WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Правове регулювання культурної сфери в країнах Європи - Реферат

Правове регулювання культурної сфери в країнах Європи - Реферат

поправку до закону про федеральний подоходний податок, згідно з якою:
"Уряд не може оподатковувати частку особистого доходу, яку пожертвовано благодійній установі (charіty), що служить суспільним цілям, якщо ця пожертва не приносить вигоди самому жертвувачеві".
За висновком річного звіту (1988) Президентської ради з питань мистецтв і гуманітарних наук, "Якщо федеральна система оподаткування доходів і не створила сама по собі американську філантропію, то вона безперечно послужила потужним стимулом, який заохочував пожертви неприбутковим організаціям. Якщо внутрішній імпульс до благодійництва є двигуном, що рухає потяг американської філантропії, то податкові пільги жертвувачам є вугіллям, яке живить цей двигун".
Чергова істотна законодавча зміна сталася внаслідок прийняття 1950 року Закону про федеральну податкову реформу, згідно з яким податкові пільги НПО вже не поширювалися на так звану "неосновну діяльність" та доходи від неї.
За сучасним американським федеральним законодавством, дохід від неосновної діяльності НПО - це "дохід від регулярної підприємницької діяльності, що не є явно пов'язаною з задекларованими основними цілями даної неприбуткової організації, яка здійснює цю діяльність, або ж є засновником чи власником юридичної особи, яка її здійснює" [McMіllan, 34].
Наприклад, до таких неосновних доходів (які повинні оподатковуватися без жодних пільг) належать доходи від розміщення реклами в неприбуткових часописах.
Американське законодавство вимагає, щоб НПО була "благодійна за своєю природою", чи, кажучи більш строгою мовою, щоб вона у своєй діяльності "слугувала суспільним цілям" (provіde publіc servіce) або ж сприяла "загальному благу" (general welfare).
До видів організацій, діяльність яких слугує суспільним цілям, американська федеральна податкова служба ІRS відносить:
так звані "громадські благодійні організації" (publіc charіtіes) релігійного, освітнього, благодійницького, наукового, літературного, спортивного спрямування; об'єднання, що сприяють громадській безпеці, борються проти насильства щодо дітей та тварин;
приватні фундації, засновані приватними особами з метою надання благодійної допомоги іншим НПО або приватним особим;
громадські об'єднання, профспілки, пенсійні фонди, інші організації соціального захисту, об'єднання ветеранів, клуби, тощо [McMіllan, p. 2-3].
Які ж особливості існування мистецької (та, власне, будь-якої) організації в правовому режимі НПО, які переваги, а можливо, й недоліки дає цей юридичний статус?
За Т.Ніколасом, основні переваги статусу НПО такі:
податкові пільги - як правило, офіційно зареєстрована в податкових органах НПО не сплачує федеральних податків на доходи та на майно; аналогічні, хоча здебільшого менші за розмірами пільги надають відповідні закони багатьох штатів щодо "штатних" податків. Варто вказати, що податкові пільги не є автоматичним наслідком юридичного утворення НПО - для їх отримання слід іще й зареєструватися в ІRS федеральній податковій службі;
право на пільгове отримання пожертв (у різних формах грантів, нагород, дарунків тощо), яке забезпечується звільненням від оподаткування тієї частини доходу чи прибутку жертвувача, яка використана на благодійні пожертви чи дарунки;
низькі поштові тарифи - для того, щоб ними скористатися, НПО мусить повідомити поштову службу про свій некомерційний статус; після цього вона сплачуватиме, напр., за звичайний лист 11 центів (комерційні структури платять по 20 центів, приватні особи - по 29);
обмеження у застосуванні трудового законодавства: НПО не зобов'язані дотримуватися умов колективних трудових угод, встановлених для бізнесових структур: у деяких штатах НПО не сплачують обов'язкових нарахувань на зарплатню;
обмеження майнової відповідальності: для НПО відповідальність по боргових та інших зобов'язаннях обмежена вартістю її майна; а члени та засновники НПО взагалі не несуть майнової відповідальності по її зобов'язаннях.
Однак окрім вигід, існують і незручності статусу НПО. Тед Ніколас серед основних обмежень та недоліків, породжених неприбутковим статусом, вказує на такі:
особливі вимоги до ведення звітності та іншої документації НПО: обов'язковість відповідно оформлених протоколів керівних органів та їхніх рішень; загальні (а не лише фінансові) річні звіти по відповідній формі тощо;
колегіальне керівництво: закон вимагає, аби publіc charіty управлялася колегіальним органом - наглядовою радою (board of trustees) або радою директорів;
відкритість та підконтрольність: НПО повинна регулярно публікувати свої звіти, підлягає обов'язковому контролю (аудиту) відповідних державних служб, а також повинна відкривати практично для будь-кого інформацію про певні аспекти своєї діяльності.
Нарешті, чи не головне обмеження - НПО не має права розподіляти одержані прибутки між своїми засновниками чи учасниками, а має використовувати їх на статутні цілі. Окрім того, в деяких штатах існує правове обмеження на розміри деяких різновидів НПО - їх річний оборот не може перевищувати певної суми.
Таке поєднання позитивних та негативних аспектів призводить до того, що, хоча кількість НПО в Америці швидко зростає, далеко не всі мистецькі заклади прагнуть скористатися цим статусом - наприклад, маленькі приватні художні галереї воліють залишатися приватними підприємствами, аби уникати марудної звітності, "колегіальності керівництва" та постійного контролю зі сторони.
Американське законодавство передбачає різноманітні стимули та податкові пільги для спонсорування, жертвування, для доброчинних та культурницьких приватних та корпоративних фундацій. При цьому на відміну від наших законотворців, які щонайменшу пільгу обставляють стількома умовами, що практично зводять її нанівець, у США дотримуються принципу "sіmplіcіty encourages gіvіng", тобто - "простота (закону) стимулює пожертвування".
Література
1. Adam, Christopher, Cavendish, William and Mistry, Percy S., Adjusting Privatization: Case Studies from Developing Countries. London: James Curray, 1992.
2. ANDERSON James, O'DOWD Liam, WILSON Thomas. Culture and cooperation in Europe's borderlands. Amsterdam, New York: Rodopi,2003.
3. Barzelay, Michael, The New Public Management. Improving Research and Policy Dialogue, Wildavsky Forum Series 3, The University of California Press, 2001.
4. Bernier, Ivan, Catalogue of International Principles Pertaining to Culture, Ottawa, International Network on Cultural Policy, 2000.
5. Cultural Policies in Europe: a Compendium of Basic Facts and Trends, Council of Europe.
6. Dahrendorf, Ralph, Reflections on the Revolution in Europe, Random House, New York, 1990.
7. Dahrendorf, Ralph, A precarious balance: economic opportunity, civil society, and political liberty, in The Responsive Community: Rights and Responsibility, Volume 5, Issue 3, Summer 1995.
8. DONDERS Yvonne. "The protection of cultural rights in Europe: none of the EU's business?", Maastricht Journal of European and Comparative Law, v. 10, n. 2, 2003, p. 117-147.
Loading...

 
 

Цікаве