WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Історико-культурні заповідники в сучасній Україні - Реферат

Історико-культурні заповідники в сучасній Україні - Реферат

Президента передбачаються детальні археологічні, екологічні та інші наукові дослідження території заповідника, розвиток музею"Хортиці", а також збереження природних комплексів Державного геологічного заказника "Дніпровські пороги" [17, 18, 19].
Ці заходи, безумовно, є важливим кроком на шляху вирішення проблем заповідника. Але, на думку деяких журналістів, акція "Відродимо Хортицю!" не стала обнадійливою, швидше, загострила тривогу за майбутнє дніпровського острова - святині українського народу [19].
У пресі відзначалося, що близько 40 років Національний заповідник "Хортиця", що розміщується в центрі великого міста Запоріжжя, уособлює хронічне нездужання нашої культури. Місцева влада завше вбачала в національній святині звичайну комунальну територію, де можна було споруджувати мости, житло, розвивати інноваційний бізнес тощо. Рік у рік патріотично налаштована громадськість міста веде запеклу боротьбу з владою за Хортицю, а та впевнено прибирає до рук хортицьку землю, зневажаючи історико-культурний і експозитивний потенціал легендарного острова [19].
Тож і сьогодні, незважаючи на серйозну увагу з боку громадськості та влади майбутнє унікальної природно-історичної пам'ятки, як і раніше, викликає побоювання [18].
Достойне місце серед аналогічних закладів України займає і Державний історико-архітектурний заповідник у місті Збаражі (Тернопільська область). Заклад було утворено у 1994 році. І вже з перших років існування Державний історико-архітектурний заповідник у місті Збаражі (ДІАЗ) став не лише суто будівельною і реставраційною організацією, а взяв на себе і інші, не менш важливі завдання. Зокрема, він став продовжувачем справи вивчення і відродження історичної спадщини нашого народу, започатковану Збаразьким музеєм.
Державний заповідник впродовж 10 років налагодив наукову, збиральницьку, виставочну і екскурсійну роботу. Було проведено ряд цікавих наукових міжнародних конференцій, налагоджено плідну співпрацю з науковими установами Києва, Львова, Тернополя, Санкт-Петербурга (Росія), Вроцлава і Варшави (Польща).
Впродовж ряду років у заповіднику діяв свій друкований орган - газета "Вісник історії краю". Періодично виходить в світ журнал "Збараж - місто в Медоборах". Але напевно, найбільш вагомою стала робота по збору предметів старовини, в якій приймають участь наукові працівники заповідника. Організація цих робіт мала важливе значення ще і тому, що стала реальною альтернативою в хаотичній скупці у населення безцінних експонатів різного роду "комерсантами", ціль яких - перепродати ці експонати (головним чином за кордон) задля зиску. Заповідник буквально врятував для майбутніх поколінь тисячі предметів, які могли бути втрачені назавжди [20].
Зараз замок є окрасою міста. Сьогодні в замку розміщені виставкові зали з тематичними експозиціями, виставками, картинною галереєю, музейними відділами. У двох великих залах першого поверху розмістилися експозиції "Археологія і етнографія". Тут відвідувачі побачать велику кількість експонатів, які були знайдені під час численних археологічних розкопок і зібрані в етнографічних експедиціях. Розкопки на території комплексу тривають і сьогодні. Два інших зали першого поверху займає експозиція "Килимарство краю" та "Історія архітектури міста Збаража". В залах другого поверху розміщено відділ землеробства [20].
Виставкові зали Збаразького замку дають повну картину історії ремесел, мистецтва та історію краю в цілому. На сьогодні у запасниках заповідника зберігається понад 50 тисяч експонатів. Надзвичайно цікавою є колекція ікон, вишивок, килимів, скульптур тощо. Також зали Збаразького замку стали місцем, де жителі міста і його гості змогли познайомитися з творами багатьох сучасних художників, скульпторів, фотографів.
Тут слід зазначити, що заповідник починав роботу не на порожньому місці. У Збаражі діяв краєзнавчий музей, працівники якого закладали основи музейної справи у Збаражі, збирали і вивчали експонати, створювали експозиції тощо. Тож не випадково, що їх досвід став основою для формування фондових зібрань заповідника [21].
Але перед колективом нового закладу постало непросте завдання: створити музейний комплекс сучасного типу, який би став крайовим центром відродження національної історії і був би привабливим не лише для українських, а й зарубіжних туристів. Для здійснення цих планів, а також з метою інформації громадськості про наукову діяльність заповідника, поширення історичних знань серед населення краю і залучення нових ентузіастів краєзнавства до співпраці у збиральницькій і науково-дослідній та краєзнавчій роботі було засновано періодичні видання: газету "Вісник історії краю" і журнал-альманах "Збараж - місто в Медоборах" [21].
Керівництвом заповідника було визначено основні завдання щодо створення фондової бази: пошук і збір експонатів для музейних експозицій підготовка і обладнання приміщень для запасників і залів для експозицій налагодження фондооблікової роботи. Почалася кропітка і повсякденна праця. Постійно тривали пошуки нових джерел поповнення експонатами. Налагоджувалися зв'язки із колекціонерами, краєзнавцями, любителями старовини, сільськими і шкільними музеями, діячами культури тощо. Ця робота мала успіх. Також принесли здобутки зв'язки працівників з митцями краю [21].
Важливу наукову інформацію несуть археологічні пам'ятки різних культур та епох. У заповіднику відкрито постійно діючі експозиції: археології, етнографії, ікон, скульптур, ремесел краю. Проводяться реставраційні роботи. Організуються екскурсії по замку, проводяться лекції, бесіди, тематичні вечори [20, 21].
Взагалі, за 10 років науковцями заповідника зібрано, систематизовано і вивчено понад 11000 експонатів. Значна частина їх доступна відвідувачам музею для огляду. Також слід зазначити, що заповідник сьогодні - це визнаний центр туризму Тернопільської області. Замок і його численні виставочні зали не залишають байдужими жодного із відвідувачів, а кількість їх з кожним роком збільшується.
Тож, на думку фахівців, - Державний історико-архітектурний заповідник у місті Збаражі є одним з кращих серед подібних закладів, утворених за останні десятиріччя. Це багато до чого зобов'язує і спонукає. Вкрай важливо сьогодні, - вважають у заповіднику, - не втратити здобутого, зуміти зберегти і примножити набуте для майбутнього України [20].
Цікавим є також досвід роботи Національного історико-культурного заповідника "Давній Галич" (Івано-Франківська область). Заклад створено 8 лютого 1994 року у місті Галичі на базі пам'яток історії та культури старовинного міста. 11 жовтня 1994 року Указом Президента України йому було надано статус Національного заповідника і присвоєно назву "Давній Галич". Відтоді почалося відродження історичної справедливості щодо відомого у минулому Галича. Заповідник охоплює історичну частину княжого міста і займає територію близько 80 кв. км. За часи існування Заповідник сформувався у дієву структуру, головним
Loading...

 
 

Цікаве