WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Історико-культурні заповідники в сучасній Україні - Реферат

Історико-культурні заповідники в сучасній Україні - Реферат

різного спрямування.
НиніНаціональний Києво-Печерський історико-культурний заповідник - один із найбільших культурно-освітніх та науково-дослідних закладів України, створений на базі комплексу пам'яток природи, історії, археології, архітектури, культури на території, що має загальнодержавне національне значення. Його фондові колекції зараз нараховують понад 70 000 одиниць збереження. На його території працюють: Музей історичних коштовностей України, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей книги і книгодрукарства України, Виставка мікромініатюр, Музей українського народного декоративного мистецтва. Тут можна ознайомитися з унікальними пам'ятками мистецтва та архітектури XI-XX ст., лабіринтами Ближніх і Дальніх печер, постійно діючими і тимчасовими виставками, які доповнюють основну експозицію.
Щороку Заповідник відвідують близько мільйона туристів та паломників з усіх континентів та країн світу. Тож Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник проводить активну роботу по залученню додаткових коштів. Зокрема, заповідник активно співпрацює з туристичними агентствами, запроваджує рекламу, що допомагає збільшити кількість відвідувачів. Тут також продається сувенірна продукція, запроваджено платні послуги (наприклад фото- та кінозйомка) [7].
Але є у Києво-Печерської лаври і значні проблеми. Так, за словами генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" С. Кролевця, Лавра сьогодні руйнується значно швидше, аніж відновлюється. У стінах історичних пам'яток з'являються щоразу нові тріщини, схили повзуть униз до Дніпра, а 23 травня 2005 року у Ближніх печерах уперше за всю історію стався обвал близько 10 кубічних метрів породи. На думку члена Національної комісії у справах ЮНЕСКО М. Стріхи одна з причин руйнації Лаври - передача частини Лаврської території церкві. За словами М. Стріхи, сто років тому церковна історія й церковна археологія підтримувалася зусиллями високоосвічених світських і духовних осіб. А сьогодні безцінні пам'ятки Лаври потрапили до рук людей, які елементарно не розуміють їхньої ваги [8, 9].
Вселившись до печер, ченці негайно викинули звідти прилади контролю за температурою й вологістю. Справді, в середні віки цих приладів не було - але ж і "антропогенне навантаження" на печери було тоді незрівнянно меншим. А відтак уже на початку 1990-х років було видно, як накопичується згубний для лесових грунтів конденсат.
Ситуація в Лаврі суттєво погіршилася в останні роки й через масштабні будівельні роботи, яки проводилися з благословення Київської міської адміністрації. Навіть відносно віддалені від Лаври об'єкти, як-от сумнівний "монстр" на Грушевського 9-а, вже суттєво порушили геологічну рівновагу пасма Печерських схилів. Не покращив ситуації й відбудований у найстисліші терміни Успенський собор.
На думку С. Кролевця, ситуація в Лаврі катастрофічна й потребує екстраординарних заходів. Причому насамперед навіть не фінансових, а організаційних - науковці повинні нарешті мати можливість ефективно контролювати ситуацію в самому заповідникові і в його охоронних зонах [7].
Унікальною пам'яткою світової культури є і Національний заповідник "Софія Київська". Це повна культурна скарбниця: тут і архітектура, і скульптура, і живопис, і ювелірне мистецтво зібрані в один потужний акорд. Заклад було створено постановою ЦК КП(б)У i РНК УРСР від 27 березня 1944 року як Державний архiтектурно-iсторичний заповідник "Софійський музей" на базі музею, організованого в Софійському соборі постановою РНК УРСР 1934 року. Указом Президента України від 11 жовтня 1994 року закладу надано статус національного. Площа заповідника охоплює всю територію Софійського кафедрального монастиря з 10 архітектурними пам'ятками XI - XIX століть. Також до заповідника передано кілька найвидатніших пам'яток Києва: 1965 року - Кирилівську церкву (ХII ст.), 1968 року - Андріївську церкву (XVIII ст.), 1982 року - Золоті ворота (ХI ст.). У фондах Софії Київської - понад 60 тисяч одиниць зберігання.
Тож сьогодні, в умовах становлення незалежної України, Національний заповідник Софія Київська потребує особливої уваги як громадськості, так і держави. 30 грудня 2005 року Президент України підписав указ
№ 1881/2005 "Про невідкладні заходи щодо відродження Софії Київської як загальнонаціонального духовного центру". Зважаючи на загальнонаціональне значення унікальної пам'ятки світової культури, її визначну роль в історії Української держави, утвердженні духовних цінностей українського народу та з метою збереження і реабілітації пам'яток Національного заповідника "Софія Київська", Президент України В. Ющенко зобов'язав Кабінет Міністрів України здійснити комплекс заходів щодо відновлення Софії Київської як загальнонаціонального центру, символу єднання української нації [10].
Указ Президента передбачає необхідність розробити план заходів на 2006-2008 роки щодо проведення науково-дослідних та ремонтно-реставраційних робіт на об'єктах Національного заповідника "Софія Київська". З території заповідника мають бути переміщені організації, діяльність яких не відповідає його функціональному призначенню відселені в установленому законодавством порядку фізичні особи, які проживають на території архітектурного ансамблю Софійського собору.
Необхідно також забезпечити збереження Національного заповідника як цілісного музейного та майнового комплексу в межах закріплених за ним територій.
Київській міській державній адміністрації доручено забезпечити опорядження фасадів будинків на території, прилеглій до архітектурного ансамблю Софійського собору, сприяти у проведенні реставраційних робіт будівель Андріївської церкви та Золотих воріт, які входять до складу Заповідника.
Окремий пункт Указу присвячено необхідності підтримки міською владою ініціатив громадськості, щодо утворення Ради меценатів Національного заповідника "Софія Київська".
Тож, можна сподіватися, що підписання цього Указу допоможе зберегти та передати наступним поколінням видатну пам'ятку нашої держави [10].
Певні кроки у цьому напрямку вже зроблено Так, на реставрацію та реабілітацію Національного заповідника "Софія Київська" у 2006 році виділяється 46,5 мільйона гривень. Вперше за всю історію незалежної України на цю справу надійдуть такі значні кошти. Зокрема, для цього заповідника виділено п'яту частину всіх державних коштів, передбачених у держбюджеті на реставрацію пам'яток, що становить 5 млн. грн., з міського бюджету - 26,5 млн. грн. та за рахунок меценатських коштів донецького регіону - 15 млн.
Серед першочергових завдань визначено реставрацію митрополичого будинку Софії Київської. Також негайної і повної заміни потребують інженерні мережі. У критичному стані перебувають деякі унікальні пам'ятки мозаїчного мистецтва. Тож фахівці сподіваються, що зараз ці проблеми будуть вирішені [11].
Питання збереження історико-культурної спадщини є актуальним і для Київської
Loading...

 
 

Цікаве