WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культура села: здобутки та проблеми - Реферат

Культура села: здобутки та проблеми - Реферат

посадові оклади [2, 3].
Установи і організації, об'єднані в комплекс, зберігають повну самостійність у здійсненні завдань за профілем їх діяльності та господарськими функціями. Разом із тим, вони беруть участь у культурно-дозвіллєвій діяльності за єдиним планом роботи комплексу. Заклади культури як структурні підрозділи культурно-дозвіллєвого комплексу сприяють розвитку народної творчості, дозвілля, навчанню та інформаційному забезпеченню населення. У будинках культури та клубах проводиться активна робота гуртків та спортивних секцій. Найпопулярнішою формою їх діяльності є проведення урочистих заходів таконцертних програм до державних свят, видатних історичних подій, свят за історичним, літературним та народним календарем. Одним із пріоритетних напрямків їхньої діяльності є підтримка культури села, зокрема проведення обласних свят, конкурсів та фестивалів безпосередньо на селі. Серед наймасштабніших - обласне літературно-мистецьке свято "Кобзарева струна не вмирає" на базі Березнівського району, обласний фестиваль народних хорових колективів імені Є. Кухарця "Пісня - доля моя" на базі Дубровицького району, районний фестиваль "Великодні дзвони" в Млинівському районі, районний дитячий літературний конкурс "Провесінь" в Березному, літературно-мистецька акція "Мистецтво одного села", фестиваль естрадного мистецтва "Зоряний шлях" у Дубненському районі, обласний огляд культурно-дозвіллєвих комплексів, у рамках якого проходять творчі звіти аматорських колективів, естафета праці та культури "Від села до села", районні свята народного мистецтва та свята сіл [2, 3].
Загалом же створення культурно-дозвіллєвих комплексів сприяло розширенню мережі закладів культури, росту показників їх роботи [2]. Наприклад, значно зріс обсяг платних послуг, що надаються населенню. Важливо те, що на Рівненщині зуміли перейти від тенденції збереження культурного потенціалу та інфраструктури до їх активної розбудови [3].
Також, що є не менш важливим, у рамках проведення експерименту із створення культурно-дозвіллєвих комплексів було вирішено створити єдину централізовану систему публічно-шкільних бібліотек із підпорядкуванням відділам культури. З цією метою в 2002 році було видано Розпорядження голови облдержадміністрації "Про реорганізацію бібліотечної мережі області", а в кожному районі було прийнято аналогічні розпорядження голів райдержадміністрацій, затверджено структури, штатний розпис та статути централізованих систем публічно-шкільних бібліотек, в яких враховувалися як інтереси навчального закладу, так і публічної бібліотеки. Усі централізовані системи набули статусу юридичної особи, у п'яти з них відкрито власні бухгалтерії, що сприяє цілеспрямованому використанню коштів, підвищенню їх господарської активності [4].
Якщо на початку експерименту в Рівненській області діяло 1154 бібліотеки (568 - системи Мінкультури, 586 - шкільних), то нині тут нараховується 588 публічно-шкільних бібліотек. Оптимізація бібліотечної мережі дозволила відновити роботу книгозбірень у 67 селах, де публічних бібліотек не було, а шкільні, зрозуміло, обслуговували лише потреби навчальних закладів. Проте шкільні бібліотеки не припинили свого існування, а стали структурними підрозділами бібліотек-філіалів. Створення публічно-шкільних бібліотек дозволило охопити обслуговуванням представників різних вікових категорій місцевої громади. Були оновлені бібліотечні фонди. У багатьох сільських бібліотеках Рівненщини користувачі мають вільний (або ж за символічну плату) доступ до Інтернету.
У Харківській області, на відміну від багатьох інших областей України, також вдалося зберегти систему сільських бібліотек. Навіть у найскрутнішому 1997 році на Слобожанщині закрилося небагато сільських бібліотек - в основному невеликі філіали. Але це досягнення стало можливим не завдяки державі, а саме завдяки зусиллям самих бібліотечних працівників. Це своєрідний маленький подвиг українських сільських бібліотекарів, яким вдалося зберегти сільські осередки культури.
Прикладом може слугувати і ЦБС Коломацького району. Вона була створена в 1994 році, одразу після поновлення самого району як адміністративної одиниці Харківщини. Зараз до Коломацької бібліотечної системи, крім центральної районної бібліотеки, входять ще 8 сільських. Особливо активно працюють Шелестівський бібліотечний філіал, Новоіванівський філіал та Шляхівська сільська бібліотека.
Загальний книжковий фонд усіх бібліотек району складає близько 90 тисяч примірників художньої, науково-популярної, навчальної літератури та різноманітних наукових посібників. У Коломаці при районній бібліотеці створено Клуб любителів книги. Місцеві жителі самі купують нові книги або приносять з дому до бібліотеки. За чотири роки існування клубу зібрано вже понад 1000 цікавих та актуальних книг, для яких у бібліотеці відведені спеціальні стелажі. Кількість читачів за останні два роки збільшилася приблизно на 15-20 відсотків, адже в бібліотеках також постійно проводяться різноманітні тематичні літературно-художні та музичні заходи, поетичні вечори, презентації нових видань.
На початковому етапі реорганізації публічно-шкільними бібліотека-ми було здійснено великий обсяг роботи щодо переінвентаризації фондів шкільних бібліотек. Було заведено необхідні облікові документи, які у шкільних бібліотеках були відсутні. Зросла книгозабезпеченість, фонди бібліотек поповнилися на 3,5 млн. друкованих примірників. Гарантованому забезпеченню бібліотек кращими творами національної і світової літератури, довідковими і краєзнавчими виданнями сприяють національні і обласні програми поповнення фондів, профінансовані з бюджетів різних рівнів. Так, відповідно до Програми поповнення бібліотечних фондів передбачено щорічне надходження в кожну сільську бібліотеку в середньому 10 назв періодики та 100 назв книжкової продукції. Тільки в 2004 році до бібліотек області відповідно до Програми в галузі культури надійшло 37460 примірників книг. Від галузі освіти надійшло 332803 примірників книг, із них універсального змісту 5,6% і підручників - 94,4% [3, 4].
За період реорганізації дещо поліпшилась оплата праці бібліотекарів. У централізованих системах збільшилась кількість працюючих на повний посадовий оклад. Повністю ліквідовано практику 0,25 ставки посадового окладу у сільській місцевості (разом з тим, 13% спеціалістів працюють на 0,5% посадового окладу).
Loading...

 
 

Цікаве