WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Історико-культурні заповідники в сучасній Україні - Реферат

Історико-культурні заповідники в сучасній Україні - Реферат

завданням якої є дослідження, відновлення, збереження та популяризація історико-культурної спадщини Галича. Під опікою Заповідника низка історико-архітектурнихпам'яток - церква св. Пантелеймона, Успення Богородиці, Різдва Христового, Княжа криниця, Митрополичі палати, Галичина могила. У Заповіднику постійно діє комплексна науково-дослідницька експедиція, яка щорічно поповнює фонди знахідками з доісторичного та літописного минулого нашого народу. Тут проводять наукові конференції, видають монографії, каталоги, альбоми, путівники, виходить тижневик "Дністровська Хвиля". За 10 років існування науково-дослідної установи зроблено чимало: створено матеріальну та наукову базу, досліджено і музеєфіковано пам'ятки історії та культури, що знаходяться на території колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, видано ряд науково-популярних книг, збірників наукових матеріалів, буклетів тощо [22].
До святкування 1100-ліття Галича було відреставровано низку будівель заповідника, було розгорнуто нові виставки. Зараз оновлено експозицію в Музеї історії давнього Галича. У кількох залах представлено різні періоди історії краю - від найдавніших часів до епохи пізнього середньовіччя. Експозицію збагатили численні знахідки, виявлені останніми роками під час досліджень території давнього Галича археологічними експедиціями [23].
Показовим у плані висвітлення проблем та здобутків історико-культурних заповідників України є робота Луцького державного історико-культурного заповідника "Старе місто" (Волинська область). Площа заповідника 41 гектар - два відсотки території міста. Та без оцих відсотків Луцьк втратив би більшість своїх зваб. Це, зокрема, замок Люберта, руїни оборонної стіни і вежі князів Чарторийських у Нижньому замку, старовинні церкви тощо. У заповіднику часто проходять різні культурно-мистецькі заходи, зокрема, Всеукраїнський фестиваль "Меч Луцького замку" (рицарські змагання), Національний фестиваль флористики, Міжнародний фестиваль "Поліське літо з фольклором", Всеукраїнський фестиваль "Берегиня", фестиваль дзвонарського мистецтва "Благовіст Волині". У вежах замку і на фортечних мурах організовують виставки [24].
Попри всі труднощі й майже цілковиту відсутність фінансування, заповідник поволі набирає рис, притаманних старому Луцьку. На місці зруйнованих війною кам'яниць будуються нові, стилізовані під старовину. Повністю відновлено вулицю Братковського, вона тепер одна з найкрасивіших у місті. На базі найстарішої в Луцьку аптеки створено музей фармації. Відкопано і поновлено фрагменти останнього мосту через протоку Глушець [24].
Також у Луцьку планують відновити храм Іоана Богослова та Хрестовоздвиженську церкву, завершити реконструкцію Ринкової площі і замку Люберта, відкрити маршрут підземним містом. Щоб задумане здійснилося, потрібна підтримка держави. Але у Луцьку вважають, що історія варта інвестицій. Тоді вона працюватиме на майбутнє [24].
Тут слід зазначити, що у своїх бідах історико-культурні заповідники багато в чому винні самі. Працівники історико-культурних заповідників не завжди вміють організувати свою роботу так, щоб їх заклади приносили прибутки собі та державі. Саме проблемам прибутковості історико-культурних заповідників було присвячено нараду директорів національних історико-культурних заповідників, яка відбулася у жовтні 2005 року за участю віце-прем'єр-міністра України В. Кириленка та міністра культури і туризму І. Ліхового. "Вже час, щоб українські історико-культурні заповідники почали приносити прибутки собі, громаді і державі", - зазначив В. Кириленко. А для того, щоб заповідники давали прибутки, необхідно запропонувати туристам комплексну інфраструктуру, починаючи від реконструкції пам'яток і закінчуючи готелями та дорогами. На думку віце-прем'єр-міністра В. Кириленка, спеціальний акцент потрібно зробити на внутрішній туризм. Для розв'язання проблем слід провести низку заходів, починаючи від оновлення єдиного реєстру пам'яток, який було сформовано ще у 1963 році, і закінчуючи прийняттям комплексу законодавчих актів, таких як Закон про заповідники, зміни до туристичного законодавства", - наголосив В. Кириленко [3].
Ця нарада ще раз підкреслила, що ефективність роботи історико-культурних заповідників можлива тільки за умови програмування стратегічних довгострокових завдань, цілісної політики держави в галузі культури.
Тож, закінчуючи розмову про історико-культурні заповідники, слід підкреслити, що, попри усі проблеми, Україна по праву пишається своїми заповідниками, які становлять частину культурної спадщини всього людства. І немає сумніву, що саме заповідники України як культурно-освітні і науково-дослідні заклади і далі робитимуть вагомий внесок в реалізацію культурної політики держави, виховуватимуть у відвідувачів високі почуття зацікавленості до інтелектуальних надбань та патріотизм [25].
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Про підсумки діяльності Міністерства культури і мистецтв України у 2003 році: Оглядово-аналітична довідка / М-во культури і мистец. України, НПБ України. - К., 2004. - 98 с.
2. Кирей В. Заповідники - від слова "заповідати" // Уряд. кур'єр. - 2005. - 15 жовт. - С. 7.
3. Історико-культурні заповідники мають приносити прибуток / Інф. // Уряд. кур'єр. - 2005.- 11 жовтня. - С. 5.
4. Про охорону культурної спадщини. Закон України від 8 червня 2000 року № 1805-III // Офіц. вісник України. - 2009. - № 27. - С. 32 - 40.
5. Про затвердження Державної програми розвитку культури на період до 2007 року. - Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2003 р. № 1235 // Офіц. вісник України. - 2003. - № 32. - С. 127 - 128.
6. Шлапак В.П. Здобутки музейних установ Київщини // Музеї України. - 2005. - № 3. - С. 24.
7. Омельченко О. Маємо, зберігаємо, але - не показуємо // День. - 2005. - 30 листоп.
8. Полюшко Г. Кому повернуть хрести? // Дзеркало тижня. - 2004. - 27 листоп. - С. 16.
9. Стріха М. Лавра без лаврового вінка // Україна молода. - 2005. - 10 черв. - С. 14.
10. Про невідкладні заходи щодо відродження Софії Київської як загальнонаціонального духовного центру. - Указ Президента України від 30 грудня 2005 року № 1881/2005 // Культура і життя. - 2006. - 25 січня.
11. Софія Київська помолодшає /Інф. // Демократична Україна.-2006.-26 січня.
12. Державний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році" / Інф. // Музеї України. -2005. - № 3. - С. 25.
13. Вишгородський історико-культурний заповідник / Інф. // Музеї України. -2005. - № 3. - С. 25.
14. Туристи шукатимуть "Золоту підкову" / Інф. // Демокр. Україна. - 2005.- 6 жовт.
15. Національний заповідник "Хортиця" / Матеріали надані Мінкультом України // Музеї України. - 2005 - № 2. - С. 2.
16. Бондаренко Р., Ковпаненко Н. Найунікальніший острів Дніпра // Уряд. кур'єр. - 2005. - 7 лип. - С. 12.
17. Сушко К. Острів Слави і… невезіння // День. - 2005. - 27 квіт.
Loading...

 
 

Цікаве