WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культура села: здобутки та проблеми - Реферат

Культура села: здобутки та проблеми - Реферат

Набула поширення практика матеріального стимулювання праці бібліотекарів, що значно підвищило їх соціальний статус. Завідуючим публічно-шкільними бібліотеками-філіалами нараховується доплата за завідування закладом, введені посади провідних бібліотекарів, головних бібліотекарів. Працівники бібліотек в окремих районах отримують доплату 20-40% до посадового окладу за складність і напруженість в роботі, щорічну матеріальну допомогу на оздоровлення, надбавку за вислугу років.
Проте система публічно-шкільних бібліотек має і свої негативні сторони. Так, у Радивилівському районі Рівненської області 7 публічних бібліотек припинили своє існування, зокрема, в тих населених пунктах, де кількість мешканців не перевищує 500 чоловік. Натомість у них відкрито лише пункти видачі літератури [4].
На жаль, ще недостатньо впроваджуються у діяльність сільських бібліотек інформаційні та телекомунікаційні технології [25].
Керівництво галузі не може не турбувати стан бібліотечної справи на селі, бо хоча зараз тут налічується 15,5 тисяч бібліотек, фонди сільських бібліотек морально і фізично застарілі, що помітно послаблює культурно-просвітницьку роль бібліотек на селі.
Та все ж однією з найголовніших залишається проблемафінансування бібліотек, яка місцевими органами влади вирішується за рахунок зменшення кількості бібліотек, переведення працівників на неповний робочий день. І це при тому, що Верховною Радою України було прийнято Постанову "Про недопущення закриття об'єктів соціально-культурного призначення в сільській місцевості" [24].
Заклади культури успішно здійснюють свою діяльність лише в тих селах, де керівники райдержадміністрацій, сільгосппідприємств не стоять осторонь проблем культури, духовного здоров'я народу. Таким є сільський голова села Маршинці, що в Чернівецькій області, В. Унгурян. Він піклується про людей, землю, культуру, освіту, медицину, газифікацію свого села. При міській бібліотеці, де збережено 12 тисяч книг, і яку відвідують 1200 читачів. діють клуби "Ветеран", "Людина і закон". Працівники бібліотеки є активними популяризаторами народних свят, обрядів, звичаїв і традицій. І в своїй роботі знаходять підтримку сільського голови, який піклується також про танцювальні ансамблі "Ізвораш" і "Магурел", у яких займається близько півсотні юнаків і дівчат[22].
З огляду на експериментальні досягнення в зазначених вище областях тішить те, що оригінальний і своєрідний підхід до вирішення проблем культури на селі знаходять й інші області України. Так, Деражнянський район, що на Хмельниччині, - ініціатор створення бібліотек-музеїв в області. Тут їх нині діє найбільше - шість. Зокрема, у Мазниках у такий спосіб увічнено земляка, видатного археолога, історика, етнографа Ю. Сіцінського, у Божиківцях - Д. Прилюка - знаного в Україні науковця, письменника. Обладнуються ще два аналогічних музеї: у Радівцях - М. Коцюбинського, у Волоському - У. Кармалюка. До речі, у цьому селі з ініціативи працівників культури було встановлено пам'ятний знак, над яким здійснює шефство благодійний фонд "Справедливість", що носить ім'я У. Кармалюка. Крім того, фонд допомагає коштами на оформлення бібліотеки-музею, посприяв у придбанні звукової апаратури для Будинку культури.
Немало зроблено й у Вовковинецькому будинку культури, що на Хмель-ниччині. Крім того, що поліпшилася матеріальна база, тут також придбали два комплекти костюмів для дитячого хореографічного ансамблю, освітлювальну та підсилюючу апаратуру для музичних заходів. А завдяки сприянню Національної парламентської бібліотеки України значно поповнився художньою та науковою літературою бібліотечний фонд [6].
У селі Дмитрівка, що на Київщині, є свій видавничий центр, свій інформаційний бюлетень, що поширюється ще на сусідні села - Мила і Капітанівка Будинок культури. Окрім того, біля Дмитрівки розпочалося будівництво грандіозного розважально-спортивного комплексу із етнічними вкрапленнями своєрідних музеїв-садиб давнього українського села. Тут - і традиції, і вигоди місцевого бюджету, і спорт, і розваги для молоді. Головною ж щорічною подією для Дмитрівки є "Ауровіль" - фестиваль, літературний альманах та творче об'єднання дітей і молоді.
Ідея творчого об'єднання молоді з'явилася після знайомства з міжнародним містом Ауровіль в Індії. Постало воно, щоб втілити гуманістичні ідеї індійського філософа Ауробіндо. Йдеться про вдосконалення світу через внутрішнє вдосконалення людини. "Наш "Ауровіль" - теж передсвітанкове місто любові, місце єднання людських душ, яке відроджує нашу культуру й суспільство", - каже директор сільського Будинку культури В. Бобир. У перспективі Дмитрівка може стати літературно-мистецькою школою для молоді Київщини [7].
У клубі села Городища Козівського району Тернопільської області проводяться цікаві масові заходи для дітей, молоді, людей старшого віку. Працюють драматичний, хоровий та хореографічний колективи. Популярність у городищан завоював дитячий хореографічний колектив. Є тут і Молодіжний драматичний театр, яким керує актор Тернопільського академічного обласного драматичного театру імені Т. Г. Шевченка
М. Безпалько. Звичайно, проведення того чи іншого заходу потребує додаткових коштів, але є тут спонсори та меценати, які фінансово підтримують культурне життя свого села. Секрет успішної роботи сільського клубу насамперед, у тісній співпраці влади, освіти, культури, церковної громади. [8].
Інноваційним закладом став віднедавна палац культури в селі Наумівка на Чернігівщині. На відкритті палацу культури мешканці села продемонстрували свої таланти. Це було справжнє народне дійство. На сцені були і маленькі виконавці, і молоді, і зрілі. Уперше почули односельці музик гуртка духових інструментів. А відродився цей гурток разом із відкриттям класу духових інструментів Наумівського філіалу Корюківської школи мистецтв. Серед учасників художньої самодіяльності - люди різних професій, уподобань, згуртовані у клуби за інтересами.
Крім гуртків і самодіяльних гуртів у палаці знайшлося місце і створеному недавно сільському музею, і світлиці-вітальні, де розмістилися вишиті хрестиком ікони, махровою гладдю рушники і серветки, яскраві килими місцевих майстринь чотирьох поколінь [9].
Клуб у Новоселівці Гайсинського району Вінницької області називають народним. Село налічує всього 126 осіб. До революції село звалося Гончарівкою, тут жили
Loading...

 
 

Цікаве