WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → До питання мистецької освіти в Україні - Реферат

До питання мистецької освіти в Україні - Реферат

академія імені М. В. Лисенка
o Одеська державна музична академія імені А. В. Нежданової
o Донецька державна музична академія імені С. С. Прокоф'єва
o Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв
o Харківська державна академія культури
o Харківський державний університет мистецтв імені І. К. Кот-ляревського
o Луганський державний інститут культури і мистецтв.
4 вищих навчальних заклади мають статус "національний" 10 навчальних закладів мають аспірантуру, 4 із них - докторантуру. В них навчається майже 24 тисячі студентів із 2 спеціальностей.
Навчальний процес забезпечували 1954 штатні науково-педагогічні працівники, з яких майже 72,5% мають науковий ступінь кандидата або доктора наук та наукове звання доцента або професора, що на 11,5% більше, ніж у 2004 році, й свідчить про підвищення якісного рівня викладацького складу ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації.
Про зростання рейтингу вітчизняних мистецьких ВНЗ свідчить середній вузівський конкурс. Із окремих спеціальностей у 2005 році становив 6-8 осіб на місце, а в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого серед жінок - 41 особа на місце, серед чоловіків - 10 осіб на місце.
Продовжують зростати показники вступу до ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації осіб із числа сільської молоді. Найбільше таких студентів було прийнято до КНУКіМ (544 особи) і до ХДАК (124). Серед музичних академій найвищий показник прийому сільської молоді - 23 особи - був у Львівській державній музичній академії ім. В. Лисенка.
Із проблемних питань збереження і розвитку мистецької освіти між Міністерством культури і туризму України та Міністерством освіти і науки України було проведено відповідні консультації і досягнуто консенсусу щодо збереження мистецько-освітньої багаторівневості й термінів навчання, законодавчого та нормативно-правового врегулювання цих питань[3].
Надзвичайно важливим і актуальним на сьогодні є питання становлення України в Болонському процесі.
Сім років тому у знаменитій італійській Болоньї міністри освіти 29 європейських держав підписали конвенцію про створення єдиної системи вищої школи в ЄС. Мета документа - зрівняти якість підготовки спеціалістів різних країн, дати можливість переходити студентам із вузу до вузу, забезпечити взаємне визнання дипломів усередині Європи і, зрештою, зробити європейські університети центрами світової інтелектуальної еліти. Україну до "процесу" прийняли у травні 2005 року [8].
Наміри України інтегруватися у Європейський освітянський простір є, безперечно, виправданими, як і те, що вони супроводжуються досить гострою дискусією. І це природно. Але в ряду ще не визначених питань Болонського процесу є мистецька галузь. Ось приклад: у складі експе-риментальних вузів щодо впровадження нових європейських стандартів (багаторівневості кредитно-модульної системи ОКХ, ОПП тощо) жодного вузу з мистецької галузі нема. Немає наших представників і в координаційних радах з адаптації вітчизняного досвіду до європейського, які супроводжують та узагальнюють результати педагогічних експериментів, митці не беруть участь в міжнародних семінарах та інших заходах з реформування вищої освіти в світлі Болонського процесу тощо. Складним є поєднання суттєвих ознак нашої мистецько-освітньої школи з деякими установками європейської інтеграції. Річ у тім, що прагнення до мобільності в міжєвропейському обміні фахівцями (наприклад, музи-кантами) неминуче пов'язується з прагматичним, а тому винятково прикладним підходом до завдань мистецької освіти[9].
Отже, рухаючись у напрямі Болонського процесу, можна системно модернізувати освітньо-кваліфікаційну структуру мистецького, зокрема музичного навчання, але з урахуванням вітчизняного стабільного, конкурентноздатного досвіду.
Рівень саме вищої освіти значною мірою відображає стан національної освіти в цілому, спроможність суспільства виступати виробником матеріальних і духовних цінностей, є важливою характеристикою його потенціалу порівняно з іншими країнами.
Мережа вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у 2005 році кількісно не змінилася. В Україні функціонує 63 таких заклади [3].
Одним із таких сучасних мистецьких закладів є Київське державне вище музичне училище ім. Р. М. Глієра. Це - перший професійний музичний навчальний заклад України. Воно було засноване у січні 1868року при Київському відділенні Імператорського Російського музичного товариства з метою підготовки музикантів-виконавців для музичних колективів і організацій міста - Київської опери, оркестрів тощо.
Контингент студентів училища становить близько 700 осіб. Випускники, крім професійної, одержують також повну загальну середню освіту. Кращі випускники училища мають можливість продовжувати професійну освіту в мистецьких вузах Києва, України та зарубіжжя. Найтісніші зв`язки поєднують КДВМУ ім. Р. М. Глієра з Національною музичною академією України ім. П. І. Чайковського, приблизно чверть контингенту якої складають випускники училища. В свою чергу, викладацький колектив училища - це, переважно, випускники НМАУ ім. П. І. Чайковського - висококваліфіковані музиканти-фахів, серед яких 21 доктор та кандидат мистецтвознавства, 24 народних та заслужених артисти, 13 заслужених діячів мистецтв та заслужених працівників культури України в училищі працюють лауреати міжнародних та національних конкурсів, відомі виконавці, науковці, педагоги-методисти. Педагогічний колектив училища має визначні творчі досягнення у вихованні майбутніх професіоналів. Більше як 200 студентів училища за останні 5 років вибороли звання переможців міжнародних, національних, регіональних конкурсів, фестивалів.
Внесок такого закладу у скарбницю національної та світової культури вагомий і незаперечний. Так, у 2005 році на базі Київського вищого музичного училища ім. Р. Глієра було проведено Міжнародну "Літню музичну академію". Заняття в рамках заходу проводилися для підвищення виконавської майстерності талановитих музикантів. У програмі занять слухачам викладався цілий комплекс предметів, які допоможуть виконавцям у їхній подальшій концертній діяльності. Заняття вели кращі педагоги з різних країн: Франції, Німеччини, Росії, Нідерландів, США. За п'ять років проведення занять у Літній музичній академії значно розширилася географія її слухачів. Кращі слухачі академії виступили на фестивалі "Київські літні музичні вечори", який проходив із 22 до 31липня на естраді Центрального парку культури столиці [10].
Робота вищих навчальних закладів культури і мистецтв безпосередньо зорієнтована і нерозривно пов'язана з діяльністю театрів, філармоній, музеїв, бібліотек, творчих колективів (у тому числі - і національних, що є виявом вершинного рівня професійної майстерності) концертних організацій, установ культури клубного типу тощо.
У мережу спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) системи Міністерства культури і туризму України входять 6 навчальних закладів. Серед них такі:
- Київська середня спеціальна музична школа-інтернат ім. М. Ли-сенка
- Одеська середня спеціальна музична школа-інтернат ім. П. Сто-лярського
- Львівська середня спеціальна музична школа-інтернат ім. С. Кру-шельницької
- Харківська середня спеціальна музична школа-інтернат
- державна художня середня школа ім. Т. Шевченка
- спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів "Колегіум мистецтв у Опішні" [3].
Єдина у західному регіоні Львівська спеціальна середня музична школа-інтернат ім. С.
Loading...

 
 

Цікаве