WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Національно-культурні товариства Одещини:етапи формування - Реферат

Національно-культурні товариства Одещини:етапи формування - Реферат

Реферат на тему:

Національно-культурні товариства Одещини:етапи формування

Українська держава – багатонаціональна. Потреба вивчення процесу етнонаціонального розвитку меншин, які мешкають в Україні, є однією з актуальних в сучасній науці. Починаючи з 90-тих рр. ХХ ст. на українських землях відбулися зміни у соціально-економічній, політичній та духовній сферах. В процесі становлення громадянського суспільства на перший план виходить національне питання, особливо політика держави щодо національно-культурного розвитку України. Південні області країни не є виключенням. З ХVІІІ ст. на ці землі почали переселятися іноземці, що сприяло формуванню специфічної національної карти регіону. Одеська область має свій особливий, не тільки в масштабах України, але і в масштабах всього світу, статус. Навряд чи знайдеться ще одна область, де проживає така кількість націй та народностей. За статистичними даними, Україну називають своєю Батьківщиною представники 134 національностей, з них 133 проживають в Одеському регіоні (1;3).

Вивченням питань співіснування різних національностей в Україні починаючи з ХVІІІ ст. займалися дослідники Я.В. Бойко, Н.О. Данилова, О.П. Данильченко, А.В. Черкаський. Значну увагу у своїх працях автори приділяли питанням, пов'язаними з особливостями формування етнічного складу населення Південної України, його економічного та соціально-політичного становища (2;26-27).

Історики С.А. Макарчук та Ф.І. Степанов досліджують історичні джерела про поселення наприкінці ХVІІІ – середині ХІХ ст. болгар у Південну Бессарабію, розвиток їх національної культури (2;37-38).

В сучасній історіографії відводиться чильне місце вивченню різних аспектів розвитку національних меншин Півдня України. Серед дослідників потрібно назвати О.П. Якубовського, Н. Атанасову, І.П. Супруновського.

Дослідник О.П. Якубовський розглядає етнокультурну та етнополітичну ситуацію в Одеській області, аналізуючи розподіл населення по національностям на початок 1996 р. В роботі, на підставі соціологічних досліджень, які проводилися у 1992-1996 рр. подано характеристику рівня етнічної толерантності населення різних районів Одещини, матеріали по етнокультурним структурам на території регіону (3;49-56).

У статті Н. Атанасової досліджується питання про створення Ради представників національно-культурних товариств та її діяльності в Одеській області, яку авторка називає „соціальною лабораторією, де знаходять практичне застосування прогресивні принципи державної етнополітики, які без перебільшення співпадають з міжнародними правовими стандартами" (4;88-89).

У виступі на міжнародній науковій конференції, яка відбулася в Одесі у 1999 р., І.П. Супруновський підкреслив роль обласної адміністрації, місцевих органів влади щодо організації різноманітних культурно-мистецьких та освітніх заходів для етнічних спільнот Одещини та оцінив діяльність національних товариств (5;19-24).

На жаль, не всі питання, пов'язані з національно-культурним розвитком етнічних меншин Одещини опинилися в колі уваги сучасних істориків, політологів, філософів. Досі немає узагальнюючого дослідження щодо поставленої проблеми; потребують подальшої систематизації законодавчі акти з питань взаємовідносин із національними меншинами; є потреба в з'ясуванні питань фактичної діяльності Ради представників національно-культурних товариств Одеської області.

Одеська область розташована на півдні України та представляє собою приморський і прикордонний регіон, який займає територію 33,4 тис. кв. км. До її складу входять 26 районів.

За національним складом населення Одеської області суттєво відрізняється від інших регіонів України. Тут мешкають представники понад 133 національностей та народностей, при цьому особи некорінної національності становлять понад 45% населення області. При переважанні українського населення (54,6%) в області проживають росіяни (27,4%), болгари (6,3%), молдовани (5,5%), євреї (2,6%), гагаузи (1,0%), білоруси (0,8%), поляки (0,2%), вірмени (0,2%), цигани (0,15%), татари (0,14%), німці (0,13%), албанці (0,07%), чехи, греки тощо (6;10).

Найбільш строкатими у національному відношенні є південно-західні частини регіону межиріччя Дністра та Дунаю. Тут переважає українське населення – 35,8% , болгари – 24,8%, росіяни - 17,7%, молдовани - 15,2%, гагаузи - 4,6% та ін. (4;10). У північних та центральних районах населення більш однорідне та складається в основному з українців (6;10).

Важливим кроком на шляху до становлення української держави, а також успішного національно-культурного розвитку на її території національних меншостей було прийняття: „Акту проголошення незалежності України" (24 серпня 1991 р.), „Декларації прав національностей України" (1 листопада 1991 р.), Закону України „Про біженців" (23 січня 1992 р.), Закону України „Про національні меншини в Україні" (25 червня 1992 р.), Конституції України (28 червня 1996 р.). Ці документи сприяли початковому розвитку етнонаціональної політики в Україні. Одним з важливих кроків стабілізації національної ситуації в Одещині було створення національно-культурних товариств, які були й залишаються осередками розвитку національної самосвідомості місцевих народів. В процесі їх формування автор виділяє 3 етапи.

І етап 1988-1996 рр. – період виникнення та початкового становлення національно-культурних товариств народів, які здавна заселяли територію Одещини.

Одним з перших етнічно-культурних товариств в області, став грецький національний клуб „Еллада", створений 5 вересня 1988 р. Ініціатором створення клубу, як осередку відродження грецьких традицій, став Аристотель Агафангелович Папуніді.

У 1990 р. в Одесі, завдяки прогресивно налаштованій інтелігенції, яка виступала за відродження та розвиток культури, традицій, звичаїв і національної самосвідомості свого народу, було створено ще три обласних товариства: вірменської культури, болгарське дружество, Одеське ім. А. Міцкевича відділення Спілки поляків в Україні.

У листопаді 1991 р. виникла Всеукраїнська Асоціація корейців України, статутним завданням якої було сприяння мирному об'єднанню півночі та півдня Корейського півострова, консолідації всієї нації, у тому числі корейців, котрі мешкають в Одеському регіоні.

У 1992 р. завдяки плідній роботі робочих рад області з питань розвитку та збереження культурної спадщини національних меншин, виникають грузинське національно-культурне товариство „Сакартвело" та обласне німецьке національно-культурне товариство "Відергебурт".

Наступний рік ознаменувався створенням найбільшої кількості національно-культурних товариств, серед яких: обласне осетинське земляцтво "Алан", обласний азербайджанський культурний центр "Достлуг", Асоціація болгарських національно-культурних товариств та організацій України, обласне дагестанське земляцтво „Дагестан", Всеукраїнська національно-культурна молдавська Асоціація „Лучаферул".

В подальшому, щорічно, до 1996 р. виникають ще вісім товариств: міське чеське товариство "Чеська беседа", міська організація „В'єтнамське земляцтво", Асоціація Ромів м. Ізмаїл та Ізмаїльського району, обласна община греків „Відродження", Товариство культури "В'єтнам", обласне відділення товариства дружби „Україна-Південно-Африканська республіка", регіональне єврейське просвітнє об'єднання, Асоціація "Україна - Ізраїль" (7).

Loading...

 
 

Цікаве