WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Українська діаспора: сучасний стан і перспективи співпраці - Реферат

Українська діаспора: сучасний стан і перспективи співпраці - Реферат

засідання, проводилась робота секцій "Український етнос у просторі й часі" та "Закордонне українство", а також відбулося засідання "круглих столів" "Державні механізми розвитку й утвердження української мови" та "Новітня хвиля української трудової міграції та еміграції". На конференції були висвітлені важливі й актуальні проблеми сьогодення, ідеї становлення й самоствердження світового українства. Головним питанням конференції було формування адекватної громадсько-політичної структури, яка б відповідала не лише за координування українських організацій за кордоном, а й за їх підтримку з боку українського уряду [33].
8-10 березня 2006 року на базі Національного університету "Львівська політехніка" відбулася Перша міжнародна наукова конференція "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті".
Ініціатором проведення такого представницького форуму виступив Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка". Свою підтримку у підготовці конференції надали Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Міністерство закордонних справ України, Міністерство культури і туризму України, Міністерство освіти і науки України, Українська Всесвітня Координаційна Рада, Львівська обласна державна адміністрація, Національний університет "Львівська політехніка" та інші державні й громадські інституції України. До участі у конференції зголосилося 245 осіб з понад 20 країн світу: Австралії, Білорусії, Грузії, Естонії, Італії, Казахстану, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Російської Федерації (Москва, Карелія, Самара, Саратов, Єкатеринбург, Димитровоград, Тула, Сургут, Санкт-Петербург, Мурманськ, Татарстан, Башкортостан), Польщі, Португалії, Придністров'я, Румунії, Сербії і Чорногорії, Словаччини, США, Угорщини, Узбекистану, Чехії, Франції а також - із 15 областей України та Автономної республіки Крим.
Під час конференції було зроблено перші кроки акції "Українську книгу - східній діаспорі", започаткованої директором львівської науково-виробничої фірми "Поліграфічні технології" В. Запоточним. Мета акції - допомогти східній українській діаспорі у формуванні та поповненні бібліотек. Зусиллями В. Запоточного та його партнерів у Львові було зібрано близько 500 примірників української книжки. Це твори класиків і сучасників, випущені вітчизняними видавництвами. Запоточний провів низку зустрічей з учасниками конференції, з представниками східної діаспори. Зокрема з головою Об'єднання українців Саратова "Рута" О. Настечком та саратовським вченим-істориком І. Шульгою. Після цього половину зібраних книжок було надіслано до Саратова. І тамтешня бібліотека майже вдвічі збільшила фонди української літератури. Решту книжок отримали Башкирія та Уренгой (РФ).
Щороку, за участю українців діаспори відбувається надзвичайно багато мистецьких заходів. Одні з них є разовими, а інші стають традиційними і збирають українців з усіх усюд.
Так, раз на два роки в Сопоті збираються українці з усієї Польщі, а також приїжджають із Канади, США, Австралії, Словаччини, щоб долучитися до джерел національного мистецтва. На початку фестивального руху на сцені знаменитої Лісової опери виступали переважно представники української діаспори в Польщі. Були ці концерти дуже скромними, напіваматорськими. Але час минав, і сили фестивалю міцніли. Тепер на сцену Лісової опери виходять художні колективи польських українців, поляки, які виконують українські твори, і гості з України. Упродовж останніх років сопотську сцену прикрашали такі українські колективи, як ансамбль Вірського, Закарпатський ансамбль пісні і танцю, камерний хор "Київ" та капела ім. Ревуцького. Завдяки наявності багатьох жанрів, фестиваль перестає асоціюватися виключно з фольклором і виключно з національною меншиною українців у Польщі, а переноситься на Україну та її колективи, популярні за її межами. Виріс рівень самодіяльних українських колективів із Польщі. Ними починають цікавитися організатори заходів в Україні. Фестиваль збирає не тільки українців, а й людей, які прагматично розуміють, що є необхідність у співпраці з Україною, а отже - її (через культуру в тому числі) треба краще знати [34].
Другий фестиваль української культури "Калина" було проведено у місті Вербас 24 та 25 червня 2005 р. Організатором Фестивалю є Національна рада української національної меншини Сербії і Чорногорії, представницький орган самоврядування меншини за технічною допомогою членів КПТ "Карпати" з міста Вербас. Програму фестивалю складали презентації конкурсних номерів. Було організовано круглий стіл на тему "Українська культура: сьогодення та перспективи розвитку". Цей захід зібрав майже 1700 глядачів і пройшов за фінансової підтримки місцевої влади. У конкурсній програмі брали участь члени українських товариств, солісти та дуети, а на святковому концерті виступили члени українських товариств та ансамблів з Сербії й гості з Культурно-просвітньої спілки українців ім. Тараса Шевченка з Баня Луки (Боснія і Герцeґовина) та ансамблі з України - з Києва "Українські барви" та з Бучача.
22-24 липня 2005 року поблизу містечка Ждиня, що на території Польщі, вже вп'ятнадцяте символічним вогнем єдності приймала учасників фестивалю "Лемківська ватра". Це була двадцять третя зустріч лемків усього світу. Щоб якось ліквідувати цю "білу пляму" у власній історії, сприяти відродженню кращих традицій колишніх мешканців Західних Карпат, лемки вирішили проводити фестивалі рідної культури. Ще донедавна такі фольклорно-етнографічні фестивалі відбувалися в Еленвілі (США), Ждині та Михалові (Польща), Свиднику (Словаччина), Гутиську і Монастириську (Україна). Однак саме Ждиня, яка розташована в самому серці лемківського краю, покликана стати осередком єднання лемків усього світу. Головний організатор фестивалів лемківської культури в Ждині - Об'єднання лемків. Минулого року на запрошення Об'єднання лемків в триденному святі культури брало участь майже50 ансамблів (1000 виконавців) та близько 8 тисяч гостей. Побувала на святі й делегація Української Всесвітньої Координаційної Ради на чолі з головою Михайлом Горинем. Окрасою фестивалю, як завжди, були виступи фольклорних колективів, більшість з яких приїхали з України. Заслужені оплески і пошанування отримав чоловічий хор "Лемки Києва", у репертуарі якого є не тільки народні, але й академічні твори.
У селі Дев'ятина (Боснія і Герцеговина) пройшов п'ятий огляд української фольклорної творчості "Червона калина". Це село є символом витривалості українського духу в діаспорі: звідси починалися поселення українців, яких потім різними хвилями рознесло по тепер уже незалежних державах, що виникли на теренах колишньої Югославії. Прагнення зберегти національну самобутність є поштовхом до того, щоб хоч раз на рік зустрітися на "Червоній калині" [35].
У свою чергу, Міністерством культури і туризму України, Товариством "Україна-Світ" та іншими організаціями у 2005 році також було проведено низку культурно-мистецьких заходів, спрямованих на розвиток співпраці з українцями діаспори. Серед таких - фестиваль української культури в Молдові (м. Кишинів, Республіка Молдова, 27-31 березня 2005 р.) семінар для керівників творчих
Loading...

 
 

Цікаве