WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Загальні засади правового забезпечення культурної сфери в країнах Заходу - Реферат

Загальні засади правового забезпечення культурної сфери в країнах Заходу - Реферат

інструментів та документів, зібраних і прокоментованих відповідно до 10 робочих категорій:
Культурні права як основні права людини;
Захист культурної спадщини;
Захист авторських прав;
Поширення культурних товарів і послуг;
Культура як складник розвитку;
Між культурний діалог і міжнародне культурне співробітництво;
Ко-продукція і поширення культурних благ;
Культурна політика;
Митці і творці (статус і поширення творів);
Стимулювання мовної різноманітності.
Фінансові й фіскальні стандарти державної підтримки культури виглядають особливо важливими, якщо поглянути на проблему забезпечення культурних потреб з позицій споживача (і то якнайширшого, масового) культурної продукції та послуг. У цьому плані логічною для держави виглядає підтримка наймасовіших культурних практик своїх громадян. До таких практик належать - перегляд телебачення та слухання радіо, читання преси та книжок, відвідування концертів (передусім - популярної музики) та інших розважально-дозвіллєвих заходів.
Менш поширеними, але більш "просвітницьки цінними", на погляд багатьох, є відвідування театрів, музеїв, бібліотек тощо.
Ще один важливий напрям правового регулювання культурної сфери - це регулювання інституційної та інвестиційної діяльності, тобто прямого створення й фінансування державою чи місцевим самоврядуванням культурно-мистецьких закладів, а також держзамовлення на культурну продукцію (фільми, книговидання, телепрограми, видовищні заходи, твори монументального мистецтва тощо). Такі прямі механізмидержавної підтримки культури логічно випливають із того погляду на мінімальні культурні потреби, який передбачає потребу суспільства (а отже, й відповідальність демократичної держави) у збереженні й розвитку національної культури у всій її цілісності.
Ринкові й навіть фіскальні механізми далеко не у всьому й не завжди здатні таке збереження забезпечити, особливо в сучасних умовах дедалі потужнішого впливу глобалізаційних процесів на культури невеликих країн і націй. Тому на окремих ділянках роль прямої організаційно-бюджетної підтримки для виживання національних культурних інституцій (іншими словами, для забезпечення мінімальної потреби суспільства у даному складникові своєї національній культурі) є незамінною.
До таких ділянок, де державі в сучасних умовах доцільно й далі продовжувати повне бюджетне утримання чи значне дотування культурних закладів, на думку більшості європейських фахівців, належать:
публічні та спеціальні бібліотеки (повне бюджетне утримання та поповнення фондів);
музеї, заповідники, заклади культури клубного типу, школи естетичного виховання, зоопарки (утримання переважно за рахунок бюджетної дотації із платним характером послуг, але при контрольованих низьких цінах усіх чи більшості послуг);
театри (драматичні, музичні, дитячо-юнацькі) та академічні мистецькі колективи (симфонічні та камерні оркестри, хори, ансамблі) істотне дотування з державного (для національних закладів) та місцевого бюджетів, в межах згаданої базової мережі культурно-мистецьких закладів;
один-два державних (громадських) радіо- і телеканали (бюджетні дотації при загальному госпрозрахунковому характері господарювання).
Однак в умовах відкритого, демократичного суспільства з ринковою економікою інституційно-бюджетна підтримка культури дає реальний результат (саме культурний результат, а не збереження зайнятості працівників бюджетних культ-просвіт-закладів) лише за умови, коли вона є логічним продовженням, свого роду надбудовою на механізмах підтримки першого та другого типу - тобто законодавчим забезпеченням культурних прав та податковими пільгами для діяльності в культурній сфері.
Підсумовуючи проблематику загальних підходів до правового регулювання культурної сфери, спробуймо сформулювати основні засади, яким має відповідати правова основа культурної політики сучасної демократичної держави.
На нашу думку, це такі засади:
забезпечення самоцінності та незалежності культури й мистецтва в усіх їх численних проявах;
гарантування культурних прав громадян та доступу до культурного надбання;
забезпечення свободи літеpатуpної і художньої твоpчості, захист інтелектуальної власності, автоpських пpав;
збеpеження цілісності національної культуpи, підтpимка національного виpобника культуpної пpодукції;
законодавчий захист національної історико-культурної спадщини;
утримання державою та місцевим самоврядуванням базових елементів культурної інфраструктури, найзначніших культурно-мистецьких закладів;
забезпечення державної підтримки та сприятливого правового й господарського режиму для культурно-мистецьких організацій, об'єднань, окремих митців незалежно від підпорядкування, виду культурної діяльності та форм власності; створення сприятливих умов для розвитку "третього сектора" в культурі;
створення правових та економічних стимулів для залучення недержавних коштів та засобів до підтримки культури та мистецтва.
?
Література
1. Adam, Christopher, Cavendish, William and Mistry, Percy S., Adjusting Privatization: Case Studies from Developing Countries. London: James Curray, 1992.
2. ANDERSON James, O'DOWD Liam, WILSON Thomas. Culture and cooperation in Europe's borderlands. Amsterdam, New York: Rodopi, 2003.
3. Barzelay, Michael, The New Public Management. Improving Research and Policy Dialogue, Wildavsky Forum Series 3, The University of California Press, 2001.
4. Bernier, Ivan, Catalogue of International Principles Pertaining to Culture, Ottawa, International Network on Cultural Policy, 2000.
5. Cultural Policies in Europe: a Compendium of Basic Facts and Trends, Council of Europe.
6. Dahrendorf, Ralph, Reflections on the Revolution in Europe, Random House, New York, 1990.
7. Dahrendorf, Ralph, A precarious balance: economic opportunity, civil society, and political liberty, in The Responsive Community: Rights and Responsibility, Volume 5, Issue 3, Summer 1995.
8. DONDERS Yvonne. "The protection of cultural rights in Europe: none of the EU's business?", Maastricht Journal of European and Comparative Law, v. 10, n. 2, 2003, p. 117-147.
Loading...

 
 

Цікаве