WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Писемність і література Месопотамії (Реферат) - Реферат

Писемність і література Месопотамії (Реферат) - Реферат

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Писемність і література Месопотамії

Найбільше досягнення культури Месопотамії - писемність. Раніше за всіх її створили шумери в IV тисячолітті до н. е. Спочатку з'явилося малюнкове письмо - піктографія. Поступово окремими знаками почали позначати вже не слово, а склади і звуки, а малюнки змінили свій вигляд. Для письма використовували глину - найпоширеніший природний матеріал у Дворіччі. З ретельно очищеної глини виготовляли табличку, напис наносили паличкою або металевим стержнем. За формою клиноподібних рисок писемність отримала свою назву - клинопис. Готову табличку обпалювали у спеціальних печах.

Від шумерської писемності походять клинописні системи Аккада, Вавілонії, Асірії. Свого часу мала місце цікава ситуація: коли лінгвісти розшифрували асірійський, потім вавілонський клинопис, вони передбачили відкриття ще давнішої культури. Археологи розкопали шумерські пам'ятники значно пізніше.

Зараз уже прочитано тисячі табличок найрізноманітнішого змісту: царські накази, господарські записи, учнівські зошити, наукові трактати, релігійні гімни, художні твори. В НіневіЇ була зроблена виключна знахідка - перша в історії людства бібліотека. Її створили за наказом асірійського царя Ашшурбаніпала. Збереглася і табличка з суворим наказом, розісланим по всій країні, збирати або переписувати глиняні таблички. Бібліотека була блискуче організована: внизу кожної таблички - повна назва книги і номер "сторінки", ящики розміщалися на полицях відповідно до тем, у кожної полиці - номер.

У бібліотеці Ашшурбаніпала збереглася перша з відомих у світовій літературі епічна поема. Вона була створена ще шумерами і розповідає про царя міста Урук, героя Гільгамеша. Гільгамеш і його друг Енкіду здійснюють безліч подвигів. Після смерті Енкіду Гільгамеш не може примиритися з тим, що, на відміну від богів, люди не живуть вічно. Він вирушає шукати таємницю безсмертя. Пошуки приводять його до першої людини - Ут-напішті. Ут-напішті переказує Гільгамешу історію свого життя. Переклад цієї розповіді на європейські мови викликав справжню сенсацію, оскільки вона практично повністю співпадала з розповіддю про "великий потоп" у Біблії: гнів богів, споруда великого корабля, земля, покрита водою; навіть зупинка па вершині великої гори! Наприкінці своєї подорожі Гільгамеш, загубивши чарівну квітку безсмертя, розуміє: вічно живе в пам'яті нащадків той, хто здійснює добрі справи.

Образи і сюжети шумерської, вавілонської, асірійської міфології збереглися після загибелі цієї цивілізації. Наприклад, міфи про створення світу і людей з глини, про вмираючого і воскресаючого бога Тамуза. Семиденний тиждень склався в асірійців і вавілонян, які поклонялися семи головним богам. Такі приклади можна продовжувати.

2. Перші школи. Літературні твори. Наука, школи та школярі

Державі, як і тепер, потрібні були грамотні люди. В III тис. до н. е. в Шумері виникають школи. Це найдавніші школи в світі. Спочатку школи готували писців, землемірів. Згодом вони перетворилися на своєрідні академії. Тут не просто вчилися писати, читати та рахувати, а й вивчали різні предмети: математику, граматику, музику (згадаймо гробниці Ура й арфи), законодавство. Учнів знайомили з текстами з медицини, ботаніки, літератури. Школи називалися "будинками табличок", вчитель — "батьком", а учні — "дітьми будинку табличок".

Шумерське письмо набагато складніше, ніж наше. Воно налічує декілька сот знаків. Щоб освоїти його, одного року замало.

Писали в Месопотамії, як ви знаєте, на глиняних табличках. Тому заняття розпочиналися з їх виготовлення. Школярі замішували глину та ліпили таблички. Тепер можна було писати. Дітлахам видавали таблички з письмом, і вони старанно їх копіювали. Якщо значок не вдавався, можна було стерти його вогкою ганчіркою. Вчитель пояснював, що означав кожний значок. Назавтра учень мав вивчити їх.

Старші учні копіювали вже цілі тексти. Ті, які виконано правильно, підсушували та несли до бібліотеки. Там їх ставили на полиці. Одну з найдавніших бібліотек виявлено в Урі. Вона налічувала 2 тис. табличок. Аби легше було знайти потрібну табличку, складали опис бібліотеки. На окремих табличках вказували назву тексту та номер полиці.

Вчитель мав помічника. В перекладі ця посада називалася "людина з різкою". Ви вже зрозуміли, що то був за помічник. Невдоволений учнем учитель кликав помічника. А далі можна уявити, що чекало бешкетника.

3. Література та усна народна творчість Месопотамії

Отож навчання в школі провадилося через переписування та заучування текстів напам'ять. Просто якісь слова та речення вчити нецікаво. А от перекази, міфи, прислів'я, пісні, анекдоти — то інша справа. Саме завдяки цьому усна та літературна творчість народів Месопотамії добре збереглася. Цьому, безумовно, сприяв і писемний матеріал — глиняні таблички. Вони не горять, не розчиняються в воді, не гниють.

Культуру жодного давнього народу не представлено так повно, як населення Месопотамії. Написи викарбовували також на камені, як, наприклад, закони Хаммурапі, на печатках, посуді тощо.

Найдавнішою памяткою вавилонської літератури є "Епос про Гільгамеща". Вперше його було записано ще в III тис. до н. е. у вигляді окремих оповідей про подвиги урського царя Гільгамеша та його батька. Пізніше невідомий поет на грунті цих оповідань створив велику поему.

4. Письмо Стародавнього Єгипту

Єгипетське письмо називають ієрогліфами. Над їх розшифруванням билися довго. Допоміг щасливий випадок. Солдат наполеонівської армії неподалік м. Розеттпа знайшов камінь із тримовним написом. Нижній напис виконано давньогрецькою мовою. Його прочитали легко. Стало зрозуміло, що вище розташовано такі ж написи, але єгипетським письмом двох різновидів. Як підступитися до них? З якого боку читати? Що означає кожен знак — літеру, слово чи ціле речення?

Розшифрував єгипетське письмо французький вчений Жан-Франсуа Шампольон. Це була людина фантастичних здібностей. Побачивши Розеттський камінь 11 -річним хлопчиком, він схвильовано вигукнув: "Я прочитаю його, як виросту!" Ї справді прочитав. На це пішло 20 років. Дуже допомогло вченому знання багатьох сучасних та давніх мов.

Але звучання єгипетської мови відтворити важко. Справа в тому, що ієрогліфами записано лише приголосні звуки. Голосних не записували. Отже, постає питання, які голосні та куди вставити.

Повсякденні записи вели на папірусі. Його виготовляли з рослини під тією ж назвою. Для цього зі стебла зрізали тонкі смужки, розправляли їх і склеювали шарами навхрест. Клали під прес і отримували досить міцний аркуш. За необхідності аркуші склеювали в довгий сувій.

Папірусів збереглося обмаль. Адже це матеріал нетривкий, як і сучасний папір. Але в гробницях та саркофагах, у храмах, на статуях, обелісках, колонах написів збереглося дуже багато. Їх нанесено фарбою або викарбовано на камені. Це оповіді про богів, подвиги фараонів, звернення до богів, лікарські рецепти, літературні твори тощо.

Письмо. Стародавні греки розрізняли три види єгипетського письма: ієрогліфи, письмо ієратичне й демотичне.

Ієрогліфи, "вирите святе письмо", — це монументальне письмо, вживане для написів у святинях, гробницях і при всяких урочистих обставинах. Письмо ієратичне ("священне") ідемотичне ("народне") — це в дійсності те саме письмо, яким користувалися в щоденному громадянському житті. Від ієрогліфів вони відрізнялися тим, що літери не ставлено окремо, а лучено їх разом.

Loading...

 
 

Цікаве