WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Рейдерство в українській культурі - Реферат

Рейдерство в українській культурі - Реферат

держмайна, і Міністерству регіонального розвитку, і Мінфіну, і Міністерству з питань сім'ї, молоді і спорту. І Мін'юсту, і нашому міністерству, і міським, і регіональним адміністраціям. Дано жорстку настанову проаналізувати практику застосування тієї самої статті. У разі виявлення фактів порушень це вже докладно розглядатиметься на засіданні Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню і захопленню підприємств".
Також Ю. Богуцький зазначив, що "не повинно бути повальної практики "культурного" рейдерства". "Я думаю, - наголосив міністр, - що багато лих переважно виходять "знизу" - на місцевому рівні. Потрібне комусь приміщення - ага, давай "спиратися на закон". І - вперед! Водночас ви добре розумієте, які депутати і за якими списками проходять у різні місцеві ради. Багатьом із них цілком байдужі партійні інтереси, а от мета очевидна: прийти і взяти те, що не так лежить. Уже однаково, куди прийти - у галерею чи в майстерню. У мене, на жаль, останнім часом досить тривожне сприйняття якоїсь "нової генерації" політиків-бізнесменів. Наче зовні все прекрасно, й усі вони чудові - культурні, акуратні. Але внутрішньо… Це вже якісь люди-термінатори. Очевидна мутація. Що в Київраді, що в інших радах. Цинізм - головна "керівна і спрямовуюча" сила цієї новоявленої "еліти". Причому це цинізм вишуканий, який доходить до абсолюту" [20].
Чи вдасться державі зупинити "культрейдерство"? - це болюче питання стало однією з тем обговорення під час прямої урядової лінії, у якій взяв участь перший заступник міністра культури і туризму України В. Корнієнко. Практика, спрямована на витіснення установ культури із власних приміщень, була блокована зусиллями уряду, який дав доручення призупинити дії Київської міської держадміністрації, зазначив заступник міністра. А під час формування проекту закону про Державний бюджет 2008 року буде внесено зміни до відповідної статті, яка передбачає надання оренди приміщень, що належать до комунальної форми власності, на конкурсних засадах. "Її буде скориговано таким чином, що пріоритет під час розгляду питання щодо передачі приміщення в оренду надаватиметься або громадським творчим організаціям, або бюджетним організаціям і установам", - уточнив В. Корнієнко [21].
Після таких рішучих дій та заяв намітилися певні позитивні тенденції у боротьбі культурно-мистецьких закладів за свої приміщення. Відбулася низка зустрічей працівників культури з керівництвом столичної та районних держадміністрацій, на яких докладно обговорювалися такі болючі для вітчизняних митців, спірні питання.
Після цих зустрічей заступник голови КМДА В. Журавський та начальник Головного управління культури і мистецтв С. Зоріна повідомили, що міська влада розв'язала проблеми з орендою приміщень культурних осередків у столиці. Митцям продовжено оренду і встановлено пільги: за площу до 50 квадратних метрів оренду не потрібно сплачувати, понад - по 25 гривень за квадратний метр. Усі рішення стосовно закладів культури на рівні районів прийматимуть лише за погодженням Головного управління культури і мистецтв Києва й заступника голови - куратора напрямку [22].
Звісно, таке винятково позитивне рішення, зазначалося у пресі, - можна було б лише вітати - у його доречності та дочасності розпишуться, мабуть, усі митці, що мешкають у столиці. Але бурхливої радості від тих, хто тепер не ламатиме собі голову питанням, чим заплатити за оренду, журналісти не почули.
"Це потрібно було зробити ще в 1990 році, коли Україна отримала незалежність, - сказав голова Національної спілки майстрів народного мистецтва України Є. Шевченко. - А не тоді, коли піднялася інтелігенція, громадськість і коли втрутився Президент. А якби ми з колін не встали, то міська влада просто задушила б культуру. Звісно, це позитивна інформація, але великої радості від неї, чесно кажучи, немає. До того ж треба все затвердити законодавчо, а то сьогодні вони прийняли це рішення, а завтра приймуть протилежне" [23].
Вже наприкінці жовтня журналісти газети "Дзеркало тижня" вирішили перевірити, які наслідки мали виступи преси на тему "культурного рейдерства" у столиці. "Газети виступили. Але що зроблено? - запитують журналісти, і відповідають, - Майже нічого. Як і раніше, дамоклів меч висить над доброю сотнею "культсуб'єктів" столиці (а регіони - це взагалі окрема тема). Тому, хто за дзвінком або ж завдяки особистій настирності достукався до "небес", - "наказано вижити!". А ті, чийого стукання не почули, мають чекати на валізах людей у "маскараді"!" [24].
Дехто не чекає. І щоб розбуркати владу і поставити на місце ледарів від цієї влади (творці нарікають, що розпорядження Президента місцеві князьки ігнорують!) у Києві готується новий гучний процес під трагічною назвою "Україна: зона культурного лиха". Ініціатори цього мейнстримного перформансу ладні "йти на ви" проти держструктур, аби ті оговталися після сну, лінощів і виборів - і пощадили в українській культурі бодай те, що не знищили до них. Є ідея вже найближчим часом звернутися до Євросоюзу, а потім і до ЮНЕСКО, щоб міжнародні інститути висунули нашій владі такі самі вимоги у сфері культури, які висувають їй, скажімо, у сфері економіки [24].
Журналісти "Дзеркала тижня" зустрілися з митцями, які вже на початку літа намагалися активно протидіяти рейдерським атакам на заклади культури. Митці та діячі культури розповіли про свої проблеми. Зокрема, Є. Карась зазначив: "Щодо нашої ситуації були гучні заяви можновладців. Керівник Подільського району, наприклад, обіцяв, що, оскільки питання "вирішене позитивно", він от-от зустрінеться з опонентами і дасть їм альтернативне приміщення. С. Зоріна з управління культури Києва говорила про те саме. Була низка заяв на рівні керівників різних рангів. Але нічого не змінилося!" [24].
За словами Є. Карася, митці не отримали договору на оренду, немає навіть розпоряджень, відповідно до яких і слід було б укладати такі договори. До цього часу немає доступу до "Асоціації діячів сучасного мистецтва", бо її захопили. Тобто немає доступу до матеріальних цінностей художників. А там близько 300 робіт! На жаль, владі до всього байдуже. Усі тільки те й роблять, що роздають цинічні популістські обіцянки. І лише дезінформують ЗМІ, намагаючись усе звести до судових рішень. Тобто, - наголошує Є. Карась, - мусують лише процесуальні проблеми. Зараз у наших опонентів одна мета - прибрати до рук два будинки за однією адресою: Андріївський узвіз, 22-а. Спочатку ці люди хотіли вибити собі два поверхи, намагалися захопити Асоціацію артгалерей і Центр сучасного мистецтва "Сові-арт". Потім черга дійшла і до нашої галереї.
Нас, як і раніше, -підкреслив Є. Карась, - намагаються втягти в судову тяганину або інспірувати юридичні інсинуації. От відбулося, наприклад, нещодавно захоплення книгарні "Планета". Ми проводили з цього приводу акцію протесту. А нам розповідають, що в ситуації винні міністерство, міська комунальна служба. Нас просто намагаються заплутати підставними фірмами та юридичними процесами! А насправді - відвернути увагу від принципово важливого питання. З одного боку, у влади свої способи
Loading...

 
 

Цікаве