософськими і ліричними роздумами.

Використання міфологічних елементів в літературі є свідченням того, що міф завжди був і є важливим елементом культури. О. Довженко, працюючи з міфологічним матеріалом, демонструє здібності виражати особливий, міфологічний, одвічний зміст, пов'язувати історичний час із міфологічним часом. Міф немовби просвічує через тканину тексту і надає його звучанню особливої масштабності.

О. Довженко постійно вдається до розширення змістового поля своїх творів завдяки фольклору, використовує символи, порівняння. Естетичному мисленню О. Довженка властивий неоміфологізм як одна із визначальних засад його художнього світу, що тісно пов'язана з інтертекстуальністю і є характерною ознакою модерністської парадигми. Неоміфологізм, що від початку XX ст. активно входить у літературу, був синтезом архаїчного, класичного і культурно-історичного міфу. У О. Довженка це виявляється в одночасній художній асоціації міфологем праміфу, наприклад, образ води за поглядами давніх українців – один з прадавніх образів-символів очищення, оновлення. Так, О. Довженко в "Зачарованій Десні" показує картину весняної повені, герой кіноповісті вірив, що прийде повінь і знесе весь бруд з душі українського народу. Також у творі присутні образ тополі – міфічний образ – тотем давніх українців; зоря – символ доброї душі, щасливого життя, вічності; біблійних міфологем (свято Великодня, ікони). Великдень – це символ воскресіння, використовується письменником як знак майбутнього воскресіння, відродження України. Уособленням великої краси, символом найвищої божественної сили для українців завжди були покуття, ікони. В них людина вбачала Божу присутність. Кіноповість також сповнена міфологем, породжених літературою, історією, національною ментальністю.

О. Довженко завжди перебував усередині світу, йому випало пережити все самому. Тому його твори – приголомшливий філософсько-художній документ людського життя. Все, описане в кіноповістях, відбувається в Україні у XX ст., про що свідчать побутові деталі, історичні події.

Характер окремої людини може сприяти її особистому розвиткові, якнайповнішій адаптації до середовища. А може, навпаки, ускладнювати життя як самій цій людині, так і тим, хто з нею спілкується. Історія, дійсність, здоровий глузд не раз довели, що кожна риса характеру, а тим паче харктеру великої соціальної групи, якою є нація, залежно від обставин може відігравати і позитивну, і негативну роль. Характери О. Довженка виростали з матеріалу, що впливав на всю архітектоніку досліджуваних кіноповістей. Так, в "Зачарованій Десні" чітко розмежовується двоплановість розповіді: описова, з боку автобіографічного матеріалу, і чітко визначена авторська, що йде від присутності зрілого майстра-оповідача. Збагачений чималим життєвим досвідом письменник показує життя дореволюційного українського села і його людей так, як їх сприймав колись сам у дитячому віці. О. Довженко ніби дивиться на них очима наївного хлопця, характеризує і оцінює їх, виражає естетичне ставлення до них з позицій розумної дитини. Проте письменник, людина старшого віку, бачить не тільки те, що бачив Сашко, - автор бачить і те, чого Сашко не помічав, не брав до уваги. Погляди автора, його життєва позиція інші, вони відбивають вищий рівень суспільно-політичної та естетичної свідомості порівняно зі свідомістю Сашка. Автор-оповідач дивиться на своїх героїв і на самого Сашка з почуттям замилування і здивування, з теплим усміхом, помічаючи не тільки все гарне, прекрасне в них, а їх вади, недосконалості їхніх натур. Сюжету, в якому розвивались характери кіноповістей О. Довженка, властива внутрішня об'ємність, зорова опуклість і масштабність зображення. Важливу роль в інтерпретації характерів відіграє умовність, що її письменник використовує для конкретизації стрижневих питань образу, які потребували морального розв'язання. Система образів, їх цілісний характер були взяті з життя, яке глибоко знав письменник і з максимальною художньою достовірністю прагнув передати в художньому творі. слід підкреслити самостійність пошуків О. Довженка у створенні неповторних образів сучасників, в яких зафіксовані глибокі соціальні й моральні проблеми нашого життя, історія нашого народу. О. Довженко постійно відчував подих історії, що завжди було поштовхом до народження нових ідей, нових образів у його творчості. Духовне багатство характерів у кіноповістях О. Довженка не поступається реальному багатству життя, воно допомагає відкрити істотне в цьому житті. У характерах О. Довженка постійно рухається, живе наша епоха.

Loading...

 
 

Цікаве