WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Сучасний стан філармоній в Україні - Реферат

Сучасний стан філармоній в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Сучасний стан філармоній в Україні
Основною сферою державної опіки щодо музичного мистецтва є академічне ("високе") мистецтво - симфонічна і камерна музика, опера, балет. Проте, як не парадоксально це звучить, - академічне мистецтво в Україні не лише є фінансово неприбутковою сферою діяльності, а й навпаки - вимагає значних капіталовкладень. І це завдання, за нинішніх економічних умов розвитку України, практично повністю лягає на плечі держави.
До сфери державного управління музичним мистецтвом України належать, крім театрів опери та балету, музичної комедії та оперети, ще й 25 філармоній (в усіх областях України).
Адже саме в площині філармонійного мистецтва зосереджений основний капітал музичного професіоналізму, найвищі здобутки і найбільший морально-виховний потенціал держави.
Основними завданнями філармоній на сьогодні є концертна діяльність із метою широкої пропаганди вітчизняного й зарубіжного мистецтва, класичної спадщини, відродження української національної культури, проведення міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів, участь у загальнодержавних та міжнародних художніх проектах, презентаціях, творчих звітах, науково-практичних конференціях, виставках, мистецько-культурних та громадських акціях за участю керівників держави та уряду [1].
У 2005 році Верховна Рада України затвердила Концепцію Державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки, яка аналізує сучасний стан культури в Україні, визначає цілі, пріоритетні завдання та принципи державної політики в галузі культури, а також стратегічні напрями, механізми її реалізації та очікувані результати [2].
Пріоритетами державної політики в підтримці академічного (зокрема, філармонійного) музичного мистецтва є:
o збереження й актуалізація національної музичної спадщини,
o підтримка академічних напрямків музичного й музично-театрального мистецтва,
o матеріально-технічне переоснащення музичних закладів, оновлення парку музичних інструментів,
o підтримка творчої молоді в сфері музичного мистецтва,
o підтримка новаторських підходів у створенні нових концертних програм і музично-театральних вистав,
o концертно-гастрольна діяльність,
o підтримка та стимулювання фестивального, конкурсного руху,
o популяризація українського музичного мистецтва в світі [3, с. 25-26].
Державна політика в галузі культури формується на плюралістичних ідеологічних засадах, відображаючи загальносуспільні цінності, закріплені Конституцією України.
Цілі державної політики щодо розвитку академічного (філармонійного) мистецтва визначаються у довгостроковій програмі культурного розвитку України на 2007-2011 рр., середньострокових регіональних програмах культурного розвитку, Законах України "Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки" і "Про гастрольні заходи в Україні". Також питання реформування існуючої системи підтримки музичного мистецтва періодично розглядаються на засіданнях колегії Міністерства культури і туризму України [2].
Робота філармоній регулюється, зокрема, Законом України "Про гастрольні заходи в Україні", який набув чинності 1 січня 2004 року. Вперше в українській музичній історії було законодавчо закріплено терміни "гастрольні заходи", "гастролери", "організатори гастрольних заходів", "благодійні гастрольні заходи" та "стаціонарний сценічний майданчик".
Загалом, новацій у цьому Законі три:
o введення збору за проведення гастрольних заходів,
o створення фондів для підтримки гастролерів,
o можливість ухвалення правил організації і проведення гастрольних заходів [4].
Відповідно до статті 1 Закону України "Про гастрольні заходи в Україні", гастрольні заходи - це видовищні заходи (фестивалі, концерти, вистави, лекційно-концертні, розважальні програми тощо) закладів, підприємств, організацій культури, творчих колективів, у тому числі тимчасових, окремих виконавців за межами їх стаціонарних сценічних майданчиків.
Дуже важливою є Стаття 8 цього Закону, якою визначено, що підтримка вітчизняних гастролерів здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України і місцевих бюджетів. Джерелом формування спеціального фонду бюджетів на підтримку вітчизняних гастролерів є надходження від збору за проведення гастрольних заходів [1].
Також Законом передбачено, що організатори концертів, фестивалів несуть відповідальність за дотримання положень законодавства України про авторські і суміжні права. Згідно з пунктом 13 Порядку організації і проведення гастрольних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 35, організатори гастрольних заходів, гастролери, підприємства, установи та організації, залучені до організації та проведення гастрольних заходів, а також власники (уповноважені ними органи чи особи) стаціонарних сценічних майданчиків у межах своїх повноважень забезпечують дотримання вимог законодавства про культуру, авторські та суміжні права, захист прав споживачів.
Таким чином, як виконавці музичних творів повинні дотримуватися прав авторів виконуваних творів, так і організатори концертів повинні дотримуватися положень законодавства України про авторські і суміжні права та забезпечувати їх дотримання, а саме: здійснювати діяльність з дотриманням прав авторів творів та їх виконавців [5].
Проте Закон, яким регулюється гастрольна діяльність, все ж не є досконалим. І часто не лише не допомагає, а навіть ускладнює роботу українських виконавців. Так, згідно з вимогами Закону, на території України має бути створено єдину базу даних усіх гастрольних заходів, а також банки даних гастролерів в областях. Без такої реєстрації гастрольна діяльність є незаконною, а, отже забороненою. Також сподівання, що з прийняттям Закону вигоду матиме місцева культура (колективи обласних філармоній, драматичні театри, театр ляльок) виявилися не виправданими. Всі знаходяться в однакових умовах. І хто б не гастролював - чи вітчизняні виконавці, чи зарубіжні - всі повинні сплачувати податок у розмірі 3% [6].
"Це означає, що подорожчають вхідні квитки, - пояснює Д. Остапенко, генеральний директор Національної філармонії України, - не набагато, всього на одну-дві гривні. Куди ж дітись? Коли філармонія організовує виступ у провінційному містечку або в сільській школі, концерти завжди збиткові. А нас примушують іще знайти гроші для податкової. Крім того, на проведення кожного заходу повинні будемо купувати гастрольне посвідчення. Воно коштує великі гроші. Якщо не підняти ціни на квитки, філармонія багато втратить"
Loading...

 
 

Цікаве