WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Проблеми та перспективи розвитку українського кінопрокату - Реферат

Проблеми та перспективи розвитку українського кінопрокату - Реферат

проекту почались проблеми. На Польському телебаченні існує спеціальна служба, яка займається купівлею прав показу фільмів. Купують фільми в різних країнах, і цим займаються компетентні люди, які знають міжнародні угоди у сфері аудовізуальних мистецтв. Але у випадку з Україною їхня компетентність їм мало допомогла. Вони зіткнулися з непереборними труднощами. Заплановані до показу українські фільми продукувалися або повністю за державний кошт, або з вирішальною частиною державного фінансування. Проте це зовсім не означало, що правами на них володіє Міністерство культури та туризму України. Навпаки, права мали або студії, або інші структури. Не всі пошуки власників прав увінчалися успіхом. Але якщо полякам навіть вдавалося тих власників знайти, виникали нові проблеми. Наприклад, студія "Контакт" на запит про бажання купити фільм Сергія Маслобойщикова "Від Булгакова" відповіла, що фільми продає тільки в пакеті. "Але нам не потрібен пакет. Нам потрібен конкретний фільм". Нічого не вийшло.
Не вдалося домовитися й зі студією "Західно-Європейський інститут". Враження таке, що в них велика черга на "Мамая", бо коли польська сторона назвала свою ціну, там відповіли, що вона їм не підходить.
Канал "Культура" змушений був кілька разів відкладати на пізніше дату "Українського дня". Нарешті він був призначений - 4 червня - і програма була складена: анімаційні стрічки "Йшов трамвай №9", "Як козаки у хокей грали", "В нашого Омелечка...", ігровий "Приятель небіжчика" та документальний "Кіноманія". (Фільм спільного французько-українського виробництва "Приятель небіжчика" показували свого часу в Каннах у програмі "Двотижневик кінорежисерів". Шкода тільки, що випущений він ще 1997 року.) [27].
Перипетії на цьому не скінчилися. "Йшов трамвай №9" не змогли показати, бо не відповідала технічна якість. Українська сторона присилала кілька копій - і на відео, і на DVD, та все одно якість не задовольнила. Претензії до технічної якості стосувались не тільки цієї картини. Очевидно, в Україні всі так звикли до неякісної піратської продукції, що навіть фахівці занижують вимоги до якості запису фільму на носіях. "Український день" коштував нам не тільки матеріальних затрат, а й моральних. Поляки побачили, що з Україною важко домовлятися, знаходити контакти [27].
Вирішити деякі питання просування вітчизняної кіно на світовий кіноринок має приєднання України до Європейської конвенції про кінематографічну продукцію спільного виробництва. (Церемонія приєднання України відбулася ще у 2004 році в офісі генерального секретаря Ради Європи у Страсбурзі (Франція)). Європейська конвенція про кінематографічну продукцію спільного виробництва підписана у жовтні 1992 року у Страсбурзі державами-членами Ради Європи та іншими державами-учасницями Європейської культурної конвенції з метою більшого єднання, зокрема, для збереження та втілення в життя ідеалів і принципів, які є їхнім спільним надбанням, шляхом спільних зусиль, спрямованих на розширення виробництва та розповсюдження європейської кінематографічної продукції.
Приєднання України до Європейської конвенції про кінематографічну продукцію спільного виробництва стало своєчасним, оскільки об'єктивно визріла потреба реформування державою національної кінематографії з урахуванням досвіду європейських країн, збільшення кількості фільмів у спільному виробництві, розширення доступу українських фільмів на європейський ринок і підвищення рентабельності національної кіноіндустрії. Європейські кінематографічні твори, створені внаслідок спільного багатостороннього виробництва та на які поширюється дія Конвенції, певною мірою користуватимуться правами, що надаються національним фільмам законодавчими та регулюючими положеннями, чинними в країнах, що приєдналися до Конвенції і які брали участь у відповідному спільному виробництві. З огляду на те, що Європейська конвенція про кінематографічну продукцію спільного виробництва разом із Європейською конвенцією про транскордонне телебачення є головними інструментами культурної політики Ради Європи і їм надається режим найбільшого сприяння, то приєднання до Конвенції про кінематографічну продукцію спільного виробництва дозволило Україні мати доступ до багатостороннього, зокрема європейського механізму підтримки кінопрокату [35].
вищезазначеного випливає, що зараз в Україні, незважаючи на певні труднощі, йде поступовий процес відновлення вітчизняного кінопрокату. Хоча тут ще є поле для великої роботи. Зокрема, стратегія розвитку кінопрокату має бути спрямована на відновлення української кінематографії як самоокупної конкурентноспроможної галузі культури шляхом запровадження стимулюючих форм і методів господарювання та вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування [36].
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Українська культура та реалізація державної політики в культурній сфері: Аналітичний звіт Міністерства культури і туризму за 2005 рік. - К.: Міністерство культури і туризму України, 2006. - 134 с.
2. Ліховий І. Українська культура зробила свій вибір // Культура і життя. - 2006. - 8 берез.
3. Україна. Закон. Про кінематографію: Затв. 13 січ. 1998 р. № 9/98-ВР // Голос України. - 1998. - 13 лют.
4. Про хід виконання регіональних програм поліпшення кінообслуговування населення: Постанова колегії № 12/1 від 26.12.2001 р. / М-во культури і мистецтв України. - К., 2001. - 9 с.
5. Про підсумки діяльності міністерства культури і мистецтв України у2003 році: Оглядово-аналітична довідка / Міністерство культури і мистецтв України, Національна парламентська бібліотека України, Інформаційний центр з питань культури та мистецтва. - К., 2004. - 98 с.
6. Савченко О. Очко в Америку, или Жвачка с устойчивым вкусом // Киевские ведомости. - 2005. - 3 июня. - С. 12.
7. Підгірна О. Кіно стало більше - у кіно стало веселіше // Демокр.Україна. - 2005. - 10 лют. - С. 10.
8. Балтянський М., Ткач В. Чиє кіно і де ми будемо дивитися? // Робітн. газ. - 2004. - 23 черв.
9. Гамов В. Право і права // Робітнича газета.-2006.-7 лютого.
10. Данюк І. Працівники кінотеатрів готові страйкувати // Вечір. Київ.-2006.-28 берез.
11. Клейменова О. Синема без правил. (Если дельцы приберут кинотеатры к рукам, зритель останется с носом) // Киев. ведомости.-2006.-22 марта.
12. Афоніна А. Депутати відмовилися надати в оренду шість муніципальних кінотеатрів // Хрещатик.-2005.- 1 черв.
13. Сологуб В. Ще один лист до редакції // Кіно-Театр. - 2005. - № 5. - С. 11.
14. Гук М. Кінопалаци приваблюють глядачів // Робітн. газ. - 2005. - 6 квіт.
15. Шот М. Тепер і Тернопіль має кінопалац // Уряд. кур'єр.-2006.- 28 лют.
16. Левицька Л. Є і в нас "Кінопалац" // Голос України.-2006.-21 січ.
17. Крещук В. Сто квитків на денний сеанс // Робітн. газ.-2006.-15 берез.
18. Кабачинська С. Кінопрокат. Сільська честь // Дзеркало тижня.-2006.- 18 лют.
19. Вареник Н. Видовища вже окупаються. (Індустрія розваг освоює регіони) // Дзеркало тижня.-2005.- 8 серп. - С. 18.
20. Фесенко Л. Чи готовий кінопрокат перейти на українську? // Хрещатик.-2.005.- 20 січ.
Loading...

 
 

Цікаве