WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Правове регулювання культурної сфери в країнах Європи - Реферат

Правове регулювання культурної сфери в країнах Європи - Реферат

збір з кожного проданого у Франції кіноквитка, з кожної "чистої" відеокасети; бюджет центру поповнюють також доходи від наданих ним аудіовізуальних послуг та, нарешті, дотація з держбюджету.
Всі управління надають фінансову допомогу відповідним галузям культури, а деякі ще й мають у своєму підпорядкуванні національні заклади культури - музеї (нині у Франції 34 національних музеї), театри, бібліотеки, архіви, мистецькі вищі навчальні заклади); однак майже жоден із цих закладів не фінансується державою стовідсотково.
Управління театрів та спектаклів надає щорічні фінансові дотації значним театрам, які, втім, не перевищують третини операційного бюджету театру, але можна також отримати від цього управління грант на конкретний мистецький проект. Окрім того, існує Національне бюро поширення мистецтв, який фінансово підтримує численні невеличкі театральні трупи у французькій провінції.
Управління регіонального розвитку є з'єднувальною ланкою між центральною владою (Міністерством, урядом) та регіональними дирекціями культурних справ (Dіrectіons regіonales des affaіrs culturelles, або ж DRACs). Систему DRACs було створено 1977 року; сьогодні їх 27.
Відповідно до Закону про децентралізацію державних інституцій, прийнятого 1983 року, на DRACs було покладено низку важливих функцій, які раніше здійснювало саме Міністерство:
забезпечення координації Міністерства та органів місцевої (регіональної) влади;
контроль за здійсненням основних засад та пріоритетів загальнонаціональної культурної політики в місцевих умовах;
забезпечення цілісності регіональної культурної політики;
розподілення виділених регіонові бюджетних фондів, фінансування місцевих культурних ініціатив, а також місцевих мистецьких навчальних закладів;
консультативна, методологічна допомога місцевій владі у формулюванні власної культурної політики;
проведення культурологічних, соціологічних досліджень та ін.
Окрім прямих дотацій мистецьким організаціям та надання грантів, DRACs також здійснюють закупівлю творів місцевих митців.
НІМЕЧЧИНА
Сьогодні Федеральна Конституція Німеччини містить лише одне речення, яке стосується культури й мистецтва: "Мистецтво, наука, дослідження й освіта мають бути вільними" (Стаття 5.III).
Згідно з тлумаченням Конституційного Суду, цей пункт не тільки визначає право митців на захист від втручання держави, але також уповноважує державу захищати й підтримувати культуру й мистецтво.
За останні два десятиріччя були спроби уточнити "культурний пункт Конституції" або включити культуру до основних цілей цілей держави в інших статтях федеральної Конституції.
На відміну від федеральної Конституції, більшість земельних конституцій звертаються до питань мистецтва й культури в конкретніший спосіб, за винятком хіба що міста-землі Гамбурга. Три землі - Баварія, Бранденбург і Саксонія - включають культуру до головних цілей діяльності держави, як наприклад: "Баварія є правовою, культурною і соціальною державою" (Стаття 3.I).
Більшість земельних конституцій включають обов'язок підтримки державою (земельним урядом) мистецтва або культурного розвитку, наприклад: "Земельний уряд захищає й підтримує культурне життя" (Берлін, Стаття 20.II).
Багато земельних конституцій зобов'язують владу заохочувати публіку до участі в культурних подіях. Наприклад:
"Всім людям має бути надана можливість корстуватися надбаннями культури" (Райнланд-Пфальц, ст. 40.III).
Багато земельних конституцій передбачають відповідальність держави, у сфері охорони культурної спадщини або мистецької освіти для дорослих, деякі згадують про підтримку й захист культурних традицій етнічних меншин. В ширшому контексті деякі конституційні положення передбачають культурні цілі для системи освіти, як, наприклад, Конституція Баварії:
"- Відкритість до всього, що є добрим і прекрасним" (Стаття 131.11), або конституція Тюрінгії:
"- Миролюбне співіснування з іншими культурами й народами" (Ст. 22).
Спеціальне законодавство для галузі культури
Правове визначення головних аспектів державної культурної політики дається відповідними положеннями конституційних та адміністративних законів. Ці положення, одначе, не зібрані в одному спеціальному законі, вони складаються з маси конституційних та статутних положень, муніципальних нормативних актів, кількох спеціалізованих актів законодавства земель, що стосуються справ культури, а також деяких федеральних закони, як, наприклад:
Акту про захист культурної спадщини Німеччини від її вивезення за кордон,
Закону про авторське право,
Закону про федеральне сприяння кіно,
Закону про соціальний захист митців; тощо.
Різноманітні положення, що стосуються культури, є у Федеральному Законі про будівництво, Федеральному Законі про регіональне планування тощо.
Специфічні галузеві "культурні" закони існують на рівні земель - стосовно архівів, охорони пам'яток, мистецької освіти. Деякі землі мають закони про музичні школи (Бранденбург), про бібліотеки (Баден-Вюртемберг).
Одначе ніде немає окремих законів для таких важливих закладів культури, як театри, музеї, оркестри.
Правові норми щодо масових та електронних медіа розподілені між федеральною й земельною владами.
Образотворче мистецтво, як і інші мистецькі сфери, знаходиться під захистом Федеральної Конституцієї (Стаття 5.ІІІ щодо права на вільну мистецьку творчість). Ця стаття гарантує кожному право вільно працювати у сфері мистецтва та прагнути публічного визнання своєї роботи.
Гарантії цього лежать не тільки у "сфері творчості" але також у "сфері впливу" цієї творчості шляхом публікації й дистрибюції творів.
Що стосується поширення та використання мистецьких творів, то Закон про авторське право 1965 року, який часто переглядався, є до сьогодні чинним. Цей Закон містить регулювання щодо публікацій, виставок, передачі або дарування прав на використання творів, у тому числі через позичання їх музеям.
Інші пункти закону стверджують, що творець має право на економічний зиск зі своїх творів (§11.2). Одначе, мистецький гонорар від участі у виставках, чого вимагають мистецькі організації, не включено до чинного закону про авторські права.
Закон про соціальне страхування митців є дуже важливим для всіх незалежних митців і для організацій, що використовують їхні твори, за які від останніх вимагається платити податок з усіх видів доходів.
АВСТРІЯ
Австрія, подібно до ФРН, є федеральною державою з відносно незалежними регіонами-землями; цю незалежність відображено й у законодавчих положеннях щодовідповідальності земельної влади за підтримку культури.
Натомість Федеральна конституція Австрії взагалі не згадує про культуру й мистецтво. Законодавчі норми, що регулюють сферу культури, не були виведені до якогось всеохопного "закону про культуру", а також не були бодай якось систематизовані. Тому кожна з норм, що стосуються культурного сектора, базується на загальній законодавчій системі - наприклад, на Федеральній Конституції або на Основному Законі про Громадянські Права (до них включено, зокрема, свободу
Loading...

 
 

Цікаве