WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Огляд художніх виставок в Україні у 2005 році - Реферат

Огляд художніх виставок в Україні у 2005 році - Реферат

експозиція гравюр на склі А. Мантули. Він розробив оригінальний метод і створив спеціальну апаратуру для гравірування на склі. Доробок А. Мантули - відтворення класичних шедеврів мистецтва, переважно стародавніх майстрів. Завдяки своїй ексклюзивній техніці, автор передає те, що було створено геніальними митцями. Значну цікавість викликали і його гравюри із зображенням лаврських храмів. Всього на персональній виставці А. Мантули було представлено близько 40 робіт [46].
У Національному музеї Тараса Шевченка з великим успіхом пройшла художня виставка живопису і скульптури "Свою Україну любіть…". В експозиції було представлено твори двох відомих українських митців - народного художника України, академіка мистецтв, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка М. Стороженка та народного художника України, академіка мистецтв А. Куща. Організатором виставки виступив благодійний фонд "Мистецтво без кордонів". Тематика представлених творів була пов'язана з життям і творчістю Т. Шевченка, з тими історичними персонажами, до яких звертався поет. М. Стороженко представив ілюстрації до "Кобзаря", що був виданий у його оформленні у видавництві "Дніпро" 2004 року. Це кольорові сторінки багатофігурної композиції монументального плану, виконані у бароковому стилі, а також супровідні авторські тексти художника до них, віршовані і невіршовані, стилізовано написані на тонованому папері, що передавали індивідуальне асоціативне прочитання поезій Т. Шевченка. А Кущ показав станкову пластику - рельєфи, горельєфи, пласти, круглу скульптуру в гіпсі, бронзі та міді, тематика яких чи прямо, чи асоціативно пов'язана з Т. Шевченком ("Т.Г. Шевченко", "Писав я вірші в бур'янах", "Гайдамаки", "Катерина" та ін.). Більшість із них автор подарував Національному музею Т.Шевченка. Дует двох митців, які працюють у різних жанрах та техніках і кожен по-своєму осмислює та інтерпретує творчість Т. Шевченка, створював поліфонію відчуттів, настроїв та асоціацій [47, 48, 49].
"Квіти для мами" - таку назву мала виставка декоративних робіт, молодої київської майстрині О. Горбенко у столичному Музеї україн-ського народного декоративного мистецтва. Художниця працює в тради-ціях петриківського розпису. Переважно це барвисті квіткові композиції з елементами фантазії, химерності, загадковості, пройняті святковим, життєствердним настроєм, що передають любов до української природи, до всього прекрасного [50].
Напередодні Дня незалежності в столичному Музеї українського народного декоративного мистецтва відкрили виставку "Український рушничок". Більшість робіт в експозиції належала члену Національної спілки художників України, заслуженому художнику Автономної Республіки Крим, кавалеру ордена княгині Ольги В. Роїк. Народна художниця із Сімферополя та її учениці Ю. Абрамова, А. Роїк, М. Нікольська поєднали народні традиції з багатозначною символікою візерунку. Вишивки вражали розмаїттям мотивів та досконалістю технік [51].
Як завжди, колективні виставки та роботи окремих художників послідовно представляли мистецьки галереї. Галерейний рух в Україні набрав широкого розмаху на хвилі розбудови державності та болісного пошуку національним мистецтвом свого місця у світовому мистецькому просторі. Цьому сприяли поїздки митців за кордон і участь у тамтешніх престижних виставках. Відразу з'явилися багатообіцяючі галереї, колекції молодих художників. Амбіційні митці знаходили місце для демонстрації своєї творчості. Але не всі новостворені галереї виявилися життєздатними.
Тенденція діяльності галерей така, що дехто починає з експеримен-тального мистецтва, а закінчує попсовим. Інші вдаряються в більш прибут-ковий рекламно-дизайнерський бізнес. Не обходилося у цій справі і без звичайного криміналу. І лише небагатьом вдалося реалізувати свої плани. Взагалі, робота сучасного українського галериста сповнена протиріч і не завжди приємних сюрпризів. Сама по собі галерея прибутковою бути не може, - вважають фахівці. Оренда, комунальні служби, міська влада з'їдають левову частку гіпотетичного доходу. Треба, таким чином, не тільки мати бізнес на стороні, але й просто любити свої клопітке заняття. Тож часто-густо галереї або стають ширмою для не цілком законних операцій, або скочуються до торгівлі антикваріатом, маскультовими дрібничками. Галереєю такий заклад уже назвати складно, швидше худсалоном або дріб'язковою лавкою, але зовнішній пафос при цьому зберігається. Не інформовані покупці, переважно потрапляють до таких центрів профанації, а серйозні галереї, де працюють розумні, інформовані консультанти, де за якість полотен господар ручається власною репутацією, - можна перерахувати на пальцях .
На сьогоднішній день в Києві нараховується близько 50 художніх галерей і виставкових залів. Однак, приміром, у Парижі - їх більше 5 тисяч Є над чим замислитися. І все ж, численні виставки в галереях дають певне уявлення про розвиток сучасного українського мистецтва [52].
Зокрема, у галереї "Мистець" втретє за останні кілька років прохо-дила персональна виставка робіт В. Іваніва. Це є свідченням визнання й високої оцінки живописного таланту художника на усіх рівнях - від любителів і шанувальників образотворчого мистецтва до найвидатніших майстрів живопису. Тож невипадково, не зважаючи на відсутність широкого інформування про виставку з боку організаторів, на її відкриття зібралося багато людей, серед яких колеги по цеху, представники інших відділень Національної спілки художників України, театральні діячі, мистецтвознавці, науковці, педагоги. Не обійшло увагою персональну виставку В. Іваніва й українське телебачення, яке наступного дня висвітлило цю мистецьку подію на трьох телеканалах. Мистецтвознавці відзначали свіжість тематики представлених робіт, у яких автор, використовуючи нові образи й техніки, по-іншому виявив і розкрив себе: несподівано непередбачувано, але настільки ж професійно, як і у своїх попередніх роботах. Також у пресі відзначали глибоку філософічність картин автора, схильність його до абстракцій і символізму, за якими відкриваються безмежні смисли й образи. Ця філософія життя й надбуттєвих ідей то серйозно, то напівжартома відображається вже в самих назвах картин і композицій художника: "Поцілунок", "Знаки історії", "Врівноважений діалог", "Кіт-філософ". Також глядача захоплювало тяжіння художника до циклічності, його любов до варіацій, здатність замиловуватися сюжетом, прослідкувати його метаморфози через нюансування, найтонші зміни кольору й фактури, що надають щоразу іншого смислу: "Філософія весни" - "Сентименталізм осені", "Геометрія осені" - "Місячна геометрія", "Місячний натюрморт" - "Натюрморт з глечиками". Також у пресі відзначався потужний і сміливий поступ художника, стрімке його зростання як митця [53].
Привернула уваги преси та глядачів і виставка робіт київського художника К. Косаревського, що

 
 

Цікаве

Загрузка...