WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Національне музичне академічне мистецтво в Україні: пріоритети репертуарної політики - Реферат

Національне музичне академічне мистецтво в Україні: пріоритети репертуарної політики - Реферат

заходів, які виходять за межі суто концертних імпрез. Щоправда, кожного року вони набувають різних форм. Минулого року - це "Музичні діалоги", зустрічі, диспути, майстер-класи і, передусім, проведення міжнародної наукової конференції "Музика III тисячоліття: тенденції та перспективи". Аналіз наукових здобутків конференції свідчить про неабияке громадське значення цього симпозіуму, де відомими і молодими вченими зроблена спроба за допомогою конкретних (що особливо важливо!) фактологічних даних показати внесок української національної духовності в загальні світові музично-культурологічні процеси [18].
Паралельно з "Київ Музик Фестом" були організовані "Музичні прем'єри сезону". Унікальна концепція фестивалю - прем'єрний показ творів київських композиторів, написаних протягом попереднього року, - зробила його предметом заздрощів для багатьох європейських композиторів. Фестиваль "Прем'єри сезону" був заснований 1989 році за ініціативою групи київських композиторів і музикознавців на чолі з тодішнім головою СКУ 0. Білашем. Демократичне спрямування "Музичних прем'єр сезону" надає однакові шанси кожному митцю виявити творчу енергію і талант без огляду на почесне звання, посаду чи стильові уподобання. Ключове слово "прем'єри" в назві було особливо привабливим чинником, уможливлювало виходи на різні жанрові рівні. Це, зрештою, і визначило його концепцію [1, 20].
Можливо, фестиваль "Прем'єри сезону" не часто робить сенсаційні відкриття, проте він представляє більш-менш повну панораму композиторських пошуків. На "Музичних прем'єрах сезону" традиційно звучать твори без попереднього відбору. Напевно цим можна пояснити барвистість стильових орієнтирів і напрямків - від найновіших сучасних постмодерних технологій до неофольклоризму і традиційної музики. Природно, що поряд з опусами яскраво-індивідуального світобачення звучать твори малооригінальні, часом породжені кон'юнктурою часу.
Ідея фестивалю передбачає діалог контрастів. Тому напружена емоційність співіснує в концертах фестивалю поряд із раціоналістичністю, жорсткими звучаннями. Проте всі концерти фесту об'єднує спільне прагнення "вловити" пульс часу, зазирнути вглиб людської душі [21].
Тут звучать твори Л. Колодуба, В. Губаренка, Є. Станковича,
В. Сильвестрова.
Традиційна тенденція фестивалю - представлення неординарних експериментів, мабуть, найяскравіше втілилась у творах В. Рунчака та
С. Зажитька.
На фесті представлені камерні та симфонічні концерти. Звучать твори корифеїв київської композиторської школи Я. Цегляра, М. Дрімлюги, а також представників наступних поколінь О. Костіна, О. Канерштейна,
В. Загорцева, С. Крутікова, М. Денисенко, Б. Працюк, Ю. Бабенка,
Г. Гаврилець.
В програму багатьх "Прем'єр" включено і концерти хорової музики. Тут виконуються твори Л. Дичко, В. Степурка, Є. Станковича, Ю. Іщенка. Опановуючи складний напрямок української псалмової традиції, кожний з цих знавців хорової справи обрав свій шлях до її усвідомлення.
Не зменшується інтерес київських композиторів і до камерної музики, розмаїття творів запам'ятовується - це і твори В. Сильвестрова,
І. Щербакова, І. Алексійчук, С. Бедусенка [21].
Для студентів-композиторів Національної музичної академії України фестиваль, окрім нагоди публічної демонстрації своєї творчості, є також чудовою можливістю реалізувати себе як професіоналів. Ще студентами свої твори демонстрували на фестивалі Д. Ареф'єв, О. Безбородько та інші представники молодого покоління композиторського цеху України.
Прикметним є те, що саме прем'єрами "Прем'єр сезону" стали свого часу балет Є. Станковича "Вікінги" в Національній опері України, "Севільські заручники" з музикою І. Щербакова в Київському Молодому театрі, комедія-балет "Міщанин-шляхтич"Ж.-Б. Мольєра на музику
С. Бедусенка в Театрі юного глядача на Липках [20].
Поціновуючи "Музичні прем'єри сезону" Л. Колодуб якось сказав, що він вважає це єдиний фестиваль серйозної музики в Києві. Композитор висловив занепокоєння тим, що українська сучасна музика мало звучить у філармонійних залах і в програмах виконавських колективів. "Музичні прем'єри сезону" разом з "Київ Музик Фестом" підтримують музичне життя столиці України [22].
"Київ Музик Фест" поклав початок музичного фестивального руху в Україні. Так, у рамках Фесту зародився "Міжнародний форум музики молодих", який вже через два роки після створення перетворився на самостійну й самодостатню творчу акцію з високим міжнародним рейтингом, широким представництвом. На цьому фестивалі репрезентується творчий доробок новітньої генерації українських композиторів. У 2005 році це музичне свято відбулося вже вдев'яте. Фестиваль тривав десять днів, протягом яких було виконано понад 120 творів. Окрім концертів було проведено чимало супутніх і суміжних заходів, усі імпрези були доступні для широкого кола слухачів[1, 23].
Побувати хоча б на кількох концертах Форуму означало ознайомитись з широким спектром творчих тенденцій сучасного мистецтва. На суд слухачів було винесено твори А. Загайкевич ("Пори року на Майдані"), С. Лункова ("Меланхолія"), К. Оленич, А. Тормахової, М. Абакумової. В рамках Форуму був проведений "круглий стіл" "Місце академічної музики в урбанізованому суспільстві майбутнього". Висновки, що їх для себе зробили учасники дискусії - як, зрештою, і слухачі концертів Форуму, - прості і лапідарні: в Україні є талановиті композитори і блискучі виконавці, є новостворена музично-фестивальна інфраструктура, культурна й мистецьки освічена аудиторія [24].
У перші роки незалежності в музичній культурі України активізувалися відцентрові процеси. Поруч із Києвом як найбільшим культурним центром країни у фестивальному русі постали Львів (у 1995 р. тут започатковано щорічний міжнароднийфестиваль сучасної музики "Контрасти") Одеса (у тому ж році тут народився міжнародний фестиваль "Два дні і дві ночі нової музики") Харків ("Харківські асамблеї"). Окрім постійних фестивалів відбувалися й разові акції, наприклад: "Україна і світ бароко" (Київ, 1994), "Віртуози" (Львів, 1994), "Стравинський і Україна" (Київ-Луцьк-Устилуг, 1994) [1].
Все більшої популярності серед львівської публіки набуває Міжнародний фестиваль сучасної музики "Контрасти". Якщо деякі акції перших років проведення фестивалю напівіронічно називали "музикою для обраних", то сьогодні число слухачів зросло в геометричній прогресії: концерти фесту охоче відвідують молодь, студенти. Прилучаються високого мистецтва ті, хто зумів зламати в собі стереотип про академічну музику. Те, що музика новітнього часу дійсно складна і вимагає напруженої роботи думки, підтверджують навіть музиканти-професіонали. Про високий рейтинг "Контрастів" свідчить і рекордна кількість українських та світових першовиконань. "Контрасти" це справжній "Модерн-класік-прем'єр". Слухачі мають змогу ознайомитись з творами "українського авангарду" - опусами В. Рунчака, О. Щецинського,
С. Пілютікова та інших українських композиторів. У рамках львівських "Контрастів" було започатковано проведення монографічних концертів: Є. Станковича, В. Губаренка, В. Степурка, Б. Фільц та ін., які також стали непересічним явищем музичного життя України [24, 25].
Міжнародний музичний фестиваль "Два дні і дві ночі" - фестиваль модерної академічної музики був організований за ініціативи Одеського відділення спілки композиторів України. Відтоді він
Loading...

 
 

Цікаве