WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → УКРАЇНСЬКИЙ ШОУ-БІЗНЕС: сучасний стан і перспективи розвитку (оглядова довідка за матеріалами преси) - Реферат

УКРАЇНСЬКИЙ ШОУ-БІЗНЕС: сучасний стан і перспективи розвитку (оглядова довідка за матеріалами преси) - Реферат

господарів, які на власний розсуд формують культурний ринок і сприяють розвитку в ньому зовсім неприйнятних для України тенденцій [2].
Четверта група причин - у теоретичній площині - передусім, у різному тлумаченні, а часом і повному нерозумінні основних понять масової культури та шоу-бізнесу [2].
"Зараз просто необхідно влаштувати справжній конструктивний діалог між усіма, хто мав би забезпечувати функціонування та існування нормальної української масової культури. Це і виконавці, і люди, причетні до шоу-бізнесу, програмні директори радіостанцій та телекомпаній, продюсери і, безперечно, влада", - так прокоментував нараду з питань розвитку сучасної української музики, що відбулася в Києві за участю керівників вітчизняних телерадіокомпаній, музикантів, музичних продюсерів та представників виконавчих органів влади, радник Президента України, лідер гурту "Океан Ельзи" С. Вакарчук. "Я хотів би, щоб в Україні була своя власна, справді потужна, сильна масова культура, - зазначив С. Вакарчук. - А щоб при цьому не страждав ринок і комерція, ми, виконавці, повинні зробити українську музику конкуренто-спроможною й професійною". Голова Нацради України з питань телебачення і радіомовлення В. Шевченко наголосив, що наразі немає жодних причин принаймні говорити про те, що у телерадіокомпаній є певні труднощі щодо хоча б однієї третини як мінімум українського наповнення. На сьогодні перед виконавцями та власниками телерадіоканалів насамперед постала проблема, яка полягає в тому, що українська музика та українські пісні не представлені належним чином в українському радіоформаті, передусім в FM-діапазоні. Дані офіційного моніторингу Нацради з питань телерадіомовлення показали, що більшість радіостанцій дає в ефір від 1 до 3 відсотків української пісні. За результатами засідання було домовлено створити Раду взаємодії, до якої увійдуть учасники наради, і напрацювати рецепт, за яким насамперед молодим, "нерозкрученим" музикантам буде гарантована присутність, ротація в FM-діапазоні" [10,11].
Український філософ сучасності, професор С. Кримський, дає, мабуть, найточнішу характеристику станові сучасної культури, називаючи її естрадноцентристською. І це тоді, як естрада (тобто, шоу-бізнес), по суті, жодного відношення до культури не має, а лише до того ж таки бізнесу. Справжня ж культура - найважливіший елемент, що формує націю, що вводить народ до світової спільноти, - залишається десь далеко позаду [12].
Н. а. України, лауреат міжнародних конкурсів в Італії та Іспанії, художній керівник Київського камерного ансамблю "Контрасти", доцент Національної музичної академії України ім. П. Чайковського, солістка Державного камерного ансамблю "Київські солісти", президент культурно-мистецького фонду "Київ-Класік", автор проекту "Елітні вечори камерної музики в Національній філармонії України" Є. Басалаєва зауважує, що "з настанням незалежності фактично зникли культурно-мистецькі центри, що координували діяльність академічних музикантів. Нині можна говорити лише про те, що у нас є шоу-бізнес, мета якого - розкручувати естрадних виконавців і заробляти на попсі гроші. Тут дійсно з'явилися майже професійні менеджери. А от класична музика хибно вважається чимось застарілим, неактуальним і навіть непотрібним у нашій країні" [13].
Натомість, на думку В. Куцевалова, заслуженого діяча мистецтв України, генерального директора Українського державного центру мистецтв, "наша культура з її народними традиціями, фольклором, класичним мистецтвом - високопрофесіональна і конкурентоспроможна. Що ж стосується естради, то тут, на жаль, частіше переважає приватна "розкрутка" не дуже обдарованих виконавців". "Якби вітчизняний шоу-бізнес будувався на принципах справедливості, а не тільки грошей, то в ньому не було б сьогодні стільки сміття, - зауважив В. Куцевалов. І ми б одержали якісний продукт власного виробництва. Але оскільки нині, на жаль, працює інше правило: хто багатий, той співає, а хто талановитий, але бідний, мовчить, - то на нашій естраді існує нерівноцінний баланс на користь проштовхування бездарних створінь на естраду. І досить важко відрізнити в цьому хаосі справжнього артиста від дилетанта. Щоб стати зіркою, на початковому етапі (створити імідж, "засвітити" і поставити "на слух") необхідно близько 200 тисяч доларів. Вискочити нелегко, але ще складніше втриматися [14].
Зважаючи на вищезазначене, може скластися враження, що це "зачароване коло" ніколи не розірветься, та насправді стан речей в українському шоу-бізнесі пояснюється легко: масова культура відбиває потреби мас. А оскільки українським масам цікавіше приймати те, що дають, ніж самим змінити ситуацію навколо себе, то, звісно, за них це робитимуть інші. Та В. Куцевалов оптимістично зазначає: "Я думаю, в найближчі два-три роки відбудеться природний відбір в українському шоу-бізнесі. Глядач і слухач розкуштує те, що йому зараз пропонують, і розбереться в смаку. А щоб цей момент настав якомога скоріше, слід робити ставку на професіоналів") [14].
Шоу-бізнес - це багатонаціональна аполітична структура, яка, як царина нашої культури, є найбільш ефективним рушієм впливу на масову свідомість молоді. Зрештою, вплив на свідомість існував за всіх часів, питання в тому, хто яку роль у ньому відіграє.
Розірвати "зачароване коло" просто - слід творити мистецтво і вчитися "мистецтва продавати мистецтво". Бо складається враження, що для більшості прихід у шоу-бізнес - бажання показати себе, задовольнити власні амбіції, підвищити соціальний статус, але не музичне мистецтво. В результаті учасники процесу досягають бажаного: заробляють гроші, роблять політичну кар'єру, але цим рівень українського шоу-бізнесу не підвищується [4].
Щоби вдало поєднати бізнес і мистецтво, маючи з цього й економічну вигоду, й естетичну насолоду, потрібно докласти неабияких зусиль. Які, в свою чергу, треба вміти спрямувати в правильне русло, тобто - в шоу-бізнес, бо це, передусім, - комерційна діяльність у галузі масової культури, тобто цілеспрямована системна діяльність з організації створення, тиражування, масового поширення та споживання творів виконавських жанрів мистецтва (музики, театру, інших шоу, екранних мистецтв) з метою отримання прибутку [2].
Мистецтво є втіленням емоційно-чуттєвого досвіду людства. З іншого боку, воно має певний соціальний резонанс, часом досить специфічний. Це повною мірою стосується шоу-бізнесу, що виник на стику бізнесу й мистецтва. саме подвійність його природи обумовила наявність двох напрямів усоціологічному дослідженні цього явища, спрямованих на аналіз його комерційного і мистецького аспектів. [1, 35]
Оскільки шоу-бізнес є специфічною сферою, що має безпосереднє відношення до мистецтва, він має і свої специфічні проблеми, серед яких - проблема художньо-естетичного рівня шоу-продукту. З неї логічно витікає питання про співвідношення в шоу-бізнесі художнього і "позахудож-нього", а точніше - про те, якою мірою мистецький твір, що стає предметом шоу-бізнесу, можна вважати художнім. З одного боку, шоу-бізнес - це все-таки бізнес, який не може існувати без "позахудожніх" елементів з іншого - це шоу як специфічна художня ознака шоу-бізнесу. Тому розуміння оптимального співвідношення в шоу-бізнесі художнього і "позахудожнього"
Loading...

 
 

Цікаве