WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Українська діаспора: сучасний стан і перспективи співпраці - Реферат

Українська діаспора: сучасний стан і перспективи співпраці - Реферат

України
- сприяння встановленню контактів між науковими закладами, установами культури, творчими колективами з різних країн, які прагнуть підтримувати зв'язки з Україною
- створення мережі українських інформаційно-культурних центрів за кордоном - "Українських домів" [5].
Та, не зважаючи на позитивний поступ, все ж залишається немало проблем, вирішення яких потребує чималої уваги як з боку керівництва держави, так і регіональних органів влади.
Як не прикро констатувати цей парадоксальний факт, але саме тепер, коли Україні найбільше потрібні молоді, сильні, розумні люди, - величезний їх відсоток страждає від безробіття, і в той же час європейські країни оновлює, збагачує дешева українська робоча сила. Тільки в Чеській Республіці понад 400 тисяч наших заробітчан, тоді як міждержавною угодою обумовлена квота близько 50 тисяч. На життя і побут українських нелегалів у Чехії звертає увагу місцеве телебачення, щодня пише офіційна преса.
У подібному стані перебувають українські заробітчани-нелегали у Польщі, Росії, інших країнах. Опосередковано потерпають у тих країнах і громадяни українського походження, бо в суспільну свідомість закладається негативний образ українця [11].
На Піренейському півострові, за різними оцінками, мешкають від 350 до 500 тисяч українців. Іспанське місто Валенсію обрали місцем проживання майже 100 тисяч уродженців Івано-Франківщини.
Українці в Російській Федерації - найбільша національна меншина, яка нараховує 2,5 мільйона осіб. У Росії 105 великих організацій українців. Вони проводять сотні фестивалів культури, концертів, зустрічей з видатними представниками української інтелігенції. Та в українців Росії багато невирішених проблем. Не виконується Закон РФ "Про національно-культурну автономію", немає українських шкіл, бібліотек, дитячих садків. У Росії не видають газети і журнали українською мовою, немає українських телевізійних і радіопрограм [25].
А 65 відсоткам етнічних українців, що проживають на півночі Молдови, освіта рідною мовою взагалі не доступна. Більш як 40 відсотків вважають, що мова й культура другої за кількістю нацменшини в Республіці Молдова вгасають, їм загрожує загибель. Такого висновку дійшли експерти громадянської місії "Українці в Молдові", що проводили соціологічне опитування серед 1600 респондентів у місцях компактного проживання українців. За словами організаторів проекту, на 400 тисяч представників цієї національності в РМ лише дві українські школи. Водночас в Україні тільки в Одеській області налічується 26 шкіл з викладанням молдавською мовою [26].
Закордонним земляцтвам, бракує тісного і плідного зв'язку з Україною. Емігранти сподіваються, що державні органи, вітчизняні навчальні заклади, спонсори надаватимуть допомогу літературою, програмами, методичними посібниками тощо [27].
Серед основних проблем у роботі з діаспорою є недостатня узгодженість дій державних установ та громадських організацій, що займаються проблематикою української діаспори, та відсутність культурно-інформаційних центрів України в місцях компактного проживання українців.
Також особливо гостро на сьогоднішній день постає питання налагодження широких гуманітарних та інформаційних зв'язків між українськими громадами світу, а також між громадським сектором і державою. Проте саме з огляду на це і з метою сприяння вирішення цього питання, за кордоном і в нашій державі проводяться різноманітні акції - видання довідників і посібників, "круглі столи", засідання, конференції.
Так, наприкінці грудня 2004 року вийшов у світ підготовлений Інститутом досліджень діаспори довідник "Українські організації в країнах Заходу" (упорядник І. Винниченко), який містить лапідарну інформацію про громадські, жіночі, молодіжні, культурно-просвітні, освітянські, наукові, релігійні, бізнесові, спортові та інші інституції наших співвітчизників у понад 30 країнах. Дарування вітчизняним та українським закордонним інституціям видань інституту є одним із регулярних заходів міжнародного фестивалю "Нашого цвіту - по всьому світу", який проводиться від 1999 року. Каталог уже подаровано обласним науковим бібліотекам України, вітчизняним громадським організаціям. За сприяння Міністерства закордонних справ України довідник було передано українським науковим, освітнім, громадським та культурно-просвітнім інституціям, редакціям часописів та українським радіопрограмам у майже 50 країнах. Інформацію для довідника, який було видано за сприяння Київської міської держадміністрації, товариств "Світлиця" та "Україна - світ", акціонерних товариств "Оболонь" і "Укрсат", надали посольства та консульства України в країнах проживання наших співвітчизників [28].
Щодо інших форм діяльності, то темі "Україна і Європа" була присвячена міжнародна наукова конференція, яку в 2005 році провів відомий у світі науковий центр україністики в Іллінойському університеті в м. Урбана-Шампейн (США). Науковці-україністи з усієї діаспори, а також і з України, своїми аналітичними доповідями привертають увагу світової громадськості до проблем історії та культури України. Саме українська діаспора в США взяла на себе місію створювати для України міжнародний авторитет. У роботі конференції взяв участь консул України в Чикаго Б. Базилевський, який, зокрема, підтримав пропозицію київських професорів проводити подібні науково-громадські акції в усіх країнах Європи [29].
У приміщенні Латвійської академічної бібліотеки тривала робота 2-ї міжнародної науково-практичної конференції "Українці в Балтії", участь у якій взяли науковці, освітяни, громадські і державні діячі, підприємці та журналісти з Латвії, Естонії та України. Вони висвітлили широке коло питань, що стосуються історії та сьогодення наших співвітчизників у цьому регіоні, їхніх взаємин з історичною батьківщиною, стану балтійської україністики та досліджень Балтії в Україні, науково-технічного співробітництва наших країн, регіонального українського культурно-інформаційного простору, діяльності українських культурно-просвітницьких товариств та освітніх закладів. Резолюцією конференції, серед іншого, передбачено звернутись до органів влади України з проханням включити до розробленої Національної програми "Закордонне українство" на період до 2010 року низкизаходів, які мають намір, у тому числі спільно з балтійськими колегами, реалізувати наші співвітчизники [30].
Міністерство культури і туризму України спільно з Українським культурно-просвітницьким центром "Дружба" проводило десятиденний міжнародний пленер "Україно, моя Україно", в якому брали участь кращі професійні художники українського походження з Австрії, Білорусі, Естонії, Латвії, Литви, Молдови, Росії, Румунії, Польщі та Словаччини. Темою пленеру була столиця нашої держави, її минуле, сучасне і майбутнє. Ця мистецька акція започатковує в Києві постійно діючу галерею художників українського зарубіжжя [31,32].
У січні 2005 року в київському міському Будинку вчителя відбулася науково-практична конференція "Українці: світова нація перед викликами ХХІ століття". Її організатори - Українська Всесвітня Координаційна Рада, Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України та Інститут українознавства МОН України. У рамках конференції проходило пленарне
Loading...

 
 

Цікаве